КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Міфологічна складова рекламної та PR-діяльності.При цьому одразу варто уточнити, яка саме за типом реклама передусім бере участь у процесі рекламного міфотворення. Натомість термін "міф" може використовуватися в різних значеннях – і як окремий міфологічний сюжет (умовно кажучи, однина), і як збірне поняття. У контексті нашого дослідження "міф" (так само, як і рекламу) сприймаємо при позначенні комунікативних реалій не як однину чи множину, а саме як збірне поняття – тобто єдність багатьох (чи навіть безлічі) подібних за суттю локальних об’єктів, – що і зумовлює доречність і вірогідність послугування поняттям рекламний міф. Необхідно виділити використовувані в рекламі властиві міфу засоби відображення й потрактування дійсності. До них відносимо феномен структурно-семантичного корелювання реклами з міфологічною і казковою традиціями, подібний до міфологічного рекламний хронотоп, корпус архетипів та бінарних опозицій, якими сповнений рекламний простір і які призначені впливати на психіку споживача з тим, щоб він здійснив бажану рекламодавцю дію, тощо. Такою є здебільшого рекламна продукція з домінуванням не раціонального, а емоційного компоненту, оскільки при цьому, з одного боку, найбільшої ваги набуває апелювання реклами до індивідуальної та колективної підсвідомості за допомогою універсальних міфологічних засобів, а з другого, виразно помітною стає настанова реклами на формування ціннісних і поведінкових установок членів соціуму. сучасний рекламний міф в українському медіа-просторі повсюдно ґрунтований на концептах гри, розваги (з апелюванням до гумору), свята, свободи тощо, а також мотивах продукування альтернативної реальності й уможливлення неможливого – тож більшість інструментів конструювання цього міфу покликані багатопланово втілювати відповідні архетипно-символічні компоненти (передусім образи й мотиви) та бінарні опозиції. Образ – це суб’єктивно інтерпретоване відтворення у масовій свідомості спостережуваної реальності (у нашому випадку політичної ідеї, програми, фірми, послуги, товару, тобто всіх можливих об’єктів реклами). Натомість рекламний імідж – це цілеспрямовано створюваний особливий образ-враження, образ-уявлення, образ-настрій, який на основі надіндивідуальних форм масової свідомості (асоціацій, стереотипів, менталітету, міфологічної свідомості) наділяє об’єкт реклами додатковими цінностями (соціально-психологічними, політичними, культурними) і завдяки цьому сприяє емоційному сприйняттю об’єкта реклами.
|