Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності ЗМІ.

Витрати

1. Затрати на оплату праці. Їх розмір залежить від кількості працівників редакції і рівня їх оплати. Основною умовою скорочення витрат на заробітну плату є випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно з ростом її оплати. В кожній редакції формується штатний розпис із сіткою окладів, які відповідають конкретній посаді. Керівники та засновники нині самостійно визначають склад і чисельність редакційного колективу, його структуру. Виходячи з фінансових можливостей редакції, вони встановлюють розміри посадових окладів співробітників відповідно до їх здібностей та кваліфікації

З посиленням конкуренції між газетами в процесі пошуку шляхів скорочення витрат, керівники редакцій дедалі частіше змушені зменшувати кількість своїх співробітників. Чималих витрат потребує, наприклад, утримання власних кореспондентів, надто ж за кордоном. Нині навіть наявні авторитетні газети різко скоротили їх кількість, довівши її до мінімуму.

Досягнення оптимального складу редакції можливе лише з урахуванням журналістської спеціалізації. Редакції потрібна певна кількість творчих працівників різних журналістських спеціалізацій

Оплата штатного працівника у нашій країні складається з двох частин – зарплатня відповідна до посади і гонорар. Розмір гонорару має змінюватися залежно від якості матеріалів.

В редакціях застосовують ще й інші засоби заохочення працівників – премії, пам’ятні подарунки, придбання за рахунок редакції туристичних путівок. Деякі редакції беруть на себе транспортні витрати, витрати на лікарські послуги, страхують життя кореспондентам, які виїжджають у місця збройних зіткнень.

Форми морального заохочення мають поєднуватися з формами морального стимулювання – подяками від редактора, наданням журналісту можливості виїхати у вільне відрядження. Усе це сприяє активній діяльності журналіста.

2. Витрати на папір. Найбільше коштів редакціям доводиться витрачати на придбання паперу. Розмір витрат на папір залежить від його вартості та кількості. Кількість паперу залежить від тиражу, формату і кількості сторінок у номері, періодичності виходу видання. При визначенні потреб паперу враховують і його щільність, а також можливі витрати під час транспортування, зберігання та на відходи при друкуванні тиражу.

Із входженням нашої преси в умови ринкової економіки редакції залишилися без дотацій з бюджету, без надійного джерела паперу. В новітній ситуації керівники редакцій змушені приймати рішення, пов’язані з необхідністю купувати папір на ринку. Ринок паперу став об’єктом їхнього постійного спостереження і вивчення.

У комерційних структурах великої редакції або концерну, до складу якого вона входить, потрібні спеціалісти, які знають усе, що пов’язано з газетним чи журнальним папером, його ціною, сортами, характеристиками, можливостями використання. Працівники редакції постійно стежать за зміною ситуації на ринку паперу в Україні, надто у його лідерів – видавництва «Преса України», спільному російсько-українському підприємстві «ИСА», фірмі «Август» та на інших біржах, що займаються поставкою та продажем паперу в нашій країні.

Великі редакції та редакційно-видавничі концерни намагаються встановити прямі контакти з виробниками паперу в Україні і за її межами.

Редакції прагнуть створити запаси паперу, необхідні для їхнього видання протягом достатньо тривалого часу. Закуповуючи прапір на декілька місяців, а то й на рік уперед, вони виходять із можливого підвищення вартості паперу, зокрема, в зв’язку з процесом інфляції. Звертають увагу і на сортність паперу, бажаючи зменшити витрати для тиражу, вибирають тонші, легші та дешевші сорти.

3. Вартість друкарських робіт. Стоїть на другому місці за розміром витрат. Розмір друкарських витрат залежить від поліграфічної бази, на якій випускається газета, від виробничого циклу, який проходить номер у друкарні, від виду друку.

Більшість газетних і журнальних редакцій мають справу з видавництвами. Уклавши угоду з видавництвом, яке є власником друкарні, редакція забезпечує випуск номерів – від набору текстів і виготовлення ілюстраційних форм до друкування тиражу. Редакція готує номери газет, видавництво відповідає за їх випуск у друкарні. Обидві сторони отримують свою частину прибутку від реалізації газети, передбачену угодою.

