Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Очищення шлунково-кишкового тракту




- Промивання шлунка (беззондове, зондове)

- Застосування проносних (сольових, масляних)

- Застосування блювотних засобів (апоморфін )

- Промивання кишківника (клізма, зондовий лаваж)

2. Форсований діурез

- Водно-електролітне навантаження (пероральна, парентеральная)

- Осмотичний діурез (сечовина, манітол, трісамін)

- Салуретичних діурез (фуросемід, торасемід )

3. Гіпербарична оксигенація.

1. Очищення шлунково-кишкового тракту.

N.В.!Використання проносних засобів не має самостійного значення як метод прискореної детоксикації організму, за винятком вазелінового масла, яке не всмоктується в кишківнику і активно пов'язує жиророзчинні отрути (дихлоретан).

Сольові проносні (сульфат натрію або магнію )діють через 5-6 годин після введення і при значному зниженні моторики кишечника (особливо при отруєннях наркотичними препаратами) не дають бажаного ефекту.

Магнію сульфат може викликати брадикардію, гіпотонію і порушення дихання!

Категорично протипоказано введення рослинного масла замість вазелінового через посилення всмоктування отрути!

Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь.

Застосування блювотних засобів

на догоспітальному етапі - прийом сиропу іпекакуани в дозі до 1 мл/кг з подальшим рясним питтям;

на госпітальному етапі (в стаціонарі) - апоморфін підшкірно в дозі 0,07 мг/кг у поєднанні з мезатоном 0,3-1 мл 1% розчину.

Застосування блювотних засобів менш ефективно в порівнянні з промиванням шлунка. Цей метод широко застосовується тільки за кордоном.

Недоліки методу застосування блювотних засобів

Ø Іпекакуану не можна застосовувати, якщо протягом найближчої півгодини може розвинутися кома.

Ø Іпекакуана неефективна при отруєнні аміназином (протиблювотним засобом).

Ø Апоморфін викликає гіпотензію, пригнічення дихального центру, центральної нервової системи з порушенням свідомості, надає адитивний ефект у поєднанні з нейротропними засобами

N.B.!Мимовільний або штучно викликаний блювотний рефлекс небезпечний при отруєннях припікальними рідинами (кислотами, лугами),так як повторне проходження кислоти або лугу по стравоходу посилить його опік і при випадковій аспірації викличе опік дихальних шляхів!

При стаціонарному лікуванні проводять такі маніпуляційні методи :

1.Промивання кишечника за допомогою прямого зондування та введення спеціальних розчинів (кишковий лаваж) .

2. Метод форсованого діурезу

3.Гіпербарична оксигенація показана для лікування гострих екзогенних отруєнь:

- Чадним газом,

- Метгемоглобіноутворюючими речовинами.

Гіпербарична оксигенація протипоказана при :

- Гострих отруєннях фосфорорганічними сполуками;

- Етиленгліколем та іншими отрутами, біотрансформація яких відбувається за типом окислення з летальним синтезом і утворенням більш токсичних метаболітів;

- Декомпенсований екзотоксичний шок, що вимагає проведення реанімаційних заходів.

4. Методи штучної детоксикації (розведення і заміщення, діаліз і фільтрація, сорбція та ін.).

4.1. Розведення (гемодилюція) крові

4.2. Заміщення крові (лімфи)

4.3. Діаліз і фільтрація крові (лімфи)

4.4. Сорбція

5.Плазмаферез детоксикаційний.

6. Ультрафіолетова фізіогемотерапія (УФГТ) - метод впливу квантового випромінювання на систему крові.

7.Електромагнітна фізіогемотерапія (ЕМФГТ)

8.Хіміогемотерапія

 

2.3. ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ.

На території Україні найбільш отруйними є бліда поганка і червоний мухомор. Токсичними є також зморшки, несправжні опеньки. Отруєння іншими видами грибів більше пов'язане з порушенням правил приготування та зберігання цього продукту, що призводить до виникнення токсикоінфекцій.

 

Отруєння блідою поганкою.

Смертельна доза ентерально - 0.1мг/кг по α-аманітіну; 100г. свіжих грибів або 5г. сухих вміщають 8мг. α-аманітіну.

Клініка.Токсичність блідої поганки обумовлена вмістом циклопептидів: фалотоксинами (фалоїдин, фалін, фалоїн, фалізін, фалоцидін тощо.) та аманітотоксинами (аманін, аманулін, α-, β-, γ-аманітини). Токсичні речовини блідої поганки термостабільні, тому не втрачають токсичності при термічній обробці, висушуванні та зберіганні. Фалотоксини пошкоджують мембрани мітохондрій, ендоплазматичного ретикулума, лізосом уражаючи процеси окисного фосфорилювання, синтезу глікогену, зниження активності АТФ-ази. Надходження в організм великих концентрації цих речовин обумовлюють розвиток клініки отруєння в першу-другу добу з виникненням депресивних синдромів ураження ЦНС, короткотривалого гастроентеріту, токсичної гепаторгії і швидкої смерті хворого. Аманітотоксини пригнічуть ядерні субстанції клітини, процеси утворення і реплікації РНК та ДНК, синтезу білка, що призводить до аутолізу клітини. Цим обумовлені відстрочені (кінець 2-ої- 3-ої доби) клініко-лабораторні прояви дії аманітотоксинів: цитолітична гепатаргія, нефропатія. Сумація ефектів фало- та аманітотоксинів, в залежності від дози отрути що надійшла в організм, обумовлює клінічну картину отруєння. Виділяють латентний період гастроентеріту, печінково-ниркової недостатності та наслідків. При надходженні в організм великих доз токсинів блідої поганки вказані періоди короткотривалі, стерті, швидко (на 2-4 до/бу) проявляються симптомами гепаторгії, олігоанурією, геморагічним синдромом, екзотоксичний шоком, короткотривалими галюцинаціями, комою, смертю потерпілого.

Лікування

1. Промивання шлунка:

- виклик блювання (після кількоразової дачі 0,5-1,0л.водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору) ) до чистих промивних вод на догоспітальному етапі;

- зондове (при тяжкому стані хворого), до чистих промивних вод (але не більше об'ємного).;

- після промивання в шлунок уводиться активоване вугілля або ентеросорбент, сольові проносні при відсутності діареї.

2. Антагоністи аманітину - бензилпеніцилін І млн.Од./кг/добу перші 3 доби, в подальшому 100 000 Од./кг/добу .

3. Гемосорбція (ефективна в першу добу отруєння при відсутності геморагічного синдрому), гемодіаліз. При неможливості використання екстракорпоральних методів детоксикації - ентеросорбція.

4. Симптоматична терапія направлена на профілактику і лікування печінкової недостатності. Першочергово включає використання препаратів ліпоєвоїкислоти (ліпоєва кислота 100-200 мг/добу, ліпамід 500-800 мг/добу, берлітіон 600-900мг/добу), глюкокортикоїдів (преднізолон від 3 мг/кг маси), - гепатопротектори, інгібітори протеолітичних ферментів згідно з методикою лікування цитолітичної гострої печінкової недостатності (див. відповідний розділ);

 

Отруєння червоним мухомором.

Клініка.Основною токсичною речовиною є мускарин і мускаридін, алкалоїди з вираженим М-холіноміметичним ефектом. Після кількох годинного продромального періоду виникають прогресуючі симптоми активації М-холінорецепторів: гіпергідроз, сіало- і бронхорея, задишка; нудота, блювота, болі в животі спастичного характеру; галюцинації, психоз, судоми, коматозний стан, брадикардія.

Лікування.

1. Промивання шлунка:

- зондове, об'ємне (10-12л. водогінної води кімнатної температури) + перманганат калію (1:200000 - слабкорожевого кольору).

- після промивання в шлунок уводиться активоване вугілля або ентеросорбент.

2. Атропіну сульфат - 1 - 3 мг. в/в кожні 15-20 хвилин до появи симптомів

атропінізації (тахікардія, мідріаз, сухість шкіри, слизових оболонок.).

3. Форсований діурез.

4.Симптоматична терапія направлена на профілактику обструкції верхніх дихальних шляхів, лікування галюциногенохзу..

1 0.1 4. Отруєння рослинами, які містять М-холіноблокатори(блекота, дурман, красавка).

Клініка.Симптоми отруєння - збудження, клонічні судоми, сухість шкіри і слизових оболонок, почервоніння шкіри, тахікардія, підвищення артеріального тиску, розширення зіниць, рухове, моторне і мовне збудження, галюцинації, гіпертермія, аритмія, диплопія, світлобоязнь, атаксія, втрата орієнтації.

Лікування.

1.Промивання шлунка:

- зондове, 10-12л., водогінної води кімнатної температури плюс перманганат калію (1:200000 - слабкорожевого кольору).

- після промивання в шлунок уводиться активоване вугілля або ентеросорбент.

- сольові проносні,

2.Антихолі'нестеразні засоби (прозерин), 3. Форсований діурез.

4.Симптоматичнатерапія :кофеїн, при збудженнях -хлоралгідрату клізмі, при психомоторному збудженні -тизерцин 1% - 2 мл, промедол 2% - 1 мл, фенобарбітал, жарознижувальні (парацетамол або реопірин 5 мл внутрішньом'язово, кордіамін).

 

 

2.4. ОТРУЄННЯ СОЛЯМИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ.

Отруєння неорганічними сполуками миш'яку

Клініка.Ангідрид миш'яковистої кислоти, який використовується як отрута для знищення гризунів, може стати причиною отруєння при недбалому зберіганні. На місці потрапляння миш'яку з'являється опік з наступним некрозом тканин. При гострому отруєнні відчувається неприємний металічний присмак у роті, печія у горлі і всередині. За ЗО - 40 хвилин розвивається блювота, сильні болі в животі, холероподібні випорожнення у вигляді "рисового відвару" з домішками крові. Швидко розвиваються симптоми екзотоксичного шоку: слабий і частий пульс, зниження артеріального тиску. Сполуки миш'яку викликають різке розширення капілярів внутрішніх органів. Підвищується проникливість судин, розвивається загальна слабкість, блідість шкіри. При тяжких отруєння через 1-2 години настає смерть з ознаками гострої серцевої недостатності. Такий перебіг шлунково-кишкової форми гострого отруєння сполуками миш'яку.

Нервова форма гострого отруєння препаратами миш'яку має більш бурхливий перебіг. Маніфестує симптомами ураження нервової системи, різка слабкість, головний біль, втрата свідомості, судоми. При хронічному отруєнні сполуками миш'яку характерне накопичення його у різних органах: печінці, нирках, кістках, селезінці, м'язах, шкірі, волосся,' нігтях). Основними симптомами хронічного отруєння сполуками миш'яку є: гіперкератози, посивіння і випадіння волосся, ламкість нігтів, порушення пігментації шкіри дерматити, виразки. Пізніше з'являються невралгічні болі у кінцівках, порушення шкірної чутливості, болі по ходу нервових стовбурів. Характерні анорексія, схуднення, анемія, кахексія.

Лікування.

1 .Промивання шлунка:

- зондове ,12л. водогінної води кімнатної температури плюс 50 - 100 мл унітіолу 2-3 р/добу.

- після промивання в шлунок вводиться активоване вугілля або ентеросорбент, проносні.

2.Специфічна антидотна терапія. -Внутрішньовенно вводять унітіол 5% - 50-150 мл в 400-800 мл. 10% глюкози, можливо введення тіосульфату натрію 30% -50 мл з розчином глюкози, тетацин кальцію 10% - 10 мл в 300 мл 5% розчину глюкози

-меркаптид по 1-2мл 40% р-ну в/м до 6-8 мл.добу.

3. Форсований діурез, ранній гемодіаліз в перші 12 годин отруєння.

4.Симптоматичнатерапія : глюкокортикоїди, кофеїн, при збудженні - седуксен, сібазон, ГОМК, промедол, фенобарбітал, кислота аскорбінова, тіаміну бромід, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін.Лікування екзотоксичного шоку, опіків травного тракту, токсичної нефропатії та гепаторгії.гемолізу.

Отруєння препаратами ртуті.

Клініка.Ртуть і її сполуки широко застосовується у фармацевтичній, парфумерній, гірничорудній, хімічній промисловості та сільському господарстві. Найчастіше виникають отруєння дихлоридом ртуті (сулема), оксицианідом та цианідом ртуті. Внаслідок проникнення сполук ртуті на місці їх контакту з тканинами розвиваються опіки - гінгівіт, стоматит, болі в роті, стравоході, шлунку, кишечнику, металічний присмак у роті, нудота, блювання з домішками крові, слинотеча, кровоточивість ясен, рідкі й часті випорожнення з кров'ю, тенезми, анурія.

Характерна нестабільна гемодинаміка, затьмарення свідомості, судоми, епілептиформні напади. При отруєнні парами ртуті або вдиханні отрутохімікатів, що містять ртуть, настає різкий сухий кашель, задишка, можливий розвиток токсичного набряку легень.

Лікування.Аналогічне, як при отруєнні сполуками миш'яку.

Отруєння препаратами свинцю.

Клініка.Характерні поганий апетит, загальна слабкість, апатія, втомлюваність, набряк десен, підвищення слиновиділення, солодкуватий присмак у рот, різкі, переймоподібні болі в животі, попереку, запори, підвищення артеріального тиску внаслідок спазму судин і гладкої мускулатури внутрішніх органів. Шкіра, бліда з сіруватим відтінком, свинцева кайма сірого кольору по краю ясен і зубів, живіт втягнутий, при надавлюванні відмічається полегшення і зменшення болю, збільшення печінки, поліневрити. Артеріальний тиск підвищений, брадикардія.

Лікування.

1 .Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л. водогінної води кімнатної температури плюс 50 - 100 мл унітіолу 2-3 р/добу.

- після промивання в шлунок уводяться проносні.

2.Специфічна антидотна терапія. Внутрішньовенно вводять ЕДТА 10% 70-140 мл/добу в 200мл 5% глюкози 2-3 р/добу, тіосульфату натрію 30% - 50 мл з розчином глюкози , тетацин кальцію 10% - 10 мл 2 рази на день з інтервалом у 3 год, при відсутності вказаних препаратів - унітіол 5% - 50-150 мл в 400-800 мл. 10% глюкози

3. Форсований діурез, ранній гемодіаліз у першу добу.

4.Симптоматична терапія. Атропіну сульфат 0,1% - 1 мл або платифіліну гідротартрат 0,2% - 1 мл, папаверіну гідрохлорид 2% - 2 мл внутрішньом'язово, дроперидол 0.25% 2-Змл, при поліневритах вітаміни В1 5% - 1 мл, В12 0,1% - 1 мл, зігрівання тіла, заспокійливі засоби (транквілізатори, седативні ).

Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).

Клініка.Відмічається запаморочення, головні болі, нудота, слинотеча, спрага, блювання, схваткоподібні болі у животі, блідість шкіри, холодний липкий піт. Через 2-3 год розвивається м'язова слабкість, в'ялий параліч м'язів верхніх кінцівок та шиї. Характерні також підвищення артеріального тиску, пронос, аритмія, екстрасистолія, брадикардія; миготіння передсердя з наступними зниженням артеріального тиску. З боку легень - задишка, ціаноз слизових оболонок.

Лікування.

1 .Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л. розчином сульфату магнію або натрію (на 1 літр води додають 1 столову ложку сухого сульфату натрію або магнію);

- після промивання в шлунок уводяться проносні.

2.Тетацину кальцію 10% -10 мл з 500 мл 5 % розчину глюкози в/в крапельно.

3. Форсований діурез.

4.Симптоматична терапія. Но-шпа 2-4мл, баралгін 5.0-15.0 мл/добу, дроперидол 0.25мг/кг/добу, плапифілін 0.2%-1.0-2.0 мл, атропіну сульфат 0,1% - 1 мл, наркотичні анальгетики (промедол 1% - 1 мл, стадол 2мг.)

Отруєння ціанідами.

Клініка.Насіння кісточкових містить глікозид - амігдалин. Серед рослин і дерев в плодах гіркого мигдалю біля 3% глікозиду, персика -2,35%, абрикоси і слив - 0,96%, вишень - 0,85%, насінні яблук (0,6%). У кишечнику амігдалин частково розщеплюється під впливом гнильних бактерій, утворюючи синильну кислоту і бензальдегід. Отруєння настає через 15-30 хвилин. Синильна кислота, як і її солі, викликає різке збудження ЦНС, за яким швидко настає параліч останньої.

Характерна нестабільна гемодинаміка, затьмарення свідомості, судоми, епілептиформні напади. При отруєнні парами ртуті або вдиханні отрутохімікатів! що містять ртуть, настає різкий сухий кашель, задишка, можливий розвиток токсичного набряку легень.

Лікування.Аналогічне, як при отруєнні сполуками миш'яку.

 

2.5. ОТРУЄННЯ МЕДИЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА НАРКОТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ.

Отруєння морфіном.

Клініка.Розвивається депресія дихального центру з розвитком гострої центрогенної дихальної недостатності. Гіпоксія призводить до гіпотоніння, сповільнення ритму серцевих скорочень, зниження температури тіла, зупинки серцевої діяльності. Характерне звуження зіниць з послабленням реакції на світло, затримка сечі внаслідок спазму сфінктера сечового міхура, гіперемія шкіри, тошнота, блювота. При тяжкому отруєнні спостерігається асфіксія, різкий ціаноз слизових оболонок, розширення зіниць, серцево-судинна недостатність

Лікування.1.Промивання шлунка:

- зондове, 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору);

- після промивання в шлунок вводяться сольові проносні засоби (сульфат магнію або натрію);

- повторні промивання шлунка, ентеросорбенти.

2. Конкурентний антидот - налоксон, налорфіну гідрохлориду по 0,5% - 3-5 мл.

3.Рання гемосорбція.

4.Симптоматична терапія. Атропіну сульфату 0,1% -1 мл, дофамін, кордіамін 1 мл, кофеїну натрію бензоат 10% -1 мл, етімізол, бемегрид 10% -10 мл, корглікон 0,06% - 1.0 мл, вітамін В1 5% - 1 мл, катетеризація сечового міхура, зігрівання тіла.

 

Отруєння кофеїном.

Клініка.Збудження центральної нервової системи, підвищення артеріального тиску, прискорення пульсу (тахікардія), галюцинації.

Лікування.1.Промивання шлунка:

- зондове, 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору) або з таніном з дачею ентеросорбентів.

2. Седативна терапія. Фенобарбітал, броміди (натрію бромід внутрішньовенно, карбромал, бромізовал всередину), нітрогліцерин під язик,

сібазон 0,5% - 1 мл, глюкоза 20% - 20 мл, кислота аскорбінова 5% - 2 мл, для зниження артеріального тиску призначають гіпотензивні засоби.

3. Форсований діурез.

Постраждалому дають нітрогліцерин під язик; уводять розчин сібазону 0,5% - 2 мл; застосовуються фенобарбітал, кальцію хлорид 10% - 10 мл.

 

Отруєння барбітуратами.

Клініка.Характерна сонливість, пригнічення дихання, порушення гемодинаміки, зниження артеріального тиску, колапс, зниження температури тіла, параліч центральної нервової системи, мимовільне виділення сечі.

Лікування.1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію(1:200000 - слабкорожевого кольору).

- після промивання в шлунок уводяться сольові проносні засоби (сульфат магнію або натрію.)

- повторні промивання шлунка, ентеросорбенти.

2. Бемегрид 0,5% - 10 мл, етимізол.

3. Рання гемосорбція, форсований діурез .

4.Симптоматична терапія. Ефедрину гідрохлорид 5% -1 мл, мезатон 1% -1 мл, дофамін, кордіамін 2 мл, вдихання кисню, розчини глюкози.

 

Отруєння нейролептиками.

Клініка.Відмічається сонливість, слабкість, атаксія, запаморочення, , іноді страх, сухість у роті, анорексія, тахікардія, зниження артеріального тиску, розширення зіниць, зниження температури тіла, пригнічення дихання, депресія.

Лікування.

1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію(1:200000 - слабкорожевого кольору).

2:Норадреналін, мезатон,дофамін, глюкокортикоїди, хлорид кальцію, кофеїн.

3.Форсований діурез з використанням осмодіуретиків.

4.Симптоматична терапія. Вітаміни групи В, кислота аскорбінова, етимізол.

 

Отруєння транквілізаторами.

Клініка.Загальна слабкість, атаксія, сонливість, втрата свідомості, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання.

Лікування.Аналогічне, як при отруєнні нейролептиками.

Отруєння бромідами.

Клініка.Сонливість, пригнічення активності центральної нервової системи, загальна слабкість, тремор, атаксія, висипання на шкірі, нежить.

Лікування.

1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору).

2. Бемегрид 0,5% - 10 мл, етімізол.

3. Форсований діурез .

4.Симптоматична терапія. Дофамін, кофеїн, кордіамін 2 мл, інфузійна терапія, амонію хлорид по 5,0 на добу.

 

Отруєння сульфатом магнію.

Клініка.При довенному, внутрішньом'язевому введенні може настати сон з переходом у наркоз, пригнічення дихання, гіпотензія (при магнію в плазмі крові більше 3 ммоль/л).

Лікування.

1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури.

2.Довенно вводять хлорид кальцію, глюконат кальцію, дофамін, кофеїн, бемегрид, етимізол.

3. Симптоматична терапія. Вітаміни В, С.

 

Отруєння гангліоблокаторами(бензогексоній та інші).

Клініка.Швидке і прогресуюче зниження артеріального тиску, колапс, загальна слабкість, тахікардія, порушення дихання, гіпоксія, галюцинації, ціаноз, збудження.

Лікування.

1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-і2л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію( 1:200000 - слабкорожевого кольору).

Мезатон 1% - 1 мл, дофамін, норадреналін,кордіамін 2 мл, ефедрину гідрохлорид 5% - 1 мл, вдихання кисню

Інфузійна терапія .

4.Симптоматична терапія. Корглікон, розчин глюкози, сечогінні засоби

 

Отруєння дитиліном.

Клініка.Розслаблення скелетної мускулатури після короткотривалих, від обличчя до ніг, судомних посмикувань, припинення дихання.

Лікування.

1.Респіраторна підтримка (допоміжна або штучна вентиляція легень).

2.Переливання свіжозамороженої або нативної плазми, свіжої еритроцитарної маси, введення холінестерази.

 

Отруєння міорелаксантами однофазної (подовженої, недеполяризуючі) дії.

Клініка.В'ялий параліч скелетної (в т,ч. дихальної) мускулатури

Лікування.

1 .Респіраторна підтримка (допоміжна або штучна вентиляція легень). При значних дозах довготривала ШВЛ,

2.Прозерин 0,05% - 3 мл.(після досягнення атропінізації) кожні 40 хвилин.

3. Форсований діурез .

Отруєння стрихніном.

Клініка.Підвищення рефлекторної збудливості, головний біль, задишка, підвищення тонусу потиличних м'язів, тризм, тетанічні судоми аж до опістотонуса при найменшому подразненні, лякливість, самовільне сечовиділення, розширення зіниць, спазм дихальних м'язів з розвитком різкої ригідності грудної клітки, параліч дихання.

Лікування.

1 .Респіраторна підтримка (допоміжна або штучна вентиляція легень). При значних дозах довготривала ШВЛ,

2.Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію( 1:200000 - слабкорожевого кольору);

- після промивання в шлунок уводяться сорбенти

3.Седуксен, сібазон, реланіум, ГОМК, фенобарбітал, глюкозу внутрішньовенно 10% - 200 мл, магнію сульфат 25% -10-15 мл внутрішньовенно, внутрішньом'язово.

4.Симптоматична терапія. Спокій, хлоралгідрат в клізмі.

 

Отруєння аніліном.

Клініка.Пригніченість, апатія, загальне пригнічення, спад сил, м'язовий тремор, серцева слабкість, пригнічення дихання, синюшність слизових оболонок.

Лікування.

1.Промивання шлунка;

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію(1:200000 - слабкорожевого кольору);

- після промивання в шлунок вводяться сольові проносні засоби

2 Метиленова синька, глюкоза

3. Інфузійна терапія .

4.Симптоматична терапія. Дофамін, кофеїн, корглікон

 

Отруєння серцевими глікозидами.

Клініка.Нудота, блювання, пронос, брадиаритмія, яка змінюється тахікардією, екстрасистолія, фібриляція шлуночків, зіниці ока розширені, підвищення артеріального тиску, збудження зупинка серця.

Лікування.1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію( 1:200000 - слабкорожевого кольору) або таніну (чай);

- після промивання в шлунок вводяться сольові проносні засоби;

- сорбенти (активоване вугілля, ентеросорбенти).

2. Атропіну сульфат 0,1% - 1 мл, унітіол 5% - 5 мл, розчин калію хлориду 0,4% - 500 мл внутрішньовенно крапельно повільно (панангін).

3. Ентеросорбція, гемосорбція.

4.Симптоматична терапія

 

Отруєння адреноміметиками(адреналін, норадреналін, мезатон, ефедрину гідрохлорид).

Клініка. Тривога, шум у вухах, болі в ділянці серця, різка блідість шкіри, розширення зіниць, судоми, страх, набряк легень, підвищення артеріального тиску, тахікардія, аритмія.

Лікування.

1. Керована гіпотонія: перлінганіт, нітропрусид натрію 10 мл інфузоматом або на фіз розчині в/в крапельно, нітрогліцерин під язик, бензогексоній 2,5% - 1 мл, аміназин 2,5% - 1мл, глюкоза, штучне дихання.

2.Симптоматична терапія. При набряку легень - див. відповідний розділ.

 

Отруєння саліцилатами.

Клініка.Біль в ділянці шлунка, блювання, шум у вухах, дратівливість, розлади зору і слуху, галюцинації, коматозний стан, судоми, кровоточивість слизових оболонок, зниження температури тіла, висипання на шкірі.

Лікування.

1.Промивання шлунка:

- зондове , 10-і2л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію(1:200000 - слабкорожевого кольору) або таніну (чай);

- після промивання в шлунок вводяться сольові проносні засоби;

- сорбенти (активоване вугілля, ентеросорбенти).

2.Вікасол, етамзілат.

З.Форсований діурез.

4.Симптоматична терапія. Фенобарбітал, зігрівання тіла, с/з плазма.

 

 

Отруєння етиловим спиртом

Отруєння етиловим спиртом та його дериватами традиційно і стійко займає першу позицію як в частоті отруєнь, так і в статистиці смертності і складає 60-70% всіх отруєнь (смертельна доза 5-12 г/кг, смертельна концентрація в крові 5-6г/л.)

Клініка. В патогенезі отруєння токсичність впливу визначається комбінацією наркотичної дії етилового спирту на ЦНС та загальнотоксичним впливом проміжних продуктів метаболізму (ацетальдегід та оцтова кислота) на органи-мішені: серце, печінку, нервову систему.

Тяжкість наркотичного впливу визначається станами:

- сп'яніння;

- поверхневої коми;

- глибокої коми.

(На нашу думку, перебіг коми середньої глибини у цієї категорії хворих без чітких клінічних диф.діагностичних критеріїв і є причиною помилок тактики надання невідкладної допомоги та інтенсивної терапії, особливо на ранньому етапі).

Тяжкість загальнотоксичного впливу визначається:

- вираженістю симптомів набряку головного мозку;

- симптомами серцево-судинної недостатності;

- симптомами печінкової недостатності.

(Загальнотоксичні прояви частіше виражені при отруєнні спиртами на тлі хронічного вживання алкоголю).

Лікування.

1.Промивання шлунка:

-поверхнева кома - зондове , об'ємне редуковане (водогінна вода кімнатної температури) на лівому боці (6-8л. води);

-глибока кома - зондове, об'ємне редуковане (6-8л. води) після інтубації трахеї.

2. Еквівалентом антидотної та детоксикаційної терапії є заходи щодо прискорення розпаду етилового спирту до вуглекислоти та води:

- від10% до 20% глюкоза 500мл, киснева терапія 50% О2, вітаміни групи В16 (по 3-5мл), С(5-10мл);

-аналептична терапія:нашатирний спирт вдихати, кордіамін (2мл), кофеїн (2мл.), атропін (при брадикардії1-2мл), дофамін, добутамін (2-5мкг/кг/хв), етімізол,бемегрід (10мл);

-корекція ацидозу: кокарбоксилаза (150-300мг.в/в на догоспітальному етапі), натрія гідрокарбонат (4% 200-1000 л: на госпітальному етапі за показниками кислотно-лужної рівноваги та натрію плазми крові);

-стабілізація глюкокортикоїдного тіла: преднізолон 30-90мг, дексаметазон 4мг;

3. Регідратація на госпітальному етапі при виключенні явищ набряку мозку; при клініці набряку головного мозку (див. відповідний розділ.).

4.Симптоматична терапія:

- забезпечення прохідності дихальних шляхів, попередження регургітації і аспірації;

- попередження міоренального синдрому;

- лікування серцево-судинної недостатності (див. відповідний розділ)

- лікування печінкової недостатності (див., відповідний розділ).

 

Отруєння сурогатами алкоголю

Уживання разом з етиловим спиртом хімічних речовин, які утворюються або застосовуються при кустарному виробництві алкогольних напоїв (сивушні масла, карбіт, ефірні масла, оцтова есенція, альдегіди,формальдегідні смодии, ацетон та багато інших невідомих речовин) призводить до переважання симптомів загальнотоксичного впливу над наркотичною дією етилового спирту. Перебіг таких отруєнь більш тяжкий і на першому плані знаходиться клініка і лікування ниркової та печінкової недастатності, екзбтоксичного шоку, токсичної енцефалопатії, гострого токсичного ураження легень у вигляді респіраторного дистрес-синдрому дорослих чи набряку легень.

 

Отруєння метиловим спиртом

Летальна доза 80-100 мл.без вживання етилового спирту, смертельна концентрація в крові - 800 г/л.

Клініка.Токсичність метилового спирту зумовлена летальним метаболізмом його алкогольдегідрогеназою до формальдегіду та мурашиної кислоти, які обумовлюють клініку токсичної енцефалопатії з ураженням сітківки ока і дистрофії зорового нерва ( мерехтіння мушок перед очима, диплопія, сліпота, кома), розвитком тяжкого метаболічного ацидозу. Наркотична дія метилового спирту виражена слабкіше, ніж етилового, на перший план виходять симптоми ураження ЦНС: запаморочення, головні болі, збудження, судоми, що в подальшому змінюються прогресуючою комою з депресією дихального центру. При стабілізації ураження ЦНС - через 1-2 доби клініка печінкової недостатності.

Лікування.

1 .Промивання шлунка (аналогічно, як при отруєнні етиловим спиртом).

2. Антидотна терапія (конкурентний антидот в дії на алкогольдегідрогеназу етиловий спирт): етиловий спирт з розрахунку 1-2 г(мл.96є)/кг/добу. Застосовується в 5% розчині в/в крапельно протягом доби або болюсно в 30%(подразнює вени) розчині кожні 2 години, або per os 30% по 50 мл. кожні 3 години- всього 400мл.

Корекція метаболічного ацидозу (див. отруєння етиловим спиртом).

3.Ранній гемодіаліз.

4. Симптоматична терапія. Ретробульбарна анестезія з уведенням гідрокортизону або преднізолону. Інфузійна терапія екзотоксичного шоку

 

Отруєння етиленгліколем.

Смертельна доза - 80-350мл в залежності від препарату: гальмівна, охолоджуюча рідина для автомобілів.

Клініка.Токсичність етиленгліколю обумовлена метаболізмом його алкогольдегідрогеназою (летальний синтез)до гліколевого альдегіду, щавлевооцтової кислоти, які спричиняють дистрофію переважно нейроцитів, гепатоцитів та епітелію канальців нирок. Клінічно проявляється це симптомами ураження ЦНС, гепатаргією та нефропатією з подальшим розвитком печінково-ниркової недостатності.

Уповільнений метаболізм етиленгліколю, в порівнянні з етиловим спиртом,є причиною виникнення клінічних періодів інтоксикації. У перші 12 годин отруєння виражені симптоми наркотичної дії етиленгліколю. До 2-ї - 4-ї доби домінують клінічні симптоми ураження та набряку в ЦНС (збудження, гіпертонус, судоми, порушення дихання) та екзотоксичного шоку (гіпотонія, колапс, лівошлуночкова недостатність). З 5-ї доби переважають різного ступеня вираженості симптоми гепатарпї та нефропатії аж до розвитку печінкової та ниркової недостатносні.

Лікування.

1 .Промивання шлунка:

- зондове , об'ємне на лівому боці (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 3 години отруєння;

- зондове, до чистих промивних вод (але не більше об'ємного) після 3-х годин з моменту отруєння.

2.Антидотна терапія:

- етиловий спирт аналогічно, як при отруєнні метиловим спиртом;

- препарати кальцію (для нейтралізації щавлевооцтової кислоти)- кальція глюконат (або хлорид) по 10 мл. 10% розчину кожні 6 годин;

- магнію сульфат 5-10 мл. 25% довенно (утворює оксалат магнію)

- корекція метаболічного ацидозу (див. отруєння етиловим спиртом).

3.Ранній гемодіаліз. Форсований діурез.

4.Симптоматично.Соматотропна терапія ниркової та печінкової недостатності.(див. відповідні синдроми).

 

Отруєння дихлоретаном.

Смертельна доза ентерально - 15-20мл.; розчинник для фарб, пластмас, клею.

Клініка.Дихлоретан, жиророзчинна летюча речовина з високим коефіцієнтом проникливості через шкіру, кишково-шлунковий тракт, легені, протягом 6-12годин після надходження в кровотік накопичується в ліпофільних клітинах ЦНС, печінки, сальнику, наднирників. Токсичність дихлоретану обумовлена метаболізмом його до хлоретанолу та монохлороцтової кислоти, які обумовлюють в 1 -у добу клінічну картину наркотичної та депресивної дії на ЦНС і екзотоксичного шоку( при дозах.вищих від летальної), токсичної дистрофії печінки (на 2-5-удобу), токсичної нефропатії, гастро-інтестинального синдрому.

Лікування.

1 .Промивання шлунка:

- зондове , об'ємне на лівому боці (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 4 години отруєння;

-зондове, до чистих промивних вод (але не більше об'ємного) після 4-х годин з моменту отруєння;

- сольові проносні або вазелінове масло (1-2мл./кг) в зонд після промивання шлунку.

2,Антидотна терапія.Специфічні антидоти до дихлоретану відсутні. Використовуються препарати, які зменшують токсичний вплив метаболітів.

- токоферолу ацетат 30% 1-2мл.З-4 р/добу; (інші антиоксиданти);

- ацетилцистеїн 5% розчин 500мг/кг/на 1-у добу, 300мг/кг/на 2-у добу;

- унітіол 5%-5.0мл. 4 р/добу, тетацин кальцію 10%- 40-60мл на 500мл. 5% глюкози в/в.

3.Ранній гемодіаліз у перші 6 годин після отруєння. Повторні гемодіалізи в перші дні лікування. Форсований діурез.

4.Симптоматична терапія направлена на лікування печінкової недостатності, екзотоксичного шоку, токсичної енцефалопатії;

-препарати ліпоевоїта глютамінової кислот: ліпоєва кислота(20-30 мг/кг/ добу); глютамінова к-та (4-8 г/добу); або берлітіон (600-900мг/добу), глутаргін (4г/добу).

Уповільнений метаболізм етиленгліколю, в порівнянні з етиловим спиртом, є причиною виникнення клінічних періодів інтоксикації. У перші 12 годин отруєння виражені симптоми наркотичної дії етиленгліколю. До 2-ї - 4-ї доби домінують клінічні симптоми ураження та набряку в ЦНС (збудження, гіпертонус, судоми, порушення дихання) та екзотоксичного шоку (гіпотонія, колапс, лівошлуночкова недостатність). З 5-ї доби переважають різного ступеня вираженості симптоми гепатаргії та нефропатії аж до розвитку печінкової та ниркової недостатносні.

Лікування.

1. Промивання шлунка:

- зондове, об'ємне на лівому боці (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 3 години отруєння;

-зондове, до чистих промивних вод (але не більше об'ємного) після 3-х годин з моменту отруєння.

2.Антидотна терапія:

- етиловий спирт аналогічно, як при отруєнні метиловим спиртом;

- препарати кальцію (для нейтралізації щавлевооцтової кислоти)- кальція глюконат (або хлорид) по 10 мл. 10% розчину кожні 6 годин;

- магнію сульфат 5-10 мл. 25% довенно (утворює оксалат магнію)

- корекція метаболічного ацидозу (див. отруєння етиловим спиртом).

3.Ранній гемодіаліз. Форсований діурез.

4.Симптоматично.Соматотропна терапія ниркової та печінкової недостатності.(див. відповідні синдроми).

 

 

Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.

Смертельна доза ентерально - 50мл.(40%); органічна кислота харчового призначення.

Клініка.Оцтова кислота потрапляючи в кишково-шлунковий тракт має місцеву дію, викликаючи опіки різної глибини і площі в залежності від концентрації і випитої кількості. За розповсюдженістю опіку (стравохід - 1-а, шлунка-2-а, за межами шлунка (явища перитоніту, медіастініту)-3-я ст.) визначають тяжкість отруєння. Крім того, оцтова кислота, всмоктуючись, має загальну резорбтивну дію - викликає гемоліз еритроцитів з ураженням нирок - від нефропатії до гострої ниркової недостатності. В залежності від концентрації вільного гемоглобіну в плазмі крові (до 5г/л - 1-а ст., 5-Ю г/л - 2-а ст., більше 10г/л — 3-я ст.) визначають тяжкість резорбтивної дії кислоти.Опіки стравоходу та шлунка мають гострий період (1 -6-а доба), період проліферативного запалення та відторгнення некротичних мас з утворенням виразок (7-10 доба), період регенерації (11-20 доба). В 40% випадків опіки супроводжуються екзотоксичним шоком. В майже 90% випадків розвивається гемоліз еритроцитів з токсичною коагулопатією та нефропатією різного ступеня вираженості, аж до гострої ниркової недостатності. Токсична дистрофія печінки спостерігається у 85% випадків, гостре легеневе пошкодження - у 51% випадків.

Лікування.

1. Промивання шлунка:

- перед постановкою товстого орогастрального зонду проводять протишокові заходи: в/м. вводиться 1.0 мл. 0,1% атропіну, 1,0 мл. 2% промедолу, 2.0 мл. 2% папаверіну (або еквіалентні за складом комбінації груп препаратів);

- зонд перед постановкою щедро змащують гідрокортизоновою маззю або іншим нейтральним маслом;

- лише зондове , об'ємне (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 12 години отруєння;

- після промивання шлунка в зонд вводиться альмагель 1-2ст.л.(або фосфальгель, маалокс або інше обволікаюче, емульсія олії) з анестезіном 0.2г (новокаїном 0,2г) та левоміцетин 0,5г (або інший антибіотик чи антисептик для ентерального використання).

2. Антидотна терапія. Направлена на залужнення крові (т.ч. профілактику гемоглобінурійного нефрозу ): натрію гідрокарбонат 3-8% довенно краплинно до залуження крові за даними нормограм КЛБ. При відсутності лабораторних

 

2.6. ІНТОКСИКАЦІЇ ПЕСТИЦИДАМИ

Хімічний метод захисту рослин простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й здоров'ю людини.

Як свідчить досвід попередніх років основними причинами виникнення отруєнь в побуті є:

- використання препаратів, не дозволених до застосування населенням;

- проведення робіт з застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування: дози препаратів, кратність обробок, умов застосування тощо (регламенти застосування обов'язково указуються на етикетці);

- проведення робіт з порушенням вимог техніки безпеки при використанні пестицидів і агрохімікатів.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2023 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты