Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Додаток Г

Читайте также:
  1. Г. Додаток
  2. Додаток
  3. Додаток
  4. ДОДАТОК
  5. Додаток
  6. Додаток 1
  7. ДОДАТОК 1
  8. Додаток 1. Примірний перелік оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги
  9. Додаток 11
  10. Додаток 2

 

Таблиця 2 – Глибина розповсюдження хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

 

Найменування СДОР Кількість СДОР в ємностях (на об’єкті) , т
  Хлор, фосген Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень При інверсії 6,57 14 22,85 41,44 48,85 54 1 1,28 1,85 2,71 3,42 4,28 1,14 1,28 2 2,85 3,57 5 1,57 2,14 3,57 5,71 7,14 17,6
Найменування СДОР Кількість СДОР в ємностях (на об’єкті) , т
  Хлор, фосген Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень   Хлор, фосген Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень При ізотермії 1,31 2 3,28 4,57 5,43 6 0,2 0,26 0,37 0,54 0,68 0,86 0,23 0,26 0,4 0,57 0,71 1,1 0,31 0,43 0,71 1,4 1,43 2,51 При конвекції 0,4 0,52 0,72 1 1,2 1,32 0,06 0,08 0,11 0,16 0,2 0,26 0,07 0,08 0,12 0,17 0,21 0,3 0,093 0,13 0,21 0,34 0,43 0,65

 

Примітки:

1. При швидкості вітру більше 1м/с використовуються допоміжні коефіцієнти, наведені в табл. 3

 

Таблиця 3

 

Допоміжний коефіцієнт Швидкість вітру, м/с
При інверсії При ізотермії При конвекції 1,00 1,00 1,00 0,6 0,71 0,7 0,45 0,55 0,62 0,38 0,5 0,55 - 0,45 - - 0,41 -

 

2. Для обвалованих ємностей із СДОР глибина розповсюдження хмари зараженого повітря зменшується у 1,5 разів.

 

Таблиця 4 – Середня швидкість перенесення хмари, зараженої речовиною, м/с

 

Швидкість вітру V, м/с Інверсія Ізотермія Конвекція
R<10мкм R>10мкм R<10мкм R>10мкм R<10мкм R>10мкм
- - 2,2 4,5 - - 1,5 4,5 7,5 1,5 4,5 - - - 1,8 3,5 - - -

Примітки. Інверсія і конвекція при швидкості вітру більше 3м/с мають місце дуже рідко.



 

 
 

 

 


Графік 1- Визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного забруднення при аваріях на АС

 

α = Р1 / Дуст∙Косл або α = Рt / Kt∙Дуст∙Косл

де Р1 - рівень радіації на 1 годину після аварії, Р/год;

Рt - рівень радіації на момент вимірювання t, Р/год;

Кt – коефіцієнт перерахунку Рt на 1 годину після аварії;

Косл – коефіцієнт послаблення радіації перепоною;

Дуст - доза радіації установлена.

 

5. Тема змістового модуля №4: „Нормативно-технічні та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності»

План вивчення теми

1. Прилади радіаційного контролю. Призначення, класифікація, принцип дії дозиметричних приладів.

2. Прилади хімічного контролю. Призначення, основні елементи військового приладу хімічної розвідки (ВРХР), універсального газового аналізатора (УГ-2).

5.2. Рекомендації щодо самостійного опрацювання теми



В основі роботи дозиметричних приладів покладені наступні методи індикації: фотографічний, сцинтиляційний, хімічний та іонізаційний.

Необхідно звернути увагу на призначення та класифікацію дозиметричних приладів: радіометри (для визначення ступеня забрудненості поверхонь), рентгенометри (для вимірювання потужності дози випромінювання) та дозиметри (для контролю поглинутих доз гамма- та нейтронного випромінювання). Звернути увагу на прилади, якими користуються служби ЦО на підприємства харчової промисловості.

По малюнках детально розглянути основні технічні вузли приладів, одиниці вимірювання по їх шкалах(з урахуванням під діапазонів).

Усвідомити необхідність перевірки реакції приладів на контрольні джерела випромінювання перед початком вимірювань.

Особливістю індивідуальних дозиметрів є їх попередня зарядка: виведення на нуль шкали приладу тіні від платинової нитки свідчать про завершення процесу зарядження дозиметра. Необхідно ознайомитись з правилами заповнення журналу реєстрації видачі дозиметрів особливостями фіксації індивідуальних доз особового складу невоєнізованих формувань протягом робочої зміни.

Перед знайомством із приладами хімічного контролю, треба засвоїти матеріал засобів оповіщення робітників об’єктів господарської діяльності і населення селітебної зони про зміну газового стану повітряного середовища. Враховуючі швидкоплинність потрапляння СДОР в навколишнє середовище під час аварії, а також формування їх вражаючих факторів (насамперед, концентрації) звернути увагу на важливість термінової організації хімічної розвідки і контролю ступеня зараженості об’єктів.

Треба також вивчити класифікацію отруйних речовин для бойового призначення на наступні групи: нервово-паралітичної дії, загальноотруйні, задушливі, шкірно-наривні. Необхідно чітко усвідомити порядок роботи з індикаторними трубками: спочатку із червоним кільцем та крапкою, потім із трьома зеленими кільцями, а наприкінці - із жовтим кільцем. Треба звернути увагу на необхідність прогрівання індикаторних трубок із червоним та жовтим маркуванням при знижених температурах.

5.3. Питання для самоперевірки

1. Класифікація дозиметричних приладів.

