КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Інформаційні жанри журналістики на службі PR.Незважаючи на досить поширену думку, що "заказуха", "джинса", "косуха" і т.п. - Це пострадянська специфіка, подібні методи "роботи зі ЗМІ" зустрічаються повсюдно, про що свідчать, зокрема, "інформаційні наїзди" на російських олігархів або "злив компромату" по Росії у провідних і авторитетних західних виданнях. Саме це, на думку автора і варто називати "чорним ПР", про проблему якого так часто говорять в Україну. Як правило, подібні публікації однозначні, вони або "відбілюють" компанію або людини, або "очорнюють" і "ллють компромат". У розвиненому суспільстві, в якому більшість людей все ж мають власну думку з тих чи інших питань, подібні публікації відразу помітні в загальному інформаційному потоці і викликають швидше відторгнення, тобто зовсім іншу реакцію, ніж та, яка задумувалася джерелом. Однак в Україну, де роль громадської думки надзвичайно низька, подібна практика часто досягає своєї мети (що підтверджують численні регіональні і федеральні вибори). Проблема "чорного піару" стосується не тільки взаємин PR-фахівців і ЗМІ, але і всього суспільства, оскільки впливає на повноцінність та достовірність інформації, яку суспільство отримує. І звинувачувати тут варто не лише PR-фахівців та їх клієнтів, які вважають подібну практику нормальною і доцільною, але так само і пресу, яка вважає "замовні" публікації нормальним заробітком для редакцій і журналістів. Частково вина лежить і на суспільстві, аудиторії ЗМІ, оскільки, якщо б суспільство не реагувало на подібні публікації і не піддавалося б цілеспрямованому і неприкритому впливу, тобто, якщо б ефективність цих матеріалів була близька до нуля, клієнти не стали б платити гроші за подібні публікації, PR-фахівці не стали б їх "проштовхувати" у ЗМІ, а журналісти не стали б їх розміщувати. У деяких ситуаціях, як показує російська практика, ефективність подібних матеріалів (наприклад публікацій про компанії або її продукції з позначкою "реклама" чи "на правах реклами") дійсно різко знижується, однак, з питань масового інтересу, таким як вибори, протистояння фінансових і політичних угруповань, "замовні" матеріали по колишньому зберігають сильний потенціал впливу. В якості захисту від подібних публікацій, багато редакції ввели особливі позначки ("реклама", "на правах реклами", особливі значки), які повинні показувати читачеві, що даний матеріал не має ніякого відношення до позиції самої редакції. В результаті, публікації "з позначкою" не тільки відштовхують читацьку увагу, але й завдають шкоди іміджевий компанії та її PR-фахівцям, які використовують такі "незграбні" методи. При цьому, враховуючи, що редакція морально готова розміщувати інформацію, явно не відповідає дійсності (з поміткою), питання про публікацію подібної інформації "без позначки" стає лише питанням про суму оплати, при якій "позначка" не ставиться /
|