Оцінка небезпечних ситуацій

У будь-якій НС, незалежно від походження (технологічного, соціально-політичного чи воєнного), для успішного забезпечення життєдіяльності населення та боєздатності військових неабияке значення має правильна, об’єктивна її оцінка.

О ц і н к а с и т у а ц і ї – це процес всебічного вивчення й аналізу факторів і умов, які склалися в результаті НС, та вибір найбільш доцільного варіанту дій, який виключає або мінімізує ураження людей.

За масш­табами, тривалістю й уражаючою дією радіоактивне забруднення й хімічне зараження є найбільшою загрозою як у мирний, так і у воєнний час (аварії, теракти, застосування ядерної та хімічної зброї). Тому оцінці саме цих факторів приділено найбільшої уваги.

Оцінку проводять начальник штабу ЦО, командири фор-мувань за участю спеціалістів об’єкта чи населеного пункту.

Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особли­ве місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні кілометрів. При цьому на великих площах може створюватися забруд­нення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу (табл. 8,15). За цих умов необхідно організувати захист населення від радіо­активних речовин та їх випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Під радіаційно небезпечними прийнято розуміти ситуації, обумовлені забрудненням (зараженням) навколишнього середовища (місцевості, атмосфери, води тощо) радіоактивними речовинами, здатними впливати на життєдіяльність людини та інших живих організмів.

Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій включає:

– виявлення масштабів і характеру забруднення (зараження) навколишнього середовища радіоактивними речовинами;

– визначення ступеня впливу радіоактивного забруднення (зараження) на життєдіяльність населення і роботу підприємств, організацій і установ.

Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій є важливим елементом (етапом) роботи керівників підприємств, організацій і установ під час прийняття ними рішень по забезпеченнюрадіаційної безпеки і захисту населення, робітників та службовців в умовах забруднення місцевості й об’єктів радіоактивними речовинами.

Цей процес може здійснюватися як за даними засобів радіаційної розвідки, так і за даними прогнозування.

Масштаби і характер забруднення місцевості під час аварій на АЕС обумовлені, в основному, кількістю викинутих з активної зони реактора в атмосферу радіонуклідів, а також процесами їх випадання і розподілу на місцевості.

Істотно впливають на масштаби і характер забруднення місцевості й об’єктів швидкість вітру, віддалення від АЕС, наявність опадів та інші фактори, що виключають можливість достовірного виявлення масштабів і характеру забруднення за даними прогнозування.

Тому масштаби і характер забруднення місцевості під час аварій на АЕС можуть виявлятися винятково за даними засобів радіаційної розвідки. Для цього створюється відповідна державна система контролю, що включає в себе сили й засоби гідрометеостанцій, пости радіаційного спостереження об’єктів господарської діяльності та інших формувань.

Основними показниками масштабів і характеру забруднення місцевості й об’єктів становить потужність дози випромінювання в різних місцях земної поверхні й активність радіонуклідів, тому першочерговим завданням сил радіаційної розвідки є одержання інформації про ці дані.

Отримана інформація про потужності доз випромінювання й активності радіонуклідів у районах зараження місцевості приводиться до єдиного часу після аварії (на першу годину після аварії) за формулою:

P₁ = P_t К_t ,

де Р_t – потужність дози випромінювання на час t, що минув після аварії, рад/год;

К_t – коефіцієнт перерахунку потужності доз випромінювання на час t, що минув після аварії чи ядерного вибуху (табл.23).

Т а б л и ц я 23

Коефіцієнти перерахунку потужності доз випромінювання після аварії на АЕС (ядерному вибуху)

Приведені до єдиного часу після аварії потужності доз випромінювання наносяться на топографічну карту. Після чого точки з однаковими (близькими) значеннями потужностей дозвипромінювання, що відповідають характеристикам зон забруднення (табл.8), з’єднуються ізолініями встановленого кольору. Таким чином отримуємо схему зон забруднення місцевості, як на рис. 6.

Виявлення масштабів і характеру забруднення місцевості, об’єктів і матеріальних засобів здійснюється з використанням усіх наявних видів транспорту, постів радіаційного спостереження, інших видів розвідки і є найбільш трудомістким і відповідальним етапом інформаційного забезпечення органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ і організацій по вживанню заходів цивільної оборони і забезпеченню безпеки життєдіяльності населення у сформованій ситуації.

Рис.6. Зони забруднення місцевості внаслідок аварії на АЕС: 14; 4,2; 1,4; 0,14; 0,14 – потужності доз випромінювання (рад/год).

Масштаби і характер зараження навколишнього середовища при ядерних вибухах залежать головним чином від виду й потужності вибуху.

При висотних (Н > 10 км) і високих повітряних ядерних вибухах зараженню піддаються, як правило, верхні шари атмосфери за рахунок осколків ділення ядер і частини ядерного заряду, яка не прореагувала. Воно може становити небезпеку для екіпажів і пасажирів літальних апаратів під час перельоту через ці райони.

Найбільшому зараженню радіоактивними речовинами піддається місцевість, відкриті джерела води й атмосфера під час підземних і наземних ядерних вибухів.

Масштаби і характер зараження за таких умов можуть виявлятися методом прогнозування і за даними розвідки.

Вихідними даними для прогнозування масштабів і характеру зараження є: місце, час, вид і потужність вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру на висотах від поверхні землі до максимального підйому хмари вибуху.

Формування сліду радіоактивного зараження на місцевості залежить від метеоумов і може тривати протягом декількох годин (до 20 год) після ядерного вибуху.

Слід хмари на відкритій місцевості і при незмінному напрямку вітру на висотах підйому має форму витягнутого еліпса (рис.7).

Рис.7. Прогнозовані зони зараження внаслідок наземного вибуху: 100 – потужність вибуху, кт; Н – вибух наземний; Г – надзвичайно небезпечне; В – небезпечне; Б – сильне; А – помірне.

Вихідними даними для визначення розмірів зон зараження й нанесення їх на карту (схему) є: вид і потужність ядерного вибуху, напрямок і швидкість середнього (висотного) вітру. Розміри зон зараження для деяких потужностей наземних ядерних вибухів і швидкостей середнього вітру наведені в табл.14.

Нанесення на карту прогнозованих зон зараження здійснюється в такій послідовності: позначається центр вибуху й у напрямку середнього вітру прямою лінією проводиться вісь прогнозованих зон зараження; на осі сліду позначається довжина і максимальна ширина зон зараження (еліпсів); точки, що характеризують довжину й ширину кожної зони, з’єднуються лінією у вигляді еліпса відповідним кольором (синім, зеленим, коричневим, чорним).

Залежно від ситуації для прискорення процесу нанесення прогнозованих зон зараження можуть використовуватися як сучасні комп’ютери, так і шаблони (пластмасові еліпси).

Після нанесення на карту прогнозованих зон зараження визначаються населені пункти та інші об’єкти, які можуть опинитися в районах зараження, і вживаються заходи, спрямовані на максимальне зменшення впливу радіаційного фактора на життєдіяльність населення й функціонування об’єктів.

При встановленні масштабів і характеру прогнозованого радіоактивного зараження місцевості необхідно враховувати припустимі помилки у визначенні епіцентру й потужності вибуху, напрямку і швидкості вітру, щоб максимально уникнути відхилення від фактичних результатів зараження. Тому що саме ці дані будуть визначати обсяги задач і відповідні заходи забезпечення безпеки життєдіяльності населення в радіаційно небезпечних ситуаціях.

Наслідки і ступінь впливу радіоактивного забруднення (зараження) життєвого середовища на життєдіяльність людини обумовлені загальним зовнішнім і внутрішнім опроміненням організму.

Через те, що внутрішнє опромінення обумовлено надходженням радіоактивних речовин усередину організму, а наслідки його впливу можуть виявлятися протягом тривалого часу, а отже, тільки згодом оцінюватися фахівцями медичних установ, при визначенні ступеня впливу радіоактивного зараження на населення вимірюється доза зовнішнього опромінення.

При радіоактивному забрудненні (зараженні) необхідно зробити:

– розрахунок можливих доз радіації (опромінення), що можуть бути отримані під час дій в умовах забруднення (зараження);

– прогнозування очікуваних утрат від радіаційного забруднення;

– вибір найбільш доцільних дій в умовах радіоактивного забруднення (зараження);

– вимірювання та встановлення ступеня забруднення (зараження) матеріальних засобів, продуктів харчування, води тощо.

Розрахунок можливих доз радіації, отримуваних упродовж перебування людей в умовах радіоактивного зараження, здійснюється за формулами, графіками та іншими довідковими матеріалами.

Вихідні дані для розрахунку можливих доз радіації:

– потужність дози радіації на момент початку (кінця) опромінення, Р_п (Р_к);

– тривалість опромінення (роботи), t_р;

– коефіцієнт ослаблення дози радіації укриттям (захисною спорудою), К_осл.

Р о з р а х у н о к м о ж л и в и х д о з р а д і а ц і ї за формулами:

де: Р_серед – середнє значення потужності дози радіації за час перебування в районі зараження, рад/год;

t_р – тривалість роботи (перебування) у районі зараження, год;

L – довжина зараженого маршруту руху, км;

V – швидкість руху, км/год;

К_осл – коефіцієнт ослаблення доз радіації укриттям (захисною спорудою).

Середнє значення потужності дози радіації визначається за формулою:

де Р_п і Р_к – потужності доз радіації на початку і кінці перебування в районі зараження (на маршруті руху), рад/год.

Показники захищеності людини від іонізуючих випромінювань характеризуються коефіцієнтом ослаблення дози радіації К_осл. Середні значення К_осл для деяких укриттів, що можуть використовуватися як захисні споруди, наведено в табл.24.

Очікувані радіаційні втрати визначаються по таблицях довідників та інших методичних матеріалів (табл. 20, 21).

Приклад 1

Співробітники правоохоронної установи будуть працювати в районі аварії на АЕС протягом 3 год на відкритій місцевості. Потужність дози радіації на місцевості на першу год після аварії Р₁= 200 рад/год. Початок роботи – за 4 год після аварії. Визначити дозу радіації і можливі наслідки опромінення співробітників.

Рішення

1. Визначається потужність дози радіації на початок і кінець роботи (перераховується Р₁ на Р₄ і Р₈ за табл. 23):

Р_п= Р₁/К₄ = 200/2,0 =100 рад/год

Р_к = Р₁/К₈ = 200/2,7≈ 74 рад/год

3. За табл. 21, 22 утрати можуть скласти 100% (променева хвороба середнього ступеня важкості).

Висновок

Працювати в районі аварії при заданих умовах украй ризиковано. Майже всі опромінені втратять працездатність найближчим часом після опромінення.

Розрахунок доз радіації за формулою

здійснюється за умов руху по заданому маршруту L з відомими

потужностями доз радіації і середньою швидкістю руху v.

Т а б л и ц я 24