Коефіцієнти ослаблення дії радіації для деяких укриттів

М о ж л и в і д о з и р а д і а ц і ї в и з н а ч а ю т ь т а к о ж і з а д о п о м о г о ю г р а ф і к і в (н о м о г р а м).

Графіки (номограми) – найбільш розповсюджені й точні методи визначення доз радіації, які враховують обумовленість часом зменшення потужностей доз радіації.

На об’єктах ЦО й у навчальному процесі вищих навчальних закладів широко використовуються графіки (див. додаток 1,2).

Вихідними даними в цих графіках є відносна величина

де Р₁ – потужність дози радіації на першу годину після аварії на АЕС чи ядерного вибуху,

Д_уст – установлена доза опромінення;

К_осл – коефіцієнт ослаблення радіації;

t_п – час початку перебування в зоні опромінення;

t_р – тривалість перебування (роботи) в зоні опромінення.

Схема графіків і порядок користування ними наведені на рис. 8.

Приклад 2

Визначити дозу радіації і можливі наслідки опромінення співробітників установи для умов прикладу №1.

Рішення

1. За графіком (для заданих t_п = 4 год, t_р = 3 год) визна-чається відносна величина α = 0,65.

2. По відносній величині α знаходимо

Рис. 8. Розрахунок доз радіації.

Визначення найбільш доцільних дій населення й функціонування об’єктів в умовах зараження включає: визначення припустимої тривалості й час початку роботи (t_р, t_п), розрахунок коефіцієнтів ослаблення радіації захисними спорудженнями (К_осл), що забезпечують радіаційну безпеку, підготовку інших даних для ухвалення рішення керівником об’єкта ЦО.

Тривалість роботи t_р визначається за формулою:

або графіками (дод.1,2).

Приклад 3

Співробітники правоохоронної установи будуть вико-нувати службове завдання на території об’єкта, зараженого РР за 30 годин після аварії на АЕС. Потужність дози радіації на першу годину після аварії Р₁ = 60 рад/год. Доза радіації не повинна перевищити 10 рад. Коефіцієнт ослаблення радіації захисного спорудження К_осл = 6. Визначити допустиму тривалість роботи співробітників (за графіком).

Рішення

1. Розраховується відносна величина:

2. За графіком (дод. 1) t_р = 4 год.

Час початку роботи t_п на зараженій місцевості розрахо-вується за графіками або завчасно розробленими таблицями.

Приклад 4

Співробітники установи будуть виконувати роботу протягом 4 годин у районі об’єкта, зараженого РР ядерного вибуху. Потужність дози радіації на першу годину після вибуху складала Р₁= 600 рад/год. Доза опромінення не повинна перевищувати 10 рад. Коефіцієнт ослаблення радіації К_осл = 6. Визначити час початку роботи співробітників (за графіком).

Рішення

1. Розраховується відносна величина:

2. За графіком (дод. 2) t_п = 19 год (за 19 год після ядерного вибуху).

Визначення ступеня забруднення (зараження) матеріальних засобів, продуктів харчування, води та інших об’єктів здійснюється за допомогою дозиметричних приладів.

Орієнтовні дані про ступінь забруднення (зараження) об’єктів радіоактивними речовинами визначають за допомо-гою таблиць чи довідників за формулою:

де Q_м – щільність забруднення (зараження) місцевості, расп/хвּсм²;

Р – потужність дози радіації на висоті 1 м від поверхні землі, рад/год.

Розрахунки для визначення ступеня забруднення (зараження) об’єктів радіоактивними речовинами здійснюються з метою визначення обсягу робіт із спеціальної обробки (дезакти-вації).

Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій, яку здійснюють посадові особи і штаби ЦО об’єктів в інтересах забезпечення радіаційної безпеки й захисту населення, робітників та службовців, є багатоплановим процесом, що вимагає відповідних знань, умінь і навичок, а також постійного їх удосконалення.

Оцінюючи хімічно небезпечну ситуацію, що виникла в результаті потрап­ляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, не­обхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площу зони за­бруднення і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення забрудненого повітря, стійкість хімічних речо­вин на місцевості, тривалість перебування людей у засобах захисту, можливі ураження людей, зараження споруд і будинків.

Джерелами хімічно небезпечних ситуацій є: аварії (катастрофи) на хімічно небезпечних об’єктах, застосування хімічної зброї, інші причини.

Оцінка хімічно небезпечних ситуацій включає:

– виявлення масштабів зараження навколишнього середовища (місцевості, приземного шару атмосфери, води);

– визначення можливих наслідків зараження.

Встановлення масштабів і визначення можливих наслідків зараження навколишнього середовища здійснюються за наявності інформації про джерело хімічного зараження, метеоумови, дані про рельєф місцевості, забезпеченість населення (робітників та службовців) засобами захисту, а також інших даних, які стосуються сформованої ситуації.

Основними вихідними даними для оцінки хімічно небезпечних ситуацій є:

– тип і кількість НХР (ОР); район і час витоку НХР (застосування ОР);

– метеоумови;

– дані про рельєф місцевості й ступінь захищеності людей.

Масштаби зараження навколишнього середовища прийнято характеризувати зонами хімічного зараження, межі яких виявляються за даними засобів хімічної розвідки, а за їх відсут-ності – методом прогнозування.

Вихідними даними для прогнозування зон хімічного зараження НХР є:

– район розташування хімічно небезпечного об’єкта;

– кількість, вид і умови збереження НХР;

– метеоумови (температура, напрямок і швидкість вітру, стан вертикальної стійкості приземного шару повітря);

– рельєф місцевості.

Площа зони хімічного зараження включає ділянку розливу НХР у районі аварії і територію, над якою поширилися пари отруйних речовин в уражаючих концентраціях.

Радіус ділянки зараження в районі розливу (аварії) залежить від кількості й умов збереження НХР і досягає не більше 1 км.

Територія, над якою поширюються пари отруйних речовин в уражаючих концентраціях, може складати кілька десятків квадратних кілометрів.

Основним показником зараженої території є глибина поширення хмари зараженого повітря, на яку істотно впливає швидкість вітру, стан вертикальної стійкості повітря і рельєф місцевості.

Глибина поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості при швидкості вітру 1 м/с у необвалованих ємностях наведена в табл.25.

Т а б л и ц я 25

Глибина поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с, ємності не обваловані)

Т а б л и ц я 26