Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



В.С.Тарасюка




IB.ПАЛАМАР, Н.В.ТИТАРЕНКО

РІСТ і РОЗВИТОК

Людини

За редакцією професора

В.С.Тарасюка

 

 

Допущено

Головним управлінням освіти,

науки та інформаційно-аналітичного

забезпечення МОЗ України

як підручник для студентів

вищих медичних навчальних закладів

І—II рівнів акредитації

Київ "Здоров'я" 2002

 

Міністерством охорони здоров'я України розроблено навчальні програми для медичних сестер II рівня акредитації, якими передбачена фундаменталь­на дисципліна — "Ріст і розвиток людини". Вона стане підґрунтям для ство­рення та вивчення клінічного медсестринства як бази в становленні майбут­нього фахівця — бакалавра медицини.

Підручник створено за навчальною програмою з даної дисципліни. Упер­ше в одній книжці розглядається організм людини в періоди ембріонального розвитку плода, дитячого віку, статевого дозрівання, зрілості та старечого віку. Висвітлюються особливості розвитку органів, їх будови, функцій залеж­но від віку. Визначені сучасні методики фізикального обстеження організму людини. По-новому розроблено проблеми пацієнта, що дозволяє дипломо­ваній медичній сестрі традиційно проводити догляд за хворим, надавати невідкладну медичну допомогу, а бакалавру медицини — самостійно ставити сестринський діагноз і правильно планувати свою діяльність відповідно до вимог сучасного медсестринського процесу.

Автори підручника приділили достатньо уваги проблемам раннього дитя­чого віку та пацієнтів, яким за 60.

Наведені тестові завдання дозволяють краще засвоїти матеріал.

Підручник має 5 розділів, кожен розділ залежно від системи, яку висвітлює, має свій зміст. Книга проілюстрована малюнками, графіками, таб­лицями.

Для студентів вищих медичних навчальних закладів І—II рівнів акреди­тації. Буде також корисною для медичних сестер та бакалаврів медицини.

Рецензенти:

Т.І. ЧЕРНИШЕНКО, заступник начальника Еоловного управління освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства охорони здо­ров'я України;

С.П. ЖУЧЕНКО, проректор з навчальної роботи Вінницького державного медич­ного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор; В.Г. ГРИШКО, завідувач кафедрою дитячих хвороб Вінницького державного ме­дичного університету ім. М.І. Пирогова, кандидат медичних наук, доцент




РОЗДІЛ 1

ПЕРІОДИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

 

У житті людини визначають такі періоди:

1. Внутрішньоутробний період — час від моменту зачаття до народ­
ження дитини. У ньому виділяють фази плацентарного та ембріонального
розвитку. Це один із найважливіших періодів життя людини, який обумов­
лює всі наступні періоди.

2. Період новонародженості (перші 28 днів життя людини) — ранній
та пізній періоди адаптації до зовнішнього середовища.

3. Період грудного віку (з 4 тиж до 12 міс життя).

4. Переддошкільний період (від 1 року до 3 років).

5. Дошкільний період (від 3 до 5 років).

6. Молодший шкільний вік (від 6 до 11 років).

7. Старший шкільний вік (від 12 до 17 років).

8. Молодий і зрілий вік (від 18 до 44 років).

9. Середній вік (від 45 до 59 років).

10.Похилий вік (від 60 до 74 років).

11.Старечий вік (від 75 до 89 років).

12.Довгожителі (понад 90 років).

Внутрішньоутробний період починається від утворення зиготи до на­родження дитини і продовжується 280 днів. Доношена дитина повинна на­родитися на 38—42-му тижні вагітності.



Виділяють п'ять періодів внутрішньоутробного розвитку.

Термінальнийперіод триває 1 тиж — від утворення зиготи до імплан­тації бластоцита в слизову оболонку матки.

Період імплантаціїпродовжується 2 доби. У цей період під впливом тератогенних чинників зародок може загинути і запліднена яйцеклітина не розвиватиметься. У разі хромосомних аберацій і мутантних генів можуть формуватися важкі вади розвитку.

 

Ембріональний періодтриває 5—6 тиж. Харчується зародок завдяки жовточному мішку. Відбувається процес органогенезу майбутньої дитини. Негативний вплив тератогенних чинників призводить до виникнення ембріопатій — вад розвитку. Термін вагітності від 3 до 7 тиж вважають критичним періодом розвитку плода.

Ембріофетальний періодтриває 2 тиж. У цей період формується пла­цента, що в основному збігається із закінченням закладення внутрішніх органів. Від правильного формування плаценти залежить подальший роз­виток плода.

Фетальний період починається від 9-го тижня ембріогенезу.

Фетальний період поділяють на два підперіоди.

Ранній фетальний підперіод— від 9-го до 28-го тижня ембріогенезу. Характеризується інтенсивним ростом і диференціюванням клітин в орга­нах плода. Вплив негативних чинників призводить до порушення росту, гіпоплазії органів, дисплазії тканин. У відповідь на інфікування відбува­ються проліферативні реакції з розростанням сполучної тканини, що при­зводить до розвитку цирозу і фіброзу. Можливе переривання вагітності, народження незрілої або недоношеної дитини. Патологічні зміни плода в цей період об'єднуються під терміном "ранні фетопатії".

Пізній фетальний підперіодпочинається після 28-го тижня вагітності й триває до початку пологів. Негативні чинники в цей період не виклика­ють порушень формування внутрішніх органів, але можуть викликати пе­редчасні пологи.



Пізній фетальний період переходить в інтернатальний, який почи­нається від моменту регулярних пологових переймів до перев'язування і перерізування пуповини. У цей період можливі пологові травми.

Умови дозрівання і розвитку плода мають велике значення, бо харчу­вання організму плода, який інтенсивно розвивається і ріст його збільшується в 5000 разів, відбувається за рахунок материнського ор­ганізму.

Ембріон і плід дуже чутливі до тератогенних чинників, які підрозділя­ються на 3 групи: екзогенні; генетичні; змішані (генетичні з екзогенними).

Після перерізування пуповини починається наступний період – період новонародженості. Це перші 28 днів життя людини, цей період ще називають позаутробним, або неонатальним. Він підрозділяється на два підперіоди.

Ранній неонатальний підперіод триває 7 днів. Цей період адап­таційний для дитини. Під час переходу дитини до позаутробного способу життя починається легеневе дихання, працює мале коло кровообігу, пере­криваються шляхи внутрішньоутробної гемодинаміки, змінюється енергетичний обмін, терморегуляція, починає функціонувати травна система.

 

 

Стан усіх систем організму новонародженого нестійкий. Адаптаційні ме­ханізми можуть легко порушуватися. Стан, який відображає адаптацію ди­тини, характеризується фізіологічною еритемою новонародженого, жовтя­ницею, статевими кризами, сечокислим інфарктом, фізіологічною втратою маси, катаром кишок тощо. Захворювання цього періоду зумовлені розла­дами і порушеннями процесів розвитку у внутрішньоутробний період і під час пологів. Виявляються різні аномалії розвитку, фетопатії, спадкові за­хворювання і хвороби, що пов'язані з антигенною несумісністю крові ма­тері. Проявляються пологові травми, перенесена асфіксія, внутрішньоут-робне інфікування або інфікування під час пологів, аспірація навко­лоплідних вод. У перші дні можуть виникати гнійно-септичні захворюван­ня через недостатній рівень імунітету в новонароджених. Важливе значен­ня для ранньої діагностики має синдром дихальних розладів, в основі яко­го лежить незрілість легеневої тканини, нестача сурфактанту. Перші дні життя для дитини є критичними щодо налагодження грудного вигодову­вання, відповідного догляду за дитиною, забезпечення асептичних умов для захисту дитини від інфекції, антенатального температурного режиму. Велике значення в цей період відіграє контакт немовляти з матір'ю під час спільного перебування їх у відповідному відділенні пологового будинку.

Пізній нєонатальний підперіодтриває 21 день (з 8-го по 28-й день життя дитини). Здорова новонароджена дитина перебуває вдома під опікою дільничного лікаря-педіатра і медичної сестри. Систематичне спо­стереження здійснюється під патронажем медичного працівника на дому. У пізній нєонатальний період можуть виявлятися вади розвитку, внутрішньоутробна гіпотрофія, внутрішньоутробна інфекція. Цей період емоційного контакту дитини з матір'ю вважають початком психічного роз­витку новонародженого.

Період грудного віку триває від 29-го дня життя дитини до 1 року. Ма­ти годує дитину грудним молоком. У цей період спостерігається дуже інтенсивний ріст та нервово-психічний, моторний, інтелектуальний розви­ток дитини. Максимальний темп розвитку відбувається на 2—4-му місяці життя. Зріст дитини протягом 1-го року збільшується на 50 % (24—28 см), а маса тіла потроюється. Такий темп розвитку забезпечується переважан­ням анаболічних процесів. Висока інтенсивність обміну речовин пояснює часті порушення обміну речовин, що призводить до виникнення рахіту, гіпотрофії, залізодефіцитної анемії.

Неадекватність харчування в цей період може стати причиною за­тримки фізичного і нервово-психічного розвитку. Порушення розвитку й обміну речовин часто є причиною виникнення захворювань. У грудний період медична сестра повинна контролювати проведення дитині ЛФК, масажу, загартування.

 

Важливими є підготовка і проведення щеплень про­ти дитячих інфекцій.

Переддошюльшш періодтриває від 1 до 3 років. Він характеризується зниженням темпів фізичного розвитку дітей. До кінця 2-го року закінчується прорізування зубів. Відбувається інтенсивне формування лімфоїдної системи, яка часто може призвести до гіпертрофії мигдаликів, виникнення аденоїдів. У дитини розширюються рухові можливості й тому виникає проблема травматизму. Із захворювань частіше виникають гострі респіраторні захворювання. Формується більша частина алергійних захво­рювань, проявляються дитячі інфекційні хвороби. Навчання в цей період здійснюється через гру, у дітей проявляються риси характеру, формується поведінка. Виховання поступово стає головним елементом догляду за дітьми.

Дошкільний період триває від 3 до 7 років. Для нього характерний по­силений ріст кісток. Наростання маси тіла стає меншим, але збільшується довжина кінцівок, формується обличчя. Імунний захист досягає зрілості. Із захворювань на перше місце виходять інфекційні хвороби, хвороби ор­ганів дихання, посилюється травматизм.

У цей період починається зміна молочних зубів на постійні. Вік 5— 6 років називають періодом розвитку інтелекту. Значно поліпшується •пам'ять, діти навчаються музики, малювання, іноземних мов.

Молодший шкільний віктриває від 7 до 11 років. У цей період закінчується заміна молочних зубів на постійні. Між хлопчиками і дівчат­ками виявляються різні ознаки в типі росту і дозріванні, у формуванні кон­ституційного типу складу тіла. У дітей розвивається складна координація рухів дрібних м'язів, поліпшується пам'ять, підвищується інтелект. На­вчання в школі стимулює їх самостійність. У цей період виявляються по­рушення постави, гостроти зору, часто діагностується карієс. Залишається високою частота інфекційних хвороб, з'являються шлунково-кишкові за­хворювання, серцеві та алергійні хвороби. Збільшується кількість дітей із зайвою масою тіла. Залишається високим травматизм.

Старший шкільний віктриває від 12 до 17—18 років. Цей період ха­рактеризується різкими змінами функцій ендокринних залоз. Для дівчат — це період бурхливого статевого дозрівання, для хлопців — поча­ток статевого дозрівання. На цей вік припадає другий період посиленого росту. У кожної дитини може бути індивідуальний темп біологічного роз­витку. Для цього періоду характерні порушення фізичного розвитку, стате­вого дозрівання. Поширені захворювання травного тракту, системи крові, кровообігу, зміни у вегетативній регуляції.

 

Старший шкільний вік є важким періодом психологічного розвитку, формування волі, моралі, свідомості, часто проявляються конфлікти. Зро­стає кількість неврологічних захворювань. Підлітки потребують допомоги з боку невропатолога і психіатра.

Відповідно до прийнятої періодизації, молодий вік настає в чоловіків у 22 роки, у жінок — у 21 рік.

У віці 30—35 років здійснюється перехід від молодого віку до зрілого. Перший період зрілого віку визначається до 35 років, другий — до 44 років.

Вік від 45 до 59 років називають середнім. За класифікацією ВООЗ, се­редній вік вважається першою стадією старіння організму. У цьому віці відбуваються деякі зміни фізіологічних реакцій, зміни обміну, певною мірою обмежуються можливості людей займатися окремими видами спорту і трудової діяльності. Разом з тим виникають механізми, які забезпечують адаптаційні реакції.

Похилий вік починається в чоловіків з 61 року, у жінок — з 56 років. Цей вік, за класифікацією ВООЗ, є другою стадією старіння організму. Ба­гато людей зберігають у цьому віці працездатність. Період старіння ор­ганізму розглядається як етап онтогенезу.

Старечий віку чоловіків і жінок починається в 75 років. Його розгляда­ють як третю стадію старіння організму.

Люди, вік яких понад 90 років — довгожителі

 

 

РОЗДІЛ 2

ВІКОВІ ЗМІНИ ОРГАНІВ І СИСТЕМ


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 39; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.029 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты