Волокна періодонта

Періодонт містить колагенові, окситаланові і аргірофільні волокна. Колагенові волокна (шарпеєві волокна, фіброзні волокна) складаються з пучків колагенових фібрил 5-10 мкм у діаметрі, характеризуються злегка хвилястим ходом, від чого здатні трохи подовжуватися при натягу. Завдяки цій властивості вони можуть забезпечувати обмежені рухи зуба.

У періодонті багатокореневих зубів присутні аргірофільні волокна, які за своєю структурою нагадують аргірофільні волокна ретикулярної тканини. Найчастіше ці волокна виявляються в ділянках періодонта, де він з'єднується з кістково-мозковими просторами щелеп.

Однією з особливостей періодонта є наявність у ньому значної кількості окситаланових волокон, які є проміжними між колагеновими і еластичними волокнами. Вони утворюють пучки діаметром 0,5-1 мкм, довжиною до декількох міліметрів. Най­більш численна ця група волокон в ділянці шийки зуба. З'єднуючись з кровоносними судина­ми періодонта, оксіталанові волокна утворюють окситаланово-судинні структури. Окситаланова система виконує пластичну функцію, бере участь у регуляції кровотоку як частина рецепторно­го механізму періодонта.

У періодонті присутні еластичні волокна. Вони у вигляді тонких волоконець розташовуються між пучками колагенових волокон.

Пучки колагенових волокон періодонта одним своїм кінцем проникають у цемент, іншим – у кістку альвеолярного відрост­ка, забезпечуючи тісний зв'язок періодонта з навколишніми тканинами. Термінальні ділянки пучків в обох тканинах називаються прободаючими (шарпеєвими) волокнами. В альвеолярній стінці колагенові пучки більш грубі і мають товщину 10-20 мкм, біля цементу кореня зуба вони утворюють більш ніжну сітку, їх товщина 3-5 мкм.

Фіброзні пучки входять у кістку лунки вище місця їх входження в цемент, тому мають переважно косий напрямок. Однак в ділянці шийки зуба вони мають горизонтальний напрямок, незначна їх частина розташована циркулярно. У верхівковій частині періодонту певна кількість фіброзних пучків йде в радіальному напрямку, обмежуючи бічні рухи зуба. Вертикально розташовані волокна в ділянці дна альвеоли перешкоджають висуванню зуба з лунки.

Залежно від ділянок прикріплення і напрямку пучки колагенових волокон поділяються:

1. Транссептальні волокна (ТВ) - пучки волокон у горизонтальному напрямку, що з'єднують між собою сусідні зуби. Між ними практично немає прошарку пухкої сполучної тка­нини.

2. Волокна альвеолярного гребеня (ВАГ) - зв'язують пришийкову поверхню зуба із гребенем альвеолярної кістки.

3. Горизонтальні волокна (ГВ) - розташовуються глибше волокон альвеолярного гребеня. Вони утворюють циркулярну зв'язку, до складу якої входять також транссептальні волокна.

4. Косі волокна (KB) - займають середні 2/3 періодонтального простору. У напрямку коронки ці волокна з'єднуються з горизонтальними, а в напрямку верхівки - з апікальними.

5. Апікальні волокна (АВ) - йдуть перпендикулярно від апікальної частини кореня до дна альвеоли; мають горизонтальний і вертикальний напрямок.

6. Міжкореневі волокна (МКВ) - у багатокореневих зубах зв'язують корінь зуба в ділянці біфуркації з гребенем міжкореневої перегородки. Вони розташовуються частково в горизонта­льному, частково у вертикальному напрямку.