Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Визнання та оцінка зобов'язання




Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання;доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо: позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення; не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Поточні зобов'язання включають: короткострокові кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.



Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.



Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.


17. Назвіть види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський, статистичний.

Господ облік – сист безпер, суцільн і взаємозв’яз спостереження за створенням і грош вираж сусп продукту і пов’яз з ним процесами обміну, розподілу та перерозп, за наявн і рухом майна госп-тва, його майнов віднос. Мета такого обліку – здобути та систематизув інф, потрібну для управл діяльн гос-тва б-як масштабу та рівня. Система господарського обліку діяльності підприємства включає три види обліку:

Оперативний ведеться безпосередньо на місцях здійснення господ операцій (реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо). Дані операт обліку необх для спостереж за розв господ процесів, їх операт планув, аналізу і управл.

Статист облік використ при вивч кількісн і якісн характ масових соц-екон явищ і процесів, законом їх розвитку за конкр умов місця і часу (перепис насел, використ роб часу, середня зарплата робітників тощо).

Бухг облік – це система суцільної, безперервної і взаємопов’язаної реєстрації та підбиття підсумків під-ких і фінансових операцій підприємства в документах, книгах та записах із подальшими аналізом, перевіркою та звітуван про рез здійсн цих операцій.


18. Економічний зміст розрахунків відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків.

Економічний зміст рахунків визначено інструкцією щодо застосування плану рахунків.

Клас 1 “необор активи” призначені для узагальнення інформації про наявність та рух засобів, інших необоротних активів, довгострокових фін.інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Клас 2 “Запаси” призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу МШП

Клас 3 “Кошти, розрах та ін активи” призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів, грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майб.періодів.

Клас 4 “Власн капіт та забезпеч зобовяз”призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидів власного капіталу, а також нерозподілених прибутків, цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страх.рехервів.

Клас 5 “Довгострок зобов” призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємствами банкам за отримані від них кредити;заборгованість за виданими довгостроковими векселями.

Клас 6”Поточ зобов” ведеться облік розрахунків у нац.та ін.. валюті за кредитами банків, строк проведення яких не перевищує 12 міс з дати балансу

Клас 7”Дох і рез діяльн” призначені ждля обліку даних та узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від незвичайних подій.

Клас 8”витрати за елементамипризначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зм.власногокапіталу підприємства.

Клас 9”Витрати діяльності”…призначені для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фін. Діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям

Клас 0”Позабаланс рах” призначені для узагальнення інформації про наявність і рух цінностей що не належить підприємству,але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні;умовних правах і зобовязанях підприємства;бланків суворого обліку;списаних актів для спостереження за можливістю їх вілшкодування винними особами.


19.Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями.

Пiд впливом господарських операцiй, якi вiдбуваються на пiдприємствi, змiнюються наявнiсть i стан активів п-ва, його капіталу та зобов’язань. Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів забов`язань підприємства капітала.

Протягом звітного періода на підприємстві відбувається значна кількість господарських операцій та всі вони впливають на баланс по чотирьох видів змін.1 типу спричин змiни тiльки в активi балансу, одна стаття активу збiльш, а iнша зменш на одну й ту саму величину. Валюта балансу після здiйсн такої операц залиш без змiн.(отримано кошти з пот.рахунку в касу)2 типу виклик змiни тiльки в пасивi балансу, одна стаття пасиву збiльш, а iнша зменш на одну й ту саму величину. Валюта балансу пiсля здiйсн такої операцiї також не змінюється.( за рахунок прибутку поповнено резервний капітал)3 типу спричиняють змiни i в активi, i в пасивi балансу,одна стаття активу й одна стаття пасиву збiльш на одну й ту саму величину. Валюта балансу зростає на суму здiйсн операцiї. (отримано паливо від постачальників)4типутакож спричин зміни і в активі, і в пасиві балансу, одна стаття активу й одна стаття пасиву зменш на одну й ту саму величину. (перераховано з поточного рахунку заборгованість перед бюджетом)

розглянуті типи балансових змін мають важл знач для розуміння ек суті господ опер, правельного відображ їх у балансі.


20.Обґрунтуйте методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та її розкриття у фінансовій звітності згідно П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”.

П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інф про нематер активи та розкриття інф про них у фін звітності.

Нематер. актив - ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають встановленим критеріям визнання активів: існує ймовірність надходження до підприємства майбутньої економічної вигоди та їх вартість може бути достовірно визначена.

Структурою субрахунків рахунку 12 "Нематеріальні активи" Плану рахунків бухгалтерського обліку визначено склад нематеріальних активів:права на використання майна, природних ресурсів;права промислової власності;права інтелектуальної власності; ділова репутація (гудвіл);привілеї;патенти;інші нематеріальні активи.

Не визнаються нематеріальними активами, а відображаються у звіті про фінансові результати як витрати періоду:витрати на дослідження; організаційні витрати; витрати на перебазув або реорганізацію частини чи усього підприємства; витрати на підготовку кадрів; витрати на внутрішньо-генерований гудвіл; витрати на рекламу тощо.

Первісною оцінкою нематеріальних активів є собівартість їх придбання чи створення.

Собівартість нематеріального активу визначається сумою грошових коштів чи їх еквівалентів, або справедливою вартістю іншої компенсації, наданої підприємством для придбання або створення цього активу.

Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, усі податки, що не підлягають відшкодуванню, інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням активу, за вирахуванням будь-яких отриманих торговельних знижок.

Якщо нематеріальний актив надійшов внаслідок обміну на інший актив, то його собівартість визначають за справедливою вартістю отриманого активу,яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції.

Амортизація нематеріального активу здійснюється на систематичній основі протягом строку його корисного використання, який не повинен перевищувати 20 років.

Амортизація нематеріального активу може нараховуватись прямолінійним або іншим методом, якщо він краще враховує форму, в якій вигода від використання активу надходить на підприємство.

Строки корисного використання нематеріальних активів та методи їх амортизації визначаються підприємством самостійно, залежно від:

- очікуваного використання активу підприємством;

- науково-технічного прогресу та змін на ринку товарів, робіт, послуг, що виробляються за допомогою цього активу;

- юридичних та інших обмежень на його використання.


21. Обгрунтуйте методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Розкриття інформації про зобов'язання у примітках до фінансової звітності

20. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

20.1. Сума та строки погашення зобов'язання, яке було виключене із складу поточних зобов'язань відповідно до п. 8 цього Положення (стандарту) з обґрунтуванням причин цього.

20.2. Перелік і суми зобов'язань, що включені до статей балансу "Інші довгострокові зобов'язання", "Інші поточні зобов'язання".

21. Підприємство щодо кожного виду забезпечень наводить таку інформацію:

21.1. Цільове призначення, причини невизначеності та очікуваний строк погашення.

21.2. Залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду.

21.3. Збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань.

21.4. Сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду.

21.5. Невикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді.

21.6. Сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення.

22. За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така інформація:

22.1. Стислий опис зобов'язання та його сума.

22.2. Невизначеність щодо суми або строку погашення.

22.3. Сума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною

 

22. Обґрунтуйте облік розрахункових операцій платіжними дорученнями, чеками, аккредитивами.

В Україні безготівкові розрахунки можуть здійсню­ватися за такими формами:- платіжними дорученнями;- платіжними вимогами-дорученнями;- чеками; .- акредитивами;- векселями;- пластиковими картками та ін.

Під-тво самост обирає форму розрах з іншими під-твами, організаціями й устано­вами.

Банк на договірній основі здійснює касово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів, списує грошові кошти з рахунків підприємств у черговості, яку визначає керівник підприємства згідно з Положенням "Про безготівкові розра­хунки в господарському обігу України".

Нині найбільш поширеним видом розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень. Платіжне доручення являє собою бланк вста­новленої форми, який підприємство подає до обслуговуючого банку для перерахування визначеної суми зі свого рахунка. Доручення прий­маються до виконання тільки на суму, яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства або за рахунок кредиту. Іншим платіжним документом, який обслуговує безготівко­вий обіг, єплатіжна вимога-доручення.Це комбінова­ний документ: верхня частина – вимога постачальника (одержувача грошових коштів) покупцеві (платникові) спла­тити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, нижня – доручення платника своєму банкові перерахувати з його рахунка вказану суму. У безготівковому обігу широко використовуються також чеки. Чек - це письмове розпорядження чекодавця банку, який веде-його рахунок, сплатити "чекодавцю" зазначену у чеку суму грошових коштів. В Україні розрахункові чеки використовують юридичні особи при розрахунках між собою. Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжки, які банки видають - своїм клієнтам за їх заявами

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитива. Акредитив являє собою грошове зобов'язання банкові, що видається за дорученням клієнта на користь контрагента останнього, відповідно до якого банк-емітент (той, що відкрив акредитив) може здійснювати платіж постачальникові або надавати ці повноваження іншому банкові. Акредитив відкрива­ється або за рахунок власних грошових коштів, або за рахунок кредиту банку й супроводжується депонуванням коштів.

Для відкриття акредитива платник подає обслугову­ючому банку заявку, в якій зазначає:– номер договору, за яким відкривається акредитив;– найменування постачальника і найменування банку, що виконує акредитив;– вид акредитива, тобто загальну назву товарів або послуг, що оплачуються за рахунок акредитива;– умови реалізації акредитива (документи, види товарів тощо);– суму акредитива.

На дебеті цього рахунка відображаються суми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження невід­фактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

23. Обґрунтуйте особливості обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів.

Малоц.та швидкознош.предмети за своєю функціонал.роллю в під-ві є такими ж засобами праці як і осн.засоби(викор.в процесі вир-ва без зміни натур.форми і поступово знош.,але мають і особл.обліку).Облік МШП на складах ведеться кільк.за їх номенклат.номерами.Цей облік аналог.обліку матер.на складі та в бухгалтерії.Малоц.та швидкозн.предмети облік.на рах.№22“МШП”,мають термін експлуат.менше 1 р.та врахов.у складі обор.активів.Наприкл.:

1.Надійшли від постач.МШП і оприб.на склад п-ва:Д № 22 “Малоц.та швидкозн.предмети”.Д № 64 “Розрах. за под.й плат.”субрах. № 644 “Под.кредит” К№63 “Розрах. з постач.та підрядн.”.

2. Витрати МШП, пов’язані з відвантаж.гот.прод.:

Д №93“Витрати на збут”.К №22 “Малоц.та швидкозн.предмети”.


24. Особливості визначення та відображення в обліку прибутків та збитків від діяльності підприємства.

За рахунок прибутку здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на під-ві, покриваються збитки минулих років. Чистий прибуток, після сплати податків до бюджету спрямовуються на виплату дивідендів. Сума, що залишалася, спрямовується на формування фондів, а саме: резервного фонду (не менш як 25 % статутного капіталу), фонду матеріального заохочення учасників, фонду соц-культурного розвитку під-ва. Аналітичний облік прибутку, використаного у звітному періоді ведеться за напрямом використання. Первинними документами для відображення таких операцій є розрахунки та довідки бухгалтерії. Синтетичний облік ведеться на субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 23; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты