Яким чином продуктивність і інтенсивність праці впливає на вартість товару

Продуктивність праці є випуск продукції в одиницю робочого часу. В основі характеристики продуктивності праці лежить ефективність використання робочого часу. Робочий час виступає як міра праці працівників, чи стосується це сфери виробництва або невиробничій сферою. Продуктивність праці визначається шляхом ділення маси виробленої продукції (у тих або інших одиницях виміру) на робочий час, витрачений на виробництво даної продукції.

23)Розширене відтворення та економічне зростання

Економічне зростання і розширене відтворення — це ідентичні, проте не тотожні поняття. Розширене відтворення належить як до макрорівня (національне і світове господарства), так і до мікрорівня (підприємство, фірма, галузь). Якщо йдеться про розширене суспільне відтворення, то в центрі знаходиться проблема пропорційності в зростаючому суспільному виробництві, увага акцентується на капіталонагромадженні та підвищенні суспільної продуктивності праці.

1) Політична Економія – наука про суспільні виробничі відносини у взаємодії з продуктивними силами

Предметом вивчення економічної теорії є економічні відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання благ, притаманні їм економічні закони і закономірності, що зумовлюють соціальне становище людинивсуспільстві
Усі ці відносини між людьми в економічній теорії називають виробничими відносинами. Найважливіша особливість виробничих відносин полягає в тому, що вони:

• є матеріальними і об’єктивними;

• є первинними, вихідними стосовно інших суспільних відносин;

• утворюють суспільну сферу продуктивних сил, процесу виробництва, визначають його соціальний характер.

2) Зародження і розвиток економічної теорії.

ПЕ - належить до системи сусп. наук, вивчає такі сусп відносини і закони, які належатьдо базових у житті сусп, оскількі вони – складова сусп. в-ва. Назва Економіка походить від грецького “Оikonomike” де Оікос – означ будинок, госп, а Nomos – закон. Вперше термін застосував Арістотель у 3-тис до н.е.

10. Чому відносини власності лежать в основі виробничих відносин сус-ва?

Відносини власності представляють собою відносини між людьми з приводу привласнення речей. Ці відносини проявляються через об’єкти власності та суб’єкти власності. Об’єктами власності є все те, що можна привластити чи відчути. Суб’єктами виступають персоніфіковані носії відносин власності.

Виробничі відносини — об'єктивні відносини між людьми, які виникають і розвиваються у всіх сферах суспільного відтворення, є суспільною формою розвитку продуктивних сил й одночасно впливають на їх еволюцію. Виробничі відносини відтворюються незалежно від волі та свідомості людей, отже, є об'єктивними, а, проявляючись як інтереси, частково суб'єктивними

13. взаємодія особистих і речових факторів в процесі виробництва

Особистий фактор - люди, трудові колективи, які зайняті корисною працею, результатом якої є продукт або послуга. речовий фактор - засоби виробництва. Головним визначальним фактором виробництва є людина як носій робочої сили. Робоча сила - сукупність розумових і фізичних здібностей, знань, навичок, таланту людини до праці, які вона використовує у процесі виробництва.

14. В чому проявляється вплив потреб інтересів, як рушійних сил економічного прогресу?

Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності. Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, обміном і споживанням. Цей взаємозв'язок проявляється таким чином:

а) необхідність задоволення потреб спонукає до виробництва необхідних життєвих
благ. У свою чергу, виробництво, створюючи нові товари і послуги, стимулює
розвиток потреб людини. Такий самий діалектичний характер має і взаємодія по-
треб і обміну;

б) задоволення економічних потреб здійснюється в процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби

У сфері економічних відносин потреби проявляються як інтереси, тобто задоволення потреб забезпечуються в процесі реалізації економічних інтересів та є рушійною силою економічного й духовного прогресу людства.

15. Роль суспільного поділу праці у виникненні товарного виробництва.

Є три форми суспільного виробництва - натуральна, товарна і безпосередньо суспільна.

Товарне виробництво - це така форма організації суспільного виробництва, при якій економічні відносини між відокремленими виробниками виявляються через купівлю-продаж на ринку продуктів їх праці - товарів. Звідси випливають основні риси товарного виробництва:

- суспільний поділ праці;

- приватна власність на засоби виробництва;

- повна соціально-економічна відокремленість і самостійність виробництва;

Суспільний поділ праці — відокремлення різних видів трудової діяльності в межах світового господарства, національної економіки й окремого підприємства, внаслідок чого значно зростає продуктивність суспільної праці.

7.сбосіб виробництва та суспільно-економічні формації

Вперше термін»суспільна формація» вжив к.маркс у своїх передмовах до праці «критики політичної економії».суспільно-економічна формація- одне з базових понять соціальної філософії марксизму, історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі виробництва. Одна із основних категорій історичного матеріалізму. Поняття «суспільно-економічна формація» обґрунтовує положення про те, що кожний ступінь розвитку суспільства характеризується особливостями, які зумовлені способом виробництва й відрізняють його від інших ступенів. Виділяють п'ять суспільно-економічних формацій:первіснообщинна.рабовласницька,феодальна,капіталістича,

комуністична.

16) Чому товарне виробництво є основою ринкової економіки?

Товарне виробництво – це така організація суспільного господарства,

коли продукти виробляються відокремленими спеціалізованими

виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні

купівля-продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами.

Ри́нкова еконо́міка — вид організації економіки, за якого продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку

Отже, механізм регулювання ринкової економіки — це спосіб її організації і забезпечення ефективного функціонування відповідно до вимог економічних законів, посередництвом якого реалізуються економічні інтереси суб'єктів ринку.

18. Роздержавлення і приватизація як об’єктивна умова формування ринкових відносин в Україні.

Роздержавлення - передача майна державного підприємства у володіння, розпорядження та використання трудовому колективу роздержавленого підприємства.

Приватизація - перехід на безоплатній або платній основі об'єктів державної власності у володіння, розпорядження та використання трудовим колективом, групою осіб та окремими особами.

Роздержавлення і приватизація - об'єктивний процес, це "полігон", на якому йде випробування нових форм і методів господарювання, перевірка на зрілість і ефективність традиційних і новітніх форм власності.

19. Відтворення суспільного виробництва та його умови

На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлюється процесом виробництва матеріальних благ - економічної основи життя суспільства. Для того щоб жити і творити, треба постійно споживати матеріальні блага, а для того щоб їх споживати, необхідно виробляти суспільний продукт. Суспільне виробництво - це складний багатогранний процес, який, з одного боку, охоплює всі фази суспільного виробництва - виробництво, розподіл, обмін і споживання, а з іншого - передбачає відтворення всіх його складових - суспільного сукупного продукту, виробничих відносин, природних ресурсів і робочої сили

37. Проблеми та завдання форматування ринкового механізму в Україні.

Особливістю економіки України є те, що перед початком ринкових трансформацій вона являла собою адміністративно-командний тип, де домінував тотальний монополізм.

Негативний вплив на формування ринкових відносин в Україні має і те, що її економіка великомасштабна з незавершеним циклом виробництва, а також відбиває спеціалізацію у колишньому Радянському Союзі на важкій промисловості, воєнно-промисловому виробництві та видобувних галузях. Саме це сьогодні відтворює нестачу товарів народного споживання, з одного боку, і технічну та технологічну відсталість—з іншого.

Це породжує величезну потребу в придбанні нафти та газу на світовому ринку, а отже, проблеми з торговельним балансом, перекоси у цінах на внутрішньому ринку.

39. Рівність форм власності в умовах змішаної економіки.

Власність– дуже складна категорія, яка з різних боків вивчається суспільними науками і характеризується різними аспектами: політичними, морально-психологічними, соціальними, ідеологічними, юридичними та економічними. Пояснюється це тим, що дане поняття є надзвичайно важливим для суспільства і містким

для науки.Форма власності- це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що обумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання робітника і засобів виробництва.

Змішана економіка — Економіка, у якій ряд рішень з розподілу ресурсів приймається приватними компаніями та господарствами,— а деякі приймаються урядом країни.

40. Проблеми соціальної орієнтації змішаної системи економіки.

Найважливішим елементом у системі соціального захисту населення в умовах змішаної економіки є соціальне страхування, до складу якого входять пенсійне та медичне страхування і страхування від нещасних випадків та від безробіття. В країнах змішаної економіки важливими складовими політики зайнятості виступає виплата допомоги по безробіттю, система професійної перекваліфікації та працевлаштування, створення додаткових робочих місць, регулювання зайнятості осіб, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці.

4)Марксизм і сучасність.

Аналізуючи роль, яку відіграв марксизм у розвитку економічної науки,та наслідки практичного втілення цієї доктрини в життя, слід урахувати його складність і неоднозначність.

З самого початку виникнення марксизму він мав як палких прихильників і послідовників, так і запеклих критиків.Те саме спостерігається і тепер. Навіть ті економісти, які високо цінують загальний теоретичний доробок Маркса, не сприймають його теорій трудової вартості, заробітної плати, додаткової вартості тощо, не кажучи вже про теорію «наукового соціалізму».Оцінки марксизму пострадянськими дослідниками також неоднозначні.Зараз поступово серйозні науковці намагаються переосмислити теоретичний доробок Маркса, збагнути те позитивне й негативне, що в ньому є.

12.Особливості формування та перспективи реформування відносин власності в Україні

Соціально-економічною основою функціонування економічної системи є відносини власності. Вони виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Власність не існує без виробництва, як і виробництво неможливе без власності і тут відбувається проникнення одного в інше. Основними функціями відносин власності є визначення цільової спрямованості виробництва;характеру розподілу обміну і споживання його результатів і доходів;формування суспільної форми праці;реалізації і узгодження системи економічних інтересів різних господарських суб'єктів; визначення всього суспільного устрою виробництва соціальної ієрархії, становища людини в суспільстві, системи її соціальних і моральних цінностей. Відносини власності в нашій країні мають бути докорінно перебудовані. Принципово нових рис вони набувають у зв'язку з розвитком сучасної технологічної революції та становленням постіндустріальної структури виробництва. Економічна наука виходить з того, що основою відносин власності є власність на засоби виробництва. Власність же на засоби виробництва показує, який в суспільстві соціально-економічний спосіб. За умов демократизації економіки і формування ринку відбуваються зміни у відносинах власності.

41. Механізм дії економічних законів в ринкових умовах. ринковий механізм, реагуючи на реальний обсяг попиту через зміну рівня цін на конкурентних ринках, забезпечує відповідну реакцію виробництва і пропозиції. Ринкова рівновага досягається на основі дії всіх суб'єктів ринку в результаті конкуренції.(не факт что правильно)

43. Роль держави в умовах ринкової економіки.

Сучасна ринкова економіка — це економіка змішаного типу, яка поєднує гнучкість ринкового саморегулювання, цілеспрямованість і сталість корпоративного регулювання та загальносуспільну орієнтованість державного регулювання. Необхідність державного втручання в економічні процеси в умовах ринкової системи обумовлена потребами суспільства щодо раціонального і соціально спрямованого розподілу та використання економічних ресурсів. У ринковій системі зростання виробництва постійно обмежується попитом, який у свою чергу відображає обсяг та структуру суспільних потреб. Завдяки цьому існує зв'язок виробництва та споживання через товарно-грошові, ринкові форми: ринкова система постійно змінює структуру виробництва відповідно до змін платоспроможного попиту.

8.механізм цивілізаційного та формаційного підходів до вивчення суспільного прогресу

Цивілізаційний підхід на відміну від формаційного не представляє собою єдиної концепції. Цивілізаційний підхід виступає як пояснювальний принцип, логічна спрямованість якого протилежна тій, що ми бачимо в формаційному підході. Якщо в структурі формацій, відповідно до принципу економічного детермінізму, явища духовного порядку виводяться з економічного базису, то в структурі цивілізації, навпаки, економічні характеристики суспільства можуть виводиться з його духовної сфери. Формаційний підхід був розроблений К. Марксом і його послідовниками. Суть його полягає в тому, що продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства — соціально-економічну формацію Основоположним економічним ядром кожного способу виробництва, а відповідно і формації, є панівна форма власності, оскільки саме вона визначає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва

9.НТР і її роль в економічному процесі.

НТР – це докорінне перетворення продуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зміна місця і ролі людини у виробництві.Особливості її сучасного етапу:перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, фундаментальні зміни в техніці, докорінна зміна предметів праці, революція у використовуваних людьми силах природи, революція в засобах зв’язку, біотехнологічна революція, інтелектуальні роботи, космонавтика. Основними рисами НТР є:швидкість розвитку науки, перетворення науки в безпосередню виробничу силу;всеосяжність;зміна технічної та технологічної бази господарства світу.

11.Основні тенденції у відносинах власності на сучасному етапі

Під типом власності розуміють особливу сутність відносин належності, володіння, розпорядження та використання об'єктів власності, що визначається якісно особливим суб'єктом власності. Розрізняють спільний та приватний типи власності.В межах спільного типу власності виокремлюються:- первісний;- колективний;- муніципальний; суспільний види власності. У рамках приватного типу розрізняють:- рабовласницьку власність;- феодальну власність;- капіталістичну власність на основі найманої праці;- приватну власність, засновану на власній праці. Відносини власності в державній формі є об'єктивною необхідністю високорозвинутої економічної системи. Тому на сучасному етапі реформування економіки мова може йти лише про вдосконалення, а не ліквідацію цієї форми власності, збагачення її змісту і забезпечення гармонійної, оптимальної взаємодії з іншими формами

17.Двоїстий характер праці, втіленої в товарі

Продукт праці стає товаром лише за наявності двох його взаємопов'язаних сторін — споживної вартості та вартості. Причина цієї двоїстості зумовлюється двоїстим характером втіленої у товарі праці. Якщо товар є щось двоїсте, то і втілена в нього праця також має двоїстий характер.Праця:конкретна,абстрактна. Конкретна-характеризує певний вид діяльності працівника,кількісним відображенням праці є кількість певної споживчої вартості,передбачає використання певних засобів і предметів праці.Абстрактна- знеособлена праця, кількісним відображенням праці є робочий час, зводиться до простої праці, створює вартість товару

19.Відтворення суспільного виробництва та його умови

Теорія відтворення займає важливе місце в історії економічної науки. Функціонування внутрішніх законів ринкової економіки і механізму економічного регулювання проявляється насамперед в суспільному відтворенні - його типах, характері, темпах і соціальних наслідках. Якщо споживання є безперервним, то й виробництво повинно постійно відновлюватися, повторюватися і відновлюватися як на мікро-, так і на макрорівні.Суспільне виробництво - це складний багатогранний процес, який, з одного боку, охоплює всі фази суспільного виробництва - виробництво, розподіл, обмін і споживання, а з іншого - передбачає відтворення всіх його складових - суспільного сукупного продукту, виробничих відносин, природних ресурсів і робочої сили.

18.Роздержавлення і приватизація як обєктивна умова формування ринкових відносин в україні

Роздержавлення - це перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших (недержавних) формах власності. Воно означає істотне скорочення державного сектора економіки і масштабів державного втручання в економіку.Приватиза́ція — політика чи процес продажу або передачі державної чи суспільної власності (особливо націоналізованої промисловості) у руки приватних інвесторів. Приватизація - один з ключових напрямків перетворення української економіки на ринкових засадах. ЇЇ успіх або поразка багато у чому визначають хід економічних реформ. Необхідність процесів роздержавлення та приватизації майже ні в кого не викликає сумнівів і обґрунтовується, по-перше, кризовим станом економіки та суспільства в цілому; по-друге, неминучістю переходу до ринку; по-третє, поняттям природженої економічної активності приватного власника; по-четверте, визнанням того, що своя власність - це основа свободи особи.. Це процес, якому притаманні глибинні властивості, що пов'язані з кардинальною зміною соціальних структур, зміною соціально-економічного ладу в Україні; він складний та суперечливий.

16.чому товарне виробництво є основою ринкової економіки?

Товарне виробництво — це така форма організації суспіль­ного господарства, за якою продукти виробляються еконо­мічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами. Основою виникнення товарного виробництва й обміну є суспільний поділ праці. Саме він приводить до необхідності обміну продуктів праці певних виробників на необхідні для них інші продукти. Поділ праці в суспільстві лише тоді стає основою формування товарного виробництва й обміну продуктів через ринок, коли від­бувається відокремлення виробників як самостійних власників за­собів виробництва. Якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відокремленість виробників — еквівалентно­го, товарного обміну

15.роль суспільного поділу праці у виникненні товарного виробництва

Суспільний поділ праці в еволюційному розвитку економічних систем відіграє вирішальну роль. Він визначає не тільки структуру та організаційну побудову продуктивних сил, комбінацію факторів виробництва, а й базові відносини, що виникають між суб'єктами господарювання. Це складне багатоаспектне економічне явище, яке виявляється у співіснуванні різних видів конкретної праці та характеризується певною структурою суспільної організації виробництва. Представлений в часі, суспільний поділ праці виступає як процес. Його характер і результати зумовлені двома взаємопов'язаними, хоча й протилежними за змістом, тенденціями. Перша, з погляду розвитку продуктивних сил суспільства, відбивається у відокремленні нових сфер виробництва та їх спеціалізації відповідно до якісних змін у матеріальних засобах виробництва та господарських функціях виробників, змісті процесу праці, а також у суспільних потребах. Друга характеризується усуспільненням виробництва, формуванням складнішої системи господарських зв'язків і відповідної комбінації суспільного виробничого процесу, а отже, пов'язана із розвитком економічних відносин.

10.чому відносини власності лежать в основі виробничих відносин суспільства?

Власність займає центральне місце у економічної системі. Вона обумовлює економічний спосіб сполуки працівника із засобами виробництва, мета функціонування та розвитку економічної системи, соціальну структуру суспільства, характер стимулів праці, спосіб розподілу результатів праці. Відносини власності формують всі види економічних відносин. Власність завжди пов'язані з певними предметами, речами, але поняття власності не зводиться до її речовинному змісту. Річ стає власністю тоді, коли з її приводу люди вступають між собою у певні відносини. Власність – взаємини для людей щодо привласнення бюджетних коштів виробництва та продуктів праці.Відносини, у яких вступають в процесі виробництва, називають виробничими, чи економічними відносинами. Виробничі відносини – взаємини для людей щодо виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.

Виробничі відносини є громадську форму виробництва, з якої відбувається присвоєння людьми предметів природи.