Законодавство України про діяльність ЗМІ.

Конституційне право визначає індивідуальні свободи, свободу преси та режими радіо і телебачення. Воно затверджує основу діяльності ЗМІ і місію журналістів

Адміністративне право регламентує запровадження прав і свобод. Завдяки йому держава забезпечує необхідний контроль, розподіляє дозволи, надає ЗМІ допомогу, робить обмеження. Положення адміністративного права визначають уадіо-візуальний режим, регламентують поширення преси, обґрунтовують за потреби, обмеження в комерційній рекламі.

Кримінальне право визначає відповідальність і перелічує порушення, що стосуються преси – наклеп, обмова, проти суспільної моралі, особистих таємниць

Цивільне право гарантує захист від протизаконних дій ЗМІ в усіх сферах.

Конституція як основоположний акт прямої дії гарантує право на свободу слова (ст.. 34), заборону цензури (ст..15).

Міжнародні документи

Загальна Декларація прав людини ООН: право на свободу переконань і їх вільне висловлювання (ст. .19)

Європейська Конвенція про права людини : свобода висловлювання і її межі (ст.. 10), інформаційна безпека держави

Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права – ст.. 19 – свобода думки, поглядів, вільне висловлення переконань.

Цивільний Кодекс Україниправо на інформацію

Кримінальний Кодекс України – «Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста»

Нормативно-правові акти =- Закони України «Про інформацію», «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні), «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агенції», «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі», «Про порядок висвітлення органів державної влади і місцевого самоврядування», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів», «Про авторське право та суміжні права», «Про державну таємницю»
3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста

Уведення етичних кодексів завжди викликало, викликає і викликатиме опір у певних представників будь-якої професії. Адже етичні кодекси задають певні стандарти поведінки. У цьому етичні норми подібні до правових: там також задають стандарти поведінки, і держава, її спеціальні органи контролюють порушення цих норм. Проте відповідальністю за порушення норм кодексу буде лише догана від інституції, що прийняла цей кодекс і втрата поваги колег.

Більшість кодексів визначає, що неприпустимою є заангажованість журналіста, окрім тих випадків, коли журналіст працює у партійних виданнях, або коли медіа оприлюднюють матеріали під рубрикою реклама. Журналіст на Заході має чітко відокремлювати думки від коментарів. Об’єктивність, надання аудиторії можливостей ознайомитися з різними поглядами на проблему є ознакою фаховості.

Журналісти повинні перевіряти інформацію, повинні зустрічатися з особами, дії яких критикуються, аби надати їм можливість відповісти.

Презумпція невинності та право людини на приватне життя. Грубим порушенням етичних норм є прихована реклама.

У сучасній медіа-практиці етичні кодекси розробляють для себе редакції великих ЗМІ.

Міжнародні принципи журналістської етики, Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів, Європейська декларація прав та обов’язків журналістів.