Складові частини
| Чим представлені
| Критерії самоконтролю
|
Основна речовина
| глікозаміноглікани, ліпіди, альбуміни і глобуліни крові, глікопротеїди, кислі мукополісахариди, вода
| Основна речовина постійно знаходиться в стані полімеризації – деполімеризації. Всі види обміну речовин у пульпі проходять через основну речовину.
|
Клітини
|
1. Одонтобластич-ний (периферійний) шар
| Одонтобласти
| Розміщені на межі з дентином у 4-6 рядів, контактують між собою через десмосоми. Мають тіло і відростки. Один-два центральних відростки не виходять за межі пульпи. Довгий периферійний відросток (томсове волокно) входить у дентинний каналець і доходить до емалево-дентинної межі та емалі, даючи на своєму шляху багато бокових гілочок, які анастомозують між собою. Тіло клітини містить розвинену ендоплазматичну сітку, великий комплекс Гольджі. Основна функція - пластична, дентиноутворююча.
|
2. Субодонто-бластичний шар (проміжний, камбіальний, шар Вейля)
| Пульпоцити
| Малодиференційовані клітини зірчастої форми, розташовані без чіткої орієнтації. Мають численні відростки і з'єднані між собою та одонтобластами за допомогою демосом. Є преодонтобластами або субодонтобластами, з них диференціюються одонтобласти. Ядро видовженої форми, займає значну частину клітини.
|
3. Центральний (внутрішній) шар
| Фібробласти
| Мають ядро овальної чи витягнутої форми, яке займає значну частину цитоплазми. У цитоплазмі є багато мітохондрій, рибосом, фібрил. Основна функція - утворення основної речовини і колагенових фібрил.
|
Макрофаги
| Овальної або веретеноподібної форми, з компактним ядром і щільною цитоплазмою. Забезпечують оновлення пульпи, захоплення і перетравлювання загиблих клітин і чужорідних агентів.
|
Гістіоцити (осілі макрофаги)
| Клітини неправильної форми, малодифе-ренційовані, з недостатньо розвинутою цитоплаз-матичною сіткою і комплексом Гольджі. Виконують захисну функцію. При потребі ці клітини активуються і діють як макрофагоцити, активно фагоцитуючи бактерії і чужорідні тіла.
|
Плазмоцити
| Клітини круглястої або овальної форми. В цитоплазмі розвинутий ендоплазматичний ретикулум, який бере участь у синтезі антитіл та імуноглобулінів. Ці клітини є кінцевою стадією диференціювання В-лімфоцитів.
|
Нейтрофільні і базофільні гранулоцити
| Клітини круглястої або овальної форми, ядро сегментовидне, в цитоплазмі є нейтрофільні і базофільні гранули. У гранулах містяться гідролітичні ферменти: ДНКаза, РНКаза, кисла фосфатаза, пероксидаза. Цитоплазма гранулоцитів має мітохондрії, вільні рибосоми, комплекс Гольджі, цитоплазматичну сітку. Клітини виконують захисну функцію.
|
Лімфоцити
| Клітини овальної форми з великим ядром. У цитоплазмі є мітохондрії, рибосоми, комплекс Гольджі, цитоплазматична сітка, лізосоми і піноцитоядерні пухирці. У здоровій пульпі лімфоцитів небагато, переважно в периферійній частині. Їх кількість зростає при запаленні.
|
Адвентиційні клітини (перицити)
| Розташовані поряд із судинами. Вони є мало диференційованими клітинами. При запаленні можуть трансформуватись у фібробласти або у вільні макрофаги. Зірчасті та адвентиційні клітини забезпечують регенераційну здатність пульпи.
|
Тучні клітини
| У здоровій пульпі відсутні. З’являються при запаленні, розміщуються периваскулярно, вироб-ляють біологічно активні речовини - гепарин, гістамін, еозинофільний хемотаксичний фактор та лейкотрієн С. Дегрануляція їх супроводжується збільшенням проникності судин.
|
Волокнисті структури
|
Колагенові волокна
|
| Мають два типи орієнтації: дифузний та пучковий. Пучки фібрил прямують паралельно нервовим стовбурам або формують муфти кровоносних судин. Переважно розташовуються в центральному шарі. З віком їх кількість зростає. Коренева пульпа має більшу кількість волокон, ніж коронкова.
|
Ретикулярні волокна
|
| Переважно розташовуються в одонтобластичному і субодонтобластичному шарах.
|
Еластичні волокна
|
| У пульпі відсутні еластичні волокна, що відрізняє її як сполучну тканину від такої ж в інших ділянках тіла.
|