Розділ сьомий Про земські насильства, про побої і про головщини шляхетські

1.Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства.

2.Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене.

3.Якби насильник убив кого-небудь, утік із держави, як мають стягатися платежі з його маєтку.

4.Якби хто убив насильника і його співучасників у своєму домі або під час нападу.

5.Якби хто напав на чий маєток і його підданих, а той, за­хищаючи своє, його вбив.

6.Про зґвалтування жінок і дівчат.

7.Якби хто кому загрожував або похвалявся, а після цього скоїлося би вбивство, або згоріло подвір'я.

8.Якби декілька осіб було притягнуто до суду за вбивство одного шляхтича.

9.Якби хто поранив шляхтича в руку або ногу або вибив око.

10.Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер.

11.Як рідні брати мають стягати головщину, якщо вбито їх­нього батька.

12.Якщо хто з родичів захоче по праву споріднення стягу­вати головщину.

13.Хто з рідних братів і сестер має право стягати годовщину за вбитого батька або брата.

14.Якби хто убив свого батька або матір.

15.Якби хто убив брата або сестру.

16.Якби хто на дорозі влаштував кому засідку і того було б поранено.

17.Якщо хто притягне іншого до судової відповідальності за насильство, як мусить напад доводити.

18.Якби кому у чиїмось домі було спричинено шкоди або він зазнав насильства в дорозі з відома хазяїна дому.

19.Якби хто наслав на чиє село своїх людей або напав на нього особисто,побив,поранив і пограбував.

20.За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей.

21.Якби шляхтич на дорозі скоїв розбійний напад на шляхтича.

Про сварки.

Про сварку у вечірній час.

Якби хтось ненавмисне поранив кого і його було притяг­нуто до суду.

Якби який слуга, захищаючи свого пана, кого поранив або вбив.

Якщо чий-небудь слуга вчинить напад на дім або вбивст­во і втече.

Якби хто вчинив напад на іншого або вкрав що, або чия людина перейшла до іншого, а потерпілий буде мовчати про­тягом десяти років.

Постанова про розміри головщини шляхтича і штрафу на користь господаря за таке вбивство.

Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за який злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми.

Якби хто переховував у себе вдома злочинців, розбійни­ків, злодіїв і вигнанців.

Розділ восьмий Про земельні суди, про кордони і межі, про копи

1. Перш за все розпочинають королівською постановою із власноручним підписом його величності: якщо хто із переліче-

них у цьому артикулі станів захоче відібрати в іншого його зе­млі, порушуючи кордони або межі, той, кому вкаже суд, му­сить присягнути сам із шістьма свідками.

Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння.

Для вирішення земельних спорів у рок завитий необхід­но виїжджати на місце.

4.Про встановлення кращих кордонів.

5.Свідками можуть бути тільки християни римського і гре-
цького віросповідання.

6.А хто може з державців судитися у копному суді.

7.Як мають встановлюватися роки для розгляду спорів про
землю.

Якби хто кому зіпсував кордон або межу.

Про спільний ліс і про просіки.

Якби кордоном між маєтками була річка.

Якби хто затопив своїм ставком інший ставок або луки.

Якби хто хотів розширити свій став до чужого берега.

Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути забо­ронено вижем, щоб під загрозою застави не вивозив врожаю до рішення суду.

Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи.

Якби хто паплюжив свідків.

Якби хто не відстояв перед суддями спаплюжених свідків.

Про введення у володіння маєтком за борг або з якої-не-будь іншої причини.

Якби за погодженням обох сторін маєток було передано до рук господаря, а господарь віддав би цей маєток кому у де­ржання до винесення судового рішення, а той цей маєток роз­орив.

Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим маєтком, перед судом поділили його і поділ оформили письмо­во, то такий поділ мусить мати вічну силу.

Якби було призначено рок для розгляду справи без загро­зи програти його у випадку неявки, і одна із сторін з'явиться, а інша не з'явиться, тоді сторону, що з'явилася, має бути уве­дено у володіння тим, з приводу чого порушено в суді справу.

Розділ дев'ятий Про лови, про пущі, про бортне дерево

Якби хто незаконно полював у чужих володіннях.

Ціна звіра.

Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх у чужій пущі.

Що має платити той, хто виловить рибу з чужих озер, які знаходяться в його пущі, або скосить сінокоси.

5.Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її.

6.Як мають розглядатися у суді справи про борті або про
входи в пущу, якби хто хотів іншого позбавити права володі-
ти бортями і користуватися входами.

Якби хто виловив рибу з чужого озера, садка чи пруду.

Якби хто зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо.

Про боброві гони. Про хмільники. Про приладдя для ловлі птиці.

Якби хто нишком-тишком зіпсував приладдя для ловлі птиці.

Постанова про те, скільки має бути заплачено за бортне і небортне дерево.

14. Ціна бджіл і дерев, бортного і небортного.

Розділ десятий Про маєтки, які обтяжені боргами, і про заставу

1.Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мо­вчав би десять років.

2.Якби хто взяв чужий маєток, обтяжений боргами, в раху­нок належного йому боргу.

В яких випадках необхідно присягати про борг.

4.Якщо заставоутримувач якусь віддану йому в заставу річ віддасть у заставу іншому за більшу суму.

Дія давності не мусить поширюватися ні на яку заставу.

6.Для розгляду справи про віддану у заставу річ мусить бути встановлений завитий рок. [7]. Якби заставоутримувач покликав до суду заставника.

7. Якби хто заклав щось на певний термін.

8.Якби хто заставив маєток на певний термін і не викупив його

9.Якби хто заставив кому маєток на термін і у листі своєму описав без термінів не викупати його.