РОЗРАХУНОК ДОПУСКІВ РОЗМІРІВ, ЩО ВХОДЯТЬ У РОЗМІРНИЙ ЛАНЦЮГ

Для забезпечення нормального функціонування машини або іншого виробу необхідно, щоб складові їх деталі і поверхні займали одне відносно одного чітко визначене, відповідне службовому призначенню положення. При розрахунку точності відносно положення деталей та їх поверхонь враховують взаємозв’язок розмірів деталей у виробі. Це необхідно для правильної побудови технологічного процесу обробки деталі, правильного складання деталей у вузлах і машинах.

Визначення правильного співвідношення граничних взаємопов’язаних розмірів називають розмірним аналізом, для визначення якого будують розмірні ланцюги.

Розмірним ланцюгом називається сукупність розмірів, які створюють замкнутий контур і визначають взаємне розташування поверхонь, осей деталей або деталей у складальній одиниці.

Розміри, які створюють розмірний ланцюг, називають ланками. Кожен розмірний ланцюг складається із замикаючої і складових ланок.

Ланка, яка виходить останньою після збирання вузла або обробки деталі і сприймає відхилення всіх останніх ланок називається замикаючою - А_Δ, (рис.9.1). Ця ланка, як правило, безпосередньо не виконується, а являє собою результат виконання складових ланок.

Рисунок 9.1 – Схеми розмірних ланцюгів

Замикаючий розмір А_Δ залежить від розміру А₁, який називається збільшувальним (розмір із збільшенням якого збільшується розмір замикаючої ланки), і розміру А₂, названого зменшувальним (розмір зі збільшенням якого зменшується розмір замикаючої ланки). Розмірний ланцюг можна умовно змальовувати у вигляді схеми (рис.9.1б, рис.9.1в). За схемою зручно виявляти збільшувальні і зменшувальні ланки. Над буквеними позначеннями ланок прийнято показувати стрілку, направлену вправо, для збільшувальних ланок і вліво — для зменшувальних.

Розмірні ланцюги, розрізняють:

а) в залежності від призначення:

1.конструкторські:

· подетальні – визначають розташування осей і поверхонь однієї деталі;

· складальні – визначають розташування осей і поверхонь декількох деталей у вузлі;

2.технологічні – визначають зв’язок розмірів оброблюваної деталі під час виконання технологічного процесу або розмірів системи верстат-пристосування-інструмент-деталь (ВПІД);

3.вимірювальні – де ланками ланцюга є розміри системи – вимірювальний засіб, вимірювана деталь;

б) за взаємним розташуванням ланок:

1.площинні – всі ланки розташовуються в одній або декількох паралельних площинах;

2.просторові – ланки ланцюга не є паралельними одне одному і розташовані в непаралельних площинах.

в) залежно від характеру розташування розмірів:

1.лінійні– ланками є лінійні розміри;

2.кутові– ланками є кутові розміри.

При аналізі точності електричних і електронних елементів машин і приладів використовують ланцюги, ланками яких є значення опорів, ємності, індуктивності, сили струму, напруги та інших фізичних параметрів.

Суть розрахунку розмірного ланцюга полягає у встановленні допусків і граничних відхилень всіх її ланок. При цьому розрізняють дві задачі – пряму і обернену.

Розв’язання прямої задачі зводиться до визначення допуску і граничних відхилень складових ланок за відомим допуском і граничним відхиленням замикаючої ланки (застосовується при проектному розрахунку розмірного ланцюга).

Розв’язання оберненої задачі полягає у визначенні номінального розміру, граничних відхилень і допуску замикаючої ланки за заданими номінальними розмірами і граничними відхиленнями складових ланок (перевірочний розрахунок).

Пряма і обернена задачі можуть бути розвязані в умовах:

1. Повноївзаємозамінності (при впровадженні результатів розрахунку забезпечується повна взаємозамінність), за методом максимуму-мінімуму, при якому враховуються граничні відхилення складових ланок.

2. Неповної (обмеженої) взаємозамінності методами:

- теоретико-імовірностним;

- групової взаємозамінності;

- припасовування;

- регулювання.