2. Методи визначення І.В. Коротка характеристика.

3. Призначення та основні елементи приладу ДП-5А.

4. Види вимірювань за допомогою приладу ДП-5А.

5. Принцип роботи та основні елементи комплекту приладу ВПХР.

6. Призначення приладу УГ-2. Його переваги та н недоліки.

7. Загальне призначення приладу ДП-24. Його особливість.

 

 

6. Тема змістового модуля №5: „Запобігання та усунення

надзвичайних ситуацій на об’єкті”

План вивчення теми

1. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.

2. Захисні споруди.

3. Евакуаційні заходи.

4. Заходи індивідуального захисту (ЗІЗ).

6.2. Рекомендації щодо самостійного опрацювання теми

Актуальність проблеми забезпечення захисту населення у разі загрози та виникнення НС зумовлена тенденціями зростання втрат людей і заподіяної шкоди середовищу, які спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами.

Треба усвідомити, що захист людей можливий, якщо здійснено оповіщення про загрозу та виникнення НС, своєчасна та достовірна інформація про наявну обстановку, існуючі заходи та засоби захисту.

Зниження втрат залежатиме від дисциплінованості і правильної поведінки населення при укритті в захисних спорудах.

Студенті повинні знати класифікацію захисних споруд, їх улаштування, нормативні вимоги до них.

Одним із шляхів захисту населення є евакуаційні заходи: розосередження і евакуація. Необхідно звернути увагу на те, що ніякі захисні заходи
ЦО не виключають використання ЗІЗ. Студентам пропонується розглянути їх класифікацію і особливості використання.

6.3. Питання для самоперевірки

1. Загальні вимоги до захисних споруд.

2. Визначення заміської зони.

3. Сховища, їх класифікація, вимоги до сховищ.

4. Найпростіші укриття: підвали і щілини.

5. Характеристика протирадіаційного укриття (ПРУ), вимоги до нього.

6. Визначення поняття шару половинного ослаблення.

7. Види і зміст евакуаційних заходів.

8. ЗІЗ: фільтруючі та ізолюючі протигази.

 

7. Тема змістового модуля №6: „Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на об’єкті господарської діяльності”

План вивчення теми

1. Знезаражування сировини і готової продукції.

2. Організація радіологічного, хімічного і санітарного контролю.

Рекомендації щодо самостійного опрацювання теми

В результаті радіаційного, хімічного і бактеріологічного забруднення великих територій можливе масове ураження продовольчої сировини, готової продукції та води. Проведення знезараження потребує великих людських зусиль та матеріальних витрат. Студентам необхідно засвоїти засоби і заходи проведення знезараження: дезактивації, дегазації і дезінфекції.

Звернути увагу на можливість і терміни протікання природної дезактивації і дегазації.

Засвоїти різницю між механічними, фізико-хімічними і хімічними способами знезараження. Ознайомитись із складом основних розчинів для трьох видів знезараження і принципами їх дії.

Треба усвідомити організаційну структуру посту радіаційного та хімічного спостереження та задачі, які вирішують контрольні ланки, лабораторії, групи знезараження.

Необхідно звернути увагу на порядок проведення знезараження території, будівель, обладнання, тари, сировини та готової продукції. Знати заходи безпеки особового складу та норми поведінки під час проведення робіт по знезараженню.

Питання для самоперевірки

1. Організація радіологічного, хімічного і санітарного контролю на підприємствах харчової промисловості.

2. Види знезараження. Їх коротка характеристика.

3. Природна та штучна дезактивація, дегазація.

4. Засоби дезінфекції.

5. Порядок проведення робіт по знезараженню.

6. Знезараження сировини і готової продукції з урахуванням особливостей конкретних галузей.

7. Задачі лабораторій під час проведення робіт по знезараженню.

8. Задачі, які вирішують групи знезараження і контрольні ланки.

 

8. Рекомендована література

Основна література

1. Губський А.І. Цивільна оборона. Підручник для вищих навчальних за

кладів. Київ. Міністерство освіти, 1995, (учбово-методичний кабінет з охорони праці, кафедри БЖД, ауд. В-409).

2. Атаманюк В.Г. и др.. Гражданская оборона. - М.: Вища школа, 1987.

3. Методические указания к лабораторной работе: «Методы обнаружения и измерения ИИ». Одесса, 1999, (учбово-методичний кабінет з охорони праці, кафедри БЖД, ауд. В-409).

4. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державний гігієнічний норматив. Київ, МОЗ України, 1997, (учбово-методичний кабінет з охорони праці, кафедри БЖД, ауд. В-409).

5. Демиденко Г.П. й др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. Киев. Высшая школа, 1989, (учбово-методичний кабінет з охорони праці, кафедри БЖД, ауд. В-409).

6. Депутат О.П., Коваленко І.В. Мужик І.С. Цивільна оборона. - Львів, „Афі­ша", 2000, (учбово-методичний кабінет з охорони праці, кафедри БЖД, ауд. В-409).

7. Стеблюк М.І.. Цивільна оборона. Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. – 455 с.

 

Додаткова література

 

1. Желібо Є.П. та інш. Безпека життєдіяльності. Київ, „Каравела". 2001, 2005.

2. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества /под ред. Ильина Л.А., Филатова В.А. М.: «Химия», 1990.

3. Антонов В.П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье. Киев, „Знание", 1989.

4. Поленов В.В. Дозиметрические приборы для населения. М.: Энергоатом-издат, 1991.

5. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: навчальний посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. - 151 с.

 

 


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 5; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Додаток А | Характеристика
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты