Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Задачі для самоконтролю




Читайте также:
  1. А. ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  2. Вибір технологічних рішень задачі
  3. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  4. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  5. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  6. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  7. Військовий тил, його склад і задачі
  8. Ділове оцінювання персоналу підприємства: сутність, задачі, зміст, методологія
  9. Додаток ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  10. Задачі для розв’язання

Задача № 1

Хвора 11 років, при поступленні скаржиться на почервоніння на обличчі, періодичні болі у суглобах, м’язах, в ділянці серця, появу набряків на обличчі, нижніх кінцівках, швидку втомлюваність. З анамнезу відомо, що після перенесеного респіраторного захворювання (супроводжувалось температурою - до 38,5 С, приймала «Бісептол») хвора помітила появу слабкості, нездужання, з'явилася припухлість колінних суглобів. Вказані вище симптоми зберігалися напротязі 3-х днів. Потім хвора відзначила появу почервоніння на обличчі і в області спинки носа у вигляді "крил метелика". За лікарською допомогою не звертались, зміни були розцінені батьками як алергічна реакція. Через деякий час виникли болі помірної інтенсивності у колінних суглобах, які супроводжувались появою набряків і обмеженим почервонінням. Дещо пізніше приєдналися неінтенсивні болі в м'язах гомілки, хвора помітила появу набряків на обличчі та ногах. Загальний стан значно погіршився, почав турбувати біль в ділянці серця після фізичного навантаження.

Об’єктивно: на шкірі обличчя гіперемія у формі «метелика», на кінцівках та тулубі спостерігається висип червоного кольру, елементи якого покриті білими лусочками. Пальпуються мілкі підщелепні лімфовузли, рухливі, безболісні. Перкуторно межі відносної серцевої тупості розширені вліво. Тони серця ритмічні, приглушені, систолічний шум на верхівці, частота серцевих скорочень 82 у хвилину. Живіт при пальпації м’який, безболісній.Печінка виступає з-під правої реберної дуги на 1 см, селезінка не збільшена. Колінні суглоби дещо збільшені в об’ємі, відмічається болючість при рухах, шкіра над ними не гіперемійована.

Обстеження: Загальний аналiз кровi: Ер-3,6 х1012/л, Hb-102 г/л, КП-0,9, Л - 4х109/л, е - 4%, п-3%, с-67%, л-22%, м-8% ШОЕ-26 мм/год. Загальний аналіз сечі: колір- с/ж, прозорість-повна, реакція- сл.кисла, питома вага -1018, цукор- не виявл., білок- 0,033 ‰, лейк.-5-6 п/з, еритр.- 1-2 в п\з, епіт.пл.- 1-3 в п/з, цил.гіал.- 0-1 в п/з., солі . За даними Ехо-КГ виявлено помірне зниження скоротливості міокарду.

 

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.



5. Скласти план лікування.

Задача № 2

Хвора 15 років, звернулась зі скаргами на періодичні болі у суглобах, відчуття загальної слабкості, зниження маси тіла, підвищення температури до субфебрильних цифр, появу еритеми на обличчі, що посилюється після перебування на сонці. Вважає себе хворою протягом 3 місяців. Після перенесеної пневмонії почала відмічати помірні болі у суглобах непостійного характеру, швидку втомлюваність, болі у литкових м’язах. Протягом останнього місяця турбують відчуття похолодіння кистей та стоп. Об’єктивно: правильної тілобудови. На шкірі перенісся та щік відмічається еритема, видимі слизові оболнки чисі, бліді. Пальпуються мілкі підщелепні лімфовузли, рухливі, безболісні. Аускультативно дихання везикулярне, хрипів немає, частота-20 у хв. Тони серця ритмічні, чисті, звучні. Частота серцевих скорочень 82 у хв. Печінка та селезінка не збільшені. При огляді колінні суглоби дещо збільшені в об’ємі, відмічається болючість при рухах у променево-зап’ясткових та п’ястно-фалангових суглобах, шкіра над ними не змінена.

 

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.



3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

Задача №3

Дівчинка 14 років, поступила зі скаргами на болі у колінних, гомілково-стопних суглобах, зниження маси тіла протя гом останніх 3 місяців, випадіння волосся, появу на обличчі гіперемії та висипу на тулубі, що посились з настанням сонячних днів, підвищення температури тіла до 38,0-38,5 С, задишку при фізичному навантаженні, болі в області серця, набряки на нижніх кінцівках, що зникають на ранок. Об’єктивно: тілобудова правильна, на шкірі обличчя гіперемія у формі метелика, на шкірі грудної клітки та верхніх кінцівок висип у вигляді підвищених еритематозних бляшок з гіперкератозом. При огляді слизової оболонки ротової порожнини відмічаються явища афтозного стоматиту. На тім’яній та потиличній ділянках голови ділянки алопеції. Перкуторно межі серця розширені вліво та вправо. Аускультативно тони ритмічні, ослаблені, систолічний шум на верхівці.Живіт при пальпації м’який, безболісний. Печінка виступає на 2,5 см з-під правої реберної дуги, селезінка – на 2 см. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін.Колінні та гомілково-стопні суглоби збільшені в об’ємі, шкіра над ними не змінена, рухи обмежені через виражену болючість.

Обстеження: Загальний аналiз кровi: Ер-3,2 х1012/л, Hb-98 г/л, КП-0,9, Л – 3,3 х109/л, е - 4%, п-3%, с-72%, л-15%, м-8% ШОЕ-46 мм/год. Загальний аналіз сечі: колір- с/ж, прозорість-повна, реакція- сл.кисла, питома вага -1018, цукор- не виявл., білок- 0,066 ‰, лейк.-30-40 п/з, еритр.- 10-12 в п\з, епіт.пл.- 1-3 в п/з, цил.гіал.- 0-1 в п/з., солі .

 

Завдання:



1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

 

Задача № 4

У дівчинки 17 років скарги на гіпертермію, періодичні болі у суглобах та м’язах, гіперемію на обличчі, кашель, утруднене дихання, незначний біль в грудній клітці, що зменшується в сидячому положенні. Об`активно. Стан тяжкий. Задишка. Висипка на обличчі у вигляді „метелика”. Набряк та пульсація шийних вен. ЧСС - 120 на хв, АТ - 110/60 мм рт ст .Межі серця розширені у всі сторони. Серцевий поштовх розлитий, млявий. Тони серця ослаблені, шум тертя перикарду при положенні на лівому боці. Гепатоспленомегалія, асцит. Загальний аналіз крові: Нb 108 г/л, ер. 3,4 Т/л; КП - 0,9; лейкоцити - 7 Г/л; нейтрофіли: паличкоядерні - 15%, сегментоядерні - 43%; еозинофіли - 6%; лімфоцити - 35% моноцити -1%; ШЗЕ - 32 мм/год. В сечі сліди білку. С-реактивний білок - +++, серомукоїд -500 од. опт. щільн. Рентгенограма та ЕКГ додається.

 

Дайте відповіді на запитання:

1. Попередній діагноз.

2. Опишіть зміни на рентгенограмі та ЕКГ.

3. Який патогенез захворювання?

4. Що являють собою LE-клітини?

5. Лікувальна тактика.

 

 

Задача № 5

Дівчинка 15 років, вважає себе хворою протягом 6 міс., коли після перенесеного респіраторного захворювання почала відмічати загальну слабкість, періодичні болі у суглобах та м’язах, безсоння, немотивоване підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Через 2 місяці виникло відчуття похолодіння, «повзання мурашок», періодичні болі та скутість рухів у суглобах кистей та стоп. Звернулась до лікаря за місцем проживання, було встановлено синдром Рейно, призначено терапію: танакан, курантіл. Стан не покращився, почали турбувати періодичні болі в серці. При об’єктивному огляді шкіра кистей, передпліч та стоп бліда з ціанотичним відтінком, відмічається виражена сухість, різке збіднення волосяного покриву, на дотик холодна, складка не формується. Нігтьові пластинки потовщені, з жовтуватим відтінком. також спостерігаються щільні набряки на кінцівках, які протягом доби не зникають. Перкуторно межі серця не розширені, при аускультації тони ритмічні, дещо ослаблені, короткий систолічній шум на верхівці, не проводиться. Печенка + 3 см, селезінка + 1 см. З боку інших систем змін не виявлено.

 

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

Задача № 6

Хвора М, 17 років, хворіє протягом 3 років. При огляді шкіра обличчя, кистей, передпліч, стоп, гомілок бліда, ділянки гіперпігментації темно-бурого кольору чергуються з гіпопігментованими, чіткий судинний малюнок, на обличчі, шиї та передпліччях відмічаються поодинокі телеангіектазії. Шкіра суха, явища гіперкератозу на долонях та підошвах, нігтьові пластинки потовщені, волосяний покрив збіднений. На дотик шкіра холодна, складка формується важко. Кінцеві фаланги ΙΙ,ΙΙΙ пальців правої кисті укорочені, спостерігається розвиток згинальних контрактур пальців обох кистей. Литкові м’язи при пальпації болючі, дещо ущільнені. Сухожильні рефлекси симетричні, знижені. При аускультації дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах легень вислуховуються розсіяні сухі хрипи. Перкуторно меже серця розширені вліво на 1 см, аускультативно тони серця аритмічні за рахунок поодиноких екстрасистол, слаблені, систолічний шум на верхівці. Печінка виступає на 3 см з-під правої реберної дуги, селезінка- на 2 см з-під лівої реберної дуги.

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

Задача № 7.

Дівчинка 5 років, захворіла на початку травня. Початок хвороби характеризувався появою поширеної еритеми та набряку обличчя. Місцеве лікування, призначене лікарем-дерматологом ефекту не дало. З’явились зміни кольору шкіри на розгинальною поверхнею п’ястно-фалангових, міжфалангових, колінних та ліктьових суглобів. На шкірі повік виникли телеангіектазії, над міжфаланговими суглобами – ділянки поверхневих некрозів. На 5-6 добу від початкузахворювання у дівчинки розвинулась генералізована м’язева слабкість, вже через 3 доби дівчинка не змогла самостійно ходити. Майже одночасно приєдналось порушення ковтання. З анамнезу життя відомо, що дитина практично з народження хворіла респіраторними інфекціями, а з віку 3 місяців відмічались прояви алергічного діатезу. При огляді у приймальному відділенні стан дитини важкий. Температура тіла 37,5 С. На загальному блідому фоні шкіри виділяється зміна кольру та набряклість обличчя з переважною локалізацією у параорбітальній ділянці, а також над мілкими суглобами. На шкірі повік спостерігаються телеангіектазії та неглибокі некрози. На слизовій оболонці ротової порожнини ділянки некрозу та прояви катарального стоматиту. Виражена симетрична гіпотонія м’язів. При пальпації визначаються невеликі ділянки ущільнення в м’язах. Сухожильні рефлекси знижені. Данні динамометрії свідчать про значне зниження м’язевої сили. Під час огляду у дитини розвився генералізований напад судом з самовільним сечовипусканням.

Рентгенографія правого стегна додається

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

Задача № 8

Дівчинка 8 років, захворіла гостро з появи підвищення температури тіла до фебрильних цифр, болю та слабкості у м’язах при рухах, поширеної еритеми на шкірі обличчя. Протягом 4-х днів симптоматика наростала, розвилась генералізована м’язева слабкість, приєдналась охриплість голосу без будь-яких інших катаральних проявів. На наступний день дівчинка почала скаржитись на важкість при ковтанні твердої їжі, через добу рідка їжа вилилась через ніс. При поступленні стан дитини важкий. Температура тіла 39,5 С. На шкірі обличчя спостерігається еритема та набряклість з переважною локалізацією у параорбітальній ділянці, а також над мілкими суглобами. На повіках телеангіектазії та неглибокі некрози. Виражена симетрична гіпотонія м’язів. Дихання поверхневе з частотою 42 за хвилину. При пальпації визначаються множинні ділянки ущільнення в м’язах. Сухожильні рефлекси знижені.

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

Задача №9

Підліток 15 років поступив в клініку зі скаргами на високу температуру тіла до 38-40 градусів без ознобу і потовиділення, набряка і обмеження рухів в ліктьових , променезап'ясткових , дрібних суглобах кистей , правому гомілковоступневому суглобі , скутість рухів вранці тривалістю 5-6 годин , виражену загальну слабкість , втрату в масі тіла ( 13 кг за 9 місяців).

An . morbi . Вважається себе хворим на протязі року, коли вперше без видимої причини з'явилися болі , набрякання і обмеження рухів в променезап'ясткових суглобах , підвищилася температура тіла до 38 градусів. Лікувався за місцем проживання протягом 2 місяців пеніциліном , гентаміцином , еритроміцином і бісептолом , але без ефекту. Тільки після призначення індометацину та анальгіну стан покращився: нормалізувалася температура , зменшили болю і набряк суглобів. Через 3 місяці знову підвищилася температура тіла до 39-40 градусів , посилилися болі , з'явилася ранкова скутість і набряк суглобів і дрібних між фалангових проксимальних суглобах кистей, гепатоспленомегалія . Цього разу пацієнт був госпіталізований в обласну лікарню, де лікувався з діагнозом колагеноз. Призначені, кефзол, вольтарен ефекту не дали. Тільки призначення преднізолону призвело до ліквідації лихоманки і ексудації в суглобах , маса тіла збільшилася на 5 кг

Об'єктивно: Зріст 177 см , маса тіла 56 кг , температура тіла 38-40 градусів. Шкіра кистей, передпліч та стоп бліда з ціанотичним відтінком, відмічається виражена сухість, різке збіднення волосяного покриву. Шкіра на дотик холодна, складка не формується. Збільшено шийні , пахові лімфовузли. Лімфовузли безболісні , не спаяні з шкірою і підлеглими тканинами. Визначаються артрити ліктьових , променевозап'ясткових , міжфалангових і гомілковоступневих суглобів. Печінка виступає на 2 см , селезінка на 8 см з-під реберної дуги. У загальному аналізі крові : лейкопенія до 3,6 * 109 , сегментоядерні 35 % , лімфоцитоз 57 % , ШОЕ 40 мм / ч. Аналіз сечі в нормі. Біохімія : СРБ резкоположітельних , фібриноген 5,9 г / л. Ревматоїдний фактор позитивний. На рентгенограмах суглобів визначається виражений епіфізарний остеопороз. УЗД : незначне збільшення і ущільнення печінки , спленомегалія. ФГС : атрофічний гастродуоденіт , варікозновенозних утворень в стравоході не виявлено. Біопсія лімфовузла з лівої надключичній області: гіперплазія лімфоїдної тканини. Лікування ампіциліном, діклофенак, виявилося неефективним. Призначений в дозі 50 мг / добу преднізолон призвів до стійкої нормалізації температури , ліквідації ексудації в суглобах , зменшенню розмірів печінки і лімфовузлів . У заключному загальному аналізі крові : лейкоцити 5,1 * 109 , сегментоядерні 40 % , лімфоцити 50 % , ШОЕ 20 мм / ч. Фібриноген 2,5 г / л , СРБ слабопозитивний .

 

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

Задача № 9

Дівчинка 15 років, вважає себе хворою протягом 6 днів., коли після перенесеного респіраторного захворювання почала відмічати болі у суглобах та поява болючих вузловатих утворень на передніх поверхонь обох гомілок, підвищення температури тіла до фебрильних цифр.

При об’єктивному огляді на шкірі обох гомілок відмічаються множинні вузловаті утворення які виступають на поверхні шкіри, гарачі та болючі на дотик. Перкуторно межі серця не розширені, при аускультації тони ритмічні, дещо ослаблені, короткий систолічній шум на верхівці, не проводиться. Печенка + 1 см, селезінка не збільшена. З боку інших систем змін не виявлено.

 

Завдання:

1. Виділити основний клінічний синдром.

2. Провести диференційну діагностику.

3. Поставити діагнозю

4. Скласти план обстеження.

5. Скласти план лікування.

 

 


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 21; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты