Участь народних засідателів та присяжних у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і при­сяжних.

У радянській системі судочинства в судах будь-якого рівня всі кримінальні та цивільні справи по першій інстанції розглядалися су­дом у складі одного професійного судді і двох народних засідателів. В результаті змін до чинного законодавства було передбачено участь народних засідателів лише у розгляді кримінальних справ (два професійні судді і три народні засідателі), по яких пред'явлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Всі інші кримінальні, цивільні, адміністративні, господарські справи розглядаються по першій інстанції, як правило, професійним суддею одноособово, або у визначених законом випадках колегією у складі трьох професійних суддів.

Закон України "Про судоустрій України" визначив порядок фор­мування корпусу народних засідателів та присяжних, умови набуття їх статусу, права народних засідателів і присяжних та гарантії їх за­хисту.

Народні засідателі і присяжні є громадяни України, які у випад­ках і в порядку, визначеному процесуальним законом, беруть участь у здійсненні правосуддя. На цей час народні засідателі і присяжні є носіями судової влади в Україні і користуються всіма правами судді.

Заходи щодо забезпечення формування складу народних засіда­телів здійснюються головою місцевого суду, який формує список на­родних засідателів з громадян, що постійно проживають на терито­рії юрисдикції місцевого суду, мають вік не менший 25 років та які дали згоду бути народним засідателем.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів гро­мадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що пере­шкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають незняту чи непогашену судимість;

4) депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нота­ріуси.

Список народних засідателів затверджується строком на чотири роки відповідною місцевою радою.

Список народних засідателів місцевого військового суду з числа військовослужбовців гарнізону затверджується начальником відпо­відного гарнізону на той самий строк.

Списки публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

За необхідності складені списки народних засідателів мають пе­реглядатися, але не рідше ніж через два роки.

Голова суду своїм розпорядженням може звільнити від виконан­ня обов'язків народного засідателя у конкретній справі на його про­хання, в тому числі громадян, які старші 65 років; керівників чи зас­тупників керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; осіб, які не володіють державною мовою; інших осіб, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони по­силаються.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду фор­мується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджу­ється відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським і Севастопольським місь­кими головами.

До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території від­повідної області та досягли тридцятирічного віку. Законом встанов­лені такі самі обмеження на включення до списків присяжних, як і до списків народних засідателів.

Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради, надсилається до суду і публікується в друкованих засобах масової ін­формації відповідної місцевої ради

Список присяжних апеляційних військових судів за поданням го­лів цих судів формується з числа військовослужбовців, рекомендова­них зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного суду. Список затверджується рішенням відпо­відної місцевої ради.

На час виконання народними засідателями і присяжними своїх обов'язків по здійсненню правосуддя на них поширюються гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів: при здійсненні правосуддя вони незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвіт­ні і підкоряються тільки закону. Втручання будь-кого у здійснення правосуддя, вплив на народних засідателів, присяжних, як і на про­фесійного суддю, неповага до них, збирання, зберігання, викорис­тання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередже­ність суду забороняється і тягне передбачену законом відповідаль­ність. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506 затверджений Порядок виплати винагороди та відшко­дування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових на­родним засідателям і присяжним за час виконання обов'язків у суді. Їм за рахунок коштів державного бюджету виплачується винагоро­да, виходячи з розміру їх місячного заробітку чи пенсії, але не мен­шого, ніж посадовий оклад судді відповідного суду, та відшкодову­ються витрати на проїзд і наймання житла, виплачуються добові у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України для відряд­жень у межах України.

Посвідчення народних засідателів і посвідчення присяжних під­писує голова суду, в якому здійснюють правосуддя народний засіда­тель або присяжний.

Категорії справ, які мають розглядатися судом з участю народ­них засідателів і присяжних, будуть визначені у процесуальному за­конодавстві.