КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах1. Статутний фонд, стартовий капітал та грошові надходження від реалізації тиражу періодичного видання. Засновником періодичного видання може бути державний орган, відомство громадська організація, партія, політичний рух, профспілка, підприємство, заклад, фірма тощо, а також члени журналістського чи всього трудового колективу редакції, які прагнуть порятувати своє видання і зберегти його незалежність. Утворюючи статутний фонд, засновники нової газети чи журналу тим самим формують початковий капітал, наявність якого необхідна для функціонування редакції і випуску перших номерів. Цей початковий, або стартовий, капітал забезпечує діяльність редакції в перший період існування періодичного видання. Надалі, в процесі постійної роботи редакції, формується її обіговий капітал, необхідний для забезпечення редакційних і видавничих витрат. Одним з основних джерел грошових засобів, потрібних для діяльності редакції, є сама газета чи журнал. Гроші, що надходять від її продажу – внаслідок передплати чи роздрібного розповсюдження – відразу включаються в обіг, спрямовуються на оплату безперервного виходу видання. Проте в умовах економічної та фінансової кризи в нашій країні, інфляції і росту цін цих коштів вистачає лише на покриття невеликої частини редакційних і видавничих витрат. Доводиться шукати додаткові джерела надходжень. 2. Державна підтримка періодичних видань та дотації засновників. Кабінет Міністрів України видав постанову «Про державну підтримку творчих спілок, преси та книговидавничої справи» (1993), а згодом Президент україни підписав Указ «Про додаткові заходи щодо державної підтримки періодичних видань» (1994). А 1 січня 1998 р. набрав чинності Закон України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». Державна дотація стала для багатьох газет і журналів одним із джерел, за допомогою якого вони зберігають своє існування. Деякі з них без державної дотації змушені були б набагато скоротити свої тиражі. Розмір дотацій встановлюється залежно від тиражу видання, його обсягу та періодичності виходу. Значення дотації зростає з підвищенням вартостиі паперу, друкарських витрат і розповсюдження тиражу тиражу періодичних видань. Дотація зазвичай видається регулярно, і газета чи журнал можуть з її допомогою гарантовано покривати певну частину своїх витрат. А для урядових та інших державних органів дотування перетворилося на ефективний засіб впливу їх на періодичну пресу, регулювання її політики. Проте в нинішніх умовах, коли навантаження на бюджет зростає, питання про самофінансування для ЗМІ, що мають державне підпорядкування, стоїть однаково гостро, що і для тих, хто працює на комерційній основі та формально незалежний. Пов’язано це з тим, що статус державних не дає стопроцентного державного фінансування. Дотують свої періодичні видання і засновники, надаючи їм засоби із свого фінансового фонду. Допомагають виданням утриматися на поверхні також пресові групи – складні фінансово-виробничі системи, розподіляючи сумарний прибуток. Однак і засновники, і жодна пресова група не згодяться утримувати безнадійно збиткове і непопулярне видання.
Спонсорська підтримка дає можливість редакції компенсувати збитки, звести без дефіциту баланс газети, реалізувати комерційні та видавничі проекти, які обіцяють прибуток. Спонсор може надати допомогу редакції, безпосередньо передаючи її ЗМІ. Вид спонсорства – надання великої кількості реклами, переоснащення. Але знайшовши спонсора, що підтримує періодичне видання, редакція втрачає значну частину своєї незалежності.
|