Нерідко друкарню знаходять не там, де випускається газета, а в іншому місті або у невеличкому районному центрі, де вона не завантажена замовленнями. Це пов’язано із рядом незручностей: з необхідністю доставки тиражу газети до місця розташування редакції та із забезпеченням пов’язаних з цим транспортних витрат, із збільшенням часу для реалізації тиражу тощо.

Якщо газету випускають в невеличкій місцевій друкарні, із застарілим обладнанням, то вартість друкарських робіт зростає. І навпаки, вона зменшується, якщо газету випускають на сучасному поліграфічному підприємстві, оснащеному найновішою технікою.

Вартість друкарських робіт залежить і від виду друку. Найдешевший – друк високий, але він дає найнижчий рівень поліграфічного виконання газети. А це значною мірою знижує її конкурентоспроможність.

Трохи дорожчий офсетний друк, але він розкриває широкі можливості для підвищення якості газет й інших періодичних видань. Офсет значно поліпшує поліграфічне виконання номера, дозволяє оформлювачам газети підвищити рівень її ілюстрування, використовувати малоформатні ілюстрації, застосовувати при оформленні номера додаткові кольори і таке інше. Офсетна газета приваблює своїм виглядом читачів.

Найдорожчим видом є глибокий друк, який іноді використовується для випуску багатокольорних журналів.

Підготовка видання, навіть невеличкого, передбачає декілька обов’язкових процедур:

- Розробка загальної моделі видання;

- Підготовка текстових матеріалів, фотознімків, малюнків

- Верстка видання(тобто компоновка газетних полос з тексту, фотознімків, малюнків, а також різних друкарських прикрас)

- Вивід оригінал-макету через лазерний принтер на плівку і передача в друкарню на офсетний друк для випуску тиража.

Поліграфічні витрати набагато скорочуються, якщо більша частина виробничих процесів, пов’язаних з випуском номера, виконується у редакції. А друкарня лише завершує процес випуску газети – друкує її тираж, використовуючи виготовлені в редакції друкарські форми. Звичайно, для цього потрібно придбати редакційно-видавничий комплекс та інші сучасні технічні засоби, знайти солідну грошову суму, але витрати швидко окупляться і даватимуть значну економію. Випуск газети значно здешевився з появою комп’ютерів.

4. Оплата розповсюдження тиражу періодичного видання та його транспортування. Третя за розміром стаття витрат. Їх намагаються знизити, вибираючи оптимальний з усіх можливих варіантів доставки друкованого видання читачеві – передплатникові чи покупцеві. Методи розповсюдження, їх вибір залежать від фінансових можливостей видання, від друкарні, її відстані від редакції, від тиражу, періодичності виходу, розмірів регіону розповсюдження, особливостей аудиторії.

При цьому оцінюються різні варіанти доставки тиражу «Укрпоштою» із друкарні в поштові відділення, а звідти листоношами до передплатників, до кіосків «Союздрук». Окремі видання повністю або частково відмовилися від послуг «Укрпошти» і створили в редакціях експедиції. Тут здійснюється передплата на газету, доставка тиражу в експедицію чи до пунктів розповсюдження, де газету одержують приватні продавці, які уклали з редакцією угоди.

Розвиток ситуації на ринку розповсюджувачів зумовив виникнення приватних компаній і асоціацій, що займаються реалізацією періодичної преси на прийнятних для редакцій умовах. У багатьох областях України, як альтернатива «Укрпошти», створені та діють кур’єрські фірми. На газетному ринку з’явилися, окрім поштових відділень та фірмових передплатних пунктів, і спеціальні передплатні фірми, зокрема київські ЗАТ «САММИТ» та «Періодика».

Новим для українського пресового ринку є поширення передплати за допомогою факсу та електронної пошти як засобу оперативної доставки та розповсюдження інформації.

5. Інші витрати. Якщо редакція не є власником меблів і технічних засобів, якими користується, приміщень, то вона змушена сплачувати значні суми за оренду. Якщо у редакції є машини і авто гараж для них, то в неї зявляються витрати по їх утриманню.

Редакції прагнуть скорочувати і інші статті– представницькі витрати, оплату відряджень, поштові витрати, телефонув, факсів.