Основні напрямки інтеграції України у світову фінансову систему.

Основні напрямки інтеграції, що почався приблизно в 60-х роках X X ст. і на сучасному етапі виявився в розширинні та зміцненні зв′язків між національними фінансовими ринками, зумовив винекнення міжнародного фінансового ринку. Його суб′ єктами стали великі транснаціональні компанії та банки.

Інтеграція національних фінансових ринків поступово призводить до їх глобалізації, що виявляється у взаємозалежності ринків, а не тільки в їх взаємодії. Поняття глобалізації фінансів дає уявлення про світ, як про взаемозв′язаний і взаємо і взаємозалежний інтегральний ринок, який не має кордонів.

Основою глобалізації світових фінансових ринків виступає глобалізація виробничого процесу, яка проявляється в ситуації, коли внутрішній національний ринок підприємства-резидента втра­тив для нього своє першочергове значення й фірма більше не орі­єнтується па власну країну та займається задоволенням таких потреб і па такому рівні, які були б характерні для всього світу. В цьому випадку виникає глобальний життєвий цикл продукту, ринки й про-дукти все більше стандартизуються, для оцінки ринкового успіху все більше використовуються міжнародні критерії й оцінки, які, в основ­ному, мають фінансовий зміст. Процес глобалізації найбільш послі­довно здійснюють транснаціональні корпорації.

Іншою причиною глобалізації світового фінансового ринку є необхідність пошуку фінансовихресурсів для вирішення глобальних проблем світового розвитку, таких, як подолання бідності й відсталості; проблем роззброєння йза­побігання світовій ядерній війні (проблема демілітаризації); продо­вольча; природних ресурсів; екологічна; демографічна; розвиток людсь­кого потенціалу й ін. За наявними оцінками, щорічні витрати па вирі­шення глобальних проблем складають 25% валового світового продукту.

Третя причина - власне фінансова, пов'язана з прагненням кож­ного фінансового агента одержувати аналогічний до своїх контра­гентів прибуток на один і той же фінансовий актив, в якому б фінан­совому інституті він не був розміщений.

Фінансова глобалізація супроводжується створенням інституцій-них основ, фінансовою інтеграцією та фінансовими інноваціями.

Міжнародна фінансова інтеграція – усунення бар'єрів між внутрішнім ринком України і світовим фінансовим ринком та розвитком різноманітного спектра зв язків між ними. Фінансовий капітал може без обмежень переміща­тися з внутрішнього па світовий фінансовий рийок, і навпаки При цьому фінансові інститути засновують філіали в провідних фінансо­вих центрах для виконання функцій запозичення, кредитування інвестування та падання інших фінансових послуг.

Фінансова інтеграція приносить однакову вигоду як позичальни­кам так і кредиторам. Однак і позичальники, і кредитори однаково схильні до ризику (ринковий, процентний, валютний і політичний ризики).

Важлива роль для здійснення інтеграції України у світове господарство відводиться фінансам як економічному інструменту господарювання. Значення фінансів для розвитку міжнародних зв'язків можна розглядати:

з точки зору інтересів національного господарства - здійснення умов для повноправного включення національного господарства в світову економіку, тобто визначення джерел і мобілізація необхідних фінансових ресурсів для фінансування різноманітних напрямків міжнародної співпраці, стимулювання розвитку кожного виду міжнародних відносин та безпосередніх учасників цих відносин. Також за допомогою фінансів при здійсненні зовнішньоторгівельної діяльності стимулюється імпорт тих товарів, видатки виробництва яких в країні вище у порівнянні з іншими державами, та експорт товарів, національні видатки виробництва яких відносно нижче. Також створюються умови для використання передового іноземного досвіду з метою прискорення науково-технічного прогресу шляхом придбання нових машин, устаткування, обладнання, ліцензій на винахідництво, технологічні процеси, нову продукцію і т.п;

з точки зору участі в регулюванні міжнародних інтеграційних процесах: участь України в регулюванні міжнародних інтеграційних процесах визначається роботою в міжнародних організаціях і фондах, що передбачає внесення відповідних внесків в статутні капітали і бюджети цих організацій. Джерелом внесків є валютні та інші фінансові фонди і ресурси господарюючих суб'єктів, які приймають участь в процесі регулювання. Кошти міжнародних організацій акумулюються у відповідні фонди і розподіляються на цільові програми по напрямкам діяльності. Виражають інтереси України в області зовнішньоекономічних зв'язків і торгівельні представництва України за кордоном. Вони сприяють виконанню укладених міжнародних угод, здійснюють діяльність, направлену на вдосконалення експортно-імпортних операцій, підвищують ефективність торгівельно-економічних зв'язків, розвивають нові форми співпраці.

Україна все більше включається в світе господарство. Вона стала членом Міжнародного валютного фонду (МВФ), групи Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Европейського банку реконструкції та розвитку. У зв'язку з цим важлива роль належить валютно-фінансовому механізму зовнішьоекономічних зв'язків та формі організації міжнародних валютних відносин, закріпленої міждержавними відносинами.