Розрахунок чистого наведеного ефекту можна зробити за формулою

, (3.8)

де Р_к — річні грошові надходження протягом п років;

ІС — стартові інвестиції;

і — ставка порівняння.

Якщо проект припускає послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом декількох років, то для розрахунку використовується наступна формула

, (3.9)

де I_j — річні інвестиції протягом т років.

Слід зазначити, що при прогнозуванні доходів за роками необхідно враховувати всі види надходжень як виробничого, так і невиробничий характеру, які можуть бути пов'язані з даним проектом.

Крім чистого наведеного доходу для відбору інноваційних проектів використовуються наступні показники:

Внутрішня норма прибутковості (ВД) – розрахункова ставка відсотків, при якій капіталізація одержуваного регулярно доходу дає суму, рівну інвестиціям. Це значить, що інвестиції окупаються. Рекомендують відбирати ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких не нижче 15-20%.

Внутрішня норма прибутковості характеризує максимально припустимий відносний рівень витрат, які можуть бути зроблені при реалізації даного проекту. При оцінці інвестиційного проекту інвестор повинен порівняти отримане для даного проекту значення внутрішньої норми прибутковості (IRR) з «ціною» притягнутих фінансових ресурсів (СС).

Використання цього методу на практиці зводиться до послідовної ітерації, за допомогою якої перебуває дисконтний множник, що забезпечує рівність NPV= 0.

Розрахунковим шляхом вибирають два значення коефіцієнта дисконтування V₁ < V₂, таким чином, щоб в інтервалі (V_ь V₂) функція NPV =f(V) змінювала своє значення з «+» на «-» або навпаки.

Далі використовують формулу

, (3.10)

де i₁ — значення відсоткової ставки в дисконтному множнику, при якому

f(i₁)<0(або f(і₁)>0),

і₂ — значення відсоткової ставки в дисконтному множнику, при якому

f(i₂)<0(або f(і₂)>0).

Точність обчислень зворотна довжині інтервалу (i_1, і₂). Найкращий результат досягається при мінімальній довжині інтервалу (1%).

Рентабельність (R) визначається як співвідношення ефекту й витрат на реалізацію проекту.

У практиці оцінки інноваційних проектів розрахують відношення наведених доходів до інвестиційних видатків. У західній літературі цей показник називають індексом прибутковості (profitabiliti index).

Індекс рентабельності інвестицій (PI)— це відносна величина, що показує відношення дисконтних припливів за інвестиційним проектом до поточної вартості інвестиційних витрат.

Якщо інвестиції здійснюються одноразово, то для розрахунку індексу рентабельності інвестицій використовується формула

, (3.11)

Якщо інвестиції являють собою потік вкладень, то для розрахунку використовується формула

(3.12)

Для ухвалення рішення про вибір найбільш ефективного варіанта розміщення коштів необхідно оцінити майбутню вартість інвестованих коштів.

При прийнятті рішень про доцільність інвестування в інноваційні проекти використовують показники майбутньої та теперішньої вартості грошових потоків.

Використання простого відсотка припускає нарощування капіталу тільки із суми початкових інвестицій протягом усього строку вкладення. Для оцінки майбутньої вартості інвестованих коштів (FV) використовується формула

, (3.13)

де PV— сума коштів, інвестованих у початковий період, грн.;

і — ставка відсотка, або коефіцієнт;

п — строк додавання коштів, років.

При використанні складного відсотка отриманий доход періодично додається до суми початкового вкладення, тобто відсоток обчислюється також із накопиченої суми відсотків платежів. При цьому для оцінки майбутньої вартості коштів використовується формула

(3.14)

У разі, якщо передбачається виплата відсотків кілька разів на рік (щодня, щомісяця, поквартально, раз у півріччя), майбутню вартість інвестованих коштів можна визначити за формулою

, (3.15)

де т - кількість нарахувань за рік, од.

Найбільш ефективним варіантом вкладення коштів є той, за яким величина майбутньої вартості коштів максимальна.

Для визначення суми коштів, які необхідно помістити на депозитний рахунок банку, щоб одержати після закінчення встановленого строку потрібну суму, оцініть поточну вартість майбутніх грошових потоків (PV).

Показник поточної вартості розраховується за формулою

, (3.16)

де РV — майбутня вартість коштів;

і — дисконтна ставка, коеф.;

п — період розрахунку, років.

PVIF — фактор (множник) поточної вартості, стандартні значення якого представлені в таблиці значень фактора поточної вартості.

Якщо нарахування відсотків планується більше одного разу за рік, то розрахунок проводять за формулою

, (3.17)

де т — кількість нарахувань за рік, од.

Найефективнішим для підприємства є вкладення меншої суми коштів.

При наявності вибору декількох привабливих інвестиційних проектів і при існуючому обмеженні фінансових ресурсів для інвестування виникає завдання оптимального розміщення інвестицій (завдання просторової оптимізації) . Якщо проекти піддаються дробленню, то передбачається реалізація ряду з них у повному обсязі, а деяких — тільки в частині їхньої вартості. При цьому загальна сума, спрямована на реалізацію проектів, не повинна перевищувати ліміт коштів, призначених для інвестування.

Для вирішення завдання просторової оптимізації в цьому разі необхідно розрахувати індекси рентабельності по кожному проекту й ранжувати проекти за ступенем убування показника індексу рентабельності. До реалізації приймаються перші N проектів, сума інвестицій в які не перевищує встановленого ліміту коштів. Залишок фінансових коштів інвестується в черговий проект, але не в повному обсязі, а в межах певного ліміту.

Для кожного обраного проекту визначається частка, що включається в інвестиційний портфель. Визначається чистий наведений ефект для кожного проекту з урахуванням частки інвестицій, включених в інвестиційний портфель, і чистий наведений ефект від реалізації комбінації проектів.

Якщо інвестиційні проекти не піддаються діленню і можуть бути прийняті до реалізації тільки в повному обсязі, то щоб знайти оптимальну комбінацію проектів переглядають різні варіанти їх поєднань. Варіант, при реалізації якого досягається максимальний сумарний чистий наведений ефект, вважається оптимальним.

Важливим моментом при прийнятті рішення про необхідність реалізації інноваційного проекту є аналіз чутливості проекту.Аналіз чутливості інвестиційного проекту передбачає в ході розрахунку NРV поперемінне використання кожного показника в його песимістичній та оптимістичній оцінці, тоді як інші показники приймають в розрахунок за їхніми очікуваними значеннями.

4. Ситуаційні завдання