За умовами розвитку

- Виробничі

- Побутові

- Ятрогенні

За надходженням отрути (пероральні, інгаляційні, ін'єкційні)

За походженням отрут

II. Клінічний

За особливостю клінічного перебігу

- гострі

- хронічні

- підгострі

По тяжкості захворювання

- легкі

- середньої тяжкості

- тяжкі

- вкрай важк

- смертельні)

За наявністю ускладнень

За результатом захворювання

ІІІ. Нозологічний

За назвами окремих отрут, їх груп або класів.

Діагностика будь-якого гострого отруєння заснована на:

- Даних токсикологічного анамнезу.

- Аналізу токсикологічної ситуації.

- Клінічних проявів «виборчої токсичності».

- Ідентифікації виду отрути.

Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі

Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі

Переконатися в наявності отруєння:
	Здійснити забір матеріалу для хімічного аналізу
> З'ясувати кількість і час прийому отрути > Розпитати оточуючих або членів сім'ї потерпілого > Провести пошук порожніх упаковок, залишків отрути. > Виключити істеричний стан, симуляцію.
Оцінити тяжкість стану хворого (свідомість збережена або порушене)
Невідкладні дії
Свідомість збережена	Свідомість порушено (кома)
При надходженні отрути через рот - екстрено промити шлунок зондовим або беззондового методом великою кількістю води, після промивання шлунка ввести сорбенти	Постраждалого укласти на живіт, голову повернути в бік.
При попаданні отрути в дихальні шляхи-негайно вивести постраждалого на повітря, при необхідності використовувати респіратор або протигаз	Забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів (вивести вперед нижню щелепу або помірно закинути голову), механічно або за допомогою аспіратор очистити ротову порожнину, ввести повітропровід
При попаданні отрути на шкіру - знімають одяг, обережно видаляють отруту з шкіри за допомогою тампонів, обмивають її теплої води струменем води з милом протягом 15-30 хвилин.	При неефективності провести ШВЛ через маску або ендотрахеальну трубку
	N.В.!Введення аналептиков (кордіаміну, кофеїну, коразола, бемегрида) для корекції гострої дихальної недостатності неприпустимо!
	Перевірити пульс
	Пульс є	Пульс не визначається
	Забезпечити інгаляцію кисню	Закритий масаж серця, штучна вентиляція легенів
	В/в струменевий ввести 40% глюкозу 60 мл
	В/в струменевий ввести тіамін 100мг	Транспортування в стаціонар

1. Визначити кількість та час приймання отрути.

2. Обов’язкове взяття матеріалу на хімічний аналіз.

3. При отруєнні відомою речовиною застосовувати специфічну (антидотну) терапію.

2.2. МЕТОДИ АНТИДОТНОЇ ДЕТОКСИКАЦІЇ.

Антидоти (протиотрути) - лікувальні препарати, які при введенні в організм в умовах інтоксикації здатні інактивувати отруту, вільно циркулюючої в крові або вже пов'язаною з яким-небудь біологічним субстратом, або усунути токсичний ефект отрути і прискорити її виведення з організму.

Класифікація антидотів (по механізму лікувальної дії)

Фізико-хімічні антидоти - дія їх заснування пов’язана на адсорбції і розчиненні в харчовому каналі (активоване вугілля).

Хімічні антидоти - дія їх заснування пов’язана на специфічній хімічній взаємодії з отрутою, що приводить до інактивації отрути, перетворенні її в нешкідливу речовину, що виділяється з організму з сечею та калом.

Фізіологічні антидоти- дія заснована на взаємодії з біологічним субстратом, на який впливає негативно на отруту. При цьому не відбувається прямої взаємодії з отрутою, тобто не змінюється його фізико-хімічний стан.

Фармакологічні антидоти (симптоматичні)- дія заснована на фармакологічному антагонізмі з отрутами, тобто дія на ті ж функціональні системи.

Антитоксична імунотерапія - застосування антитоксичних сироваток (протизміїної, протикаракуртової та ін) при отруєнні тваринами отрутами.

Унітіол 5% - антидот конкурентної дії, малотоксичний