Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Електромагнітне поле




Людина і навколишнє середовище перебувають під постійним впливом електромагнітних полів (ЕМП), що створюються як природними, так і техногенними джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ). В табл. 4.1 наведено весь спектр ЕМВ.

 

Таблиця 4.1. Спектр електромагнітних випромінювань

 

Якщо ЕМП природних джерел, таких як Космос, Галактика і Сонце, є відносно постійними природними характеристиками середовища проживання людини, що дало змогу їй в процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів і виробити захисні механізми, то ЕМП, що створюються техногенними джерелами, впливають на людину негативно, як прямо, так і непрямо. Поля за певних умов порушують також нормальне функціонування об'єктів та інфраструктур, які у своїх технологіях застосовують їх. Проблема взаємодії суттєво ускладнилась в зв'язку з розвитком радіозв'язку, радіонавігації, радіолокації, телевізійних систем, з масовим розповсюдженням побутових електро- та електронних приладів, широким упровадженням комп'ютерної техніки.

Раніше (25...З0 років тому) проблема захисту від ЕМП стосувалася переважно персоналу у виробничих умовах, на сьогодні більшість населення в індустріально розвинутих країнах фактично живе в електромагнітних полях, що мають складну просторову, часову і частотну структуру. ЕМП комплексно шкідливо на організм людини, на життєво важливі системи: нервову, серцево-судинну, імунну, ендокринну і репродуктивну, змінюючи їхні функції. З'являється роздратування, знижується увага, порушується пам'ять. Спостерігаються загальна слабкість, підвищена

 

Рис. 4.1. Параметри ЕМП, що впливають на організм людини

 

втомлюваність, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль у ділянці серця. Змінюється білковий обмін складу крові, з'являються антитіла, підвищується адреналін у крові, активізуються процеси згортання крові. Електромагнітні поля шкідливо впливають на розвиток ембріона, зоровий і слуховий аналізатори, щитовидну залозу, шкіру обличчя. Під час роботи з відеодисплейними терміналами електроннообчислювальними машинпми можливе захворювання шкіри, зору (комп’ютерний зоровий синдром), з'являється короткозорість.

Біологічний ефект ЕМП при тривалій багаторічній дії і кумулятивний характер, що призводить до розвитку віддалених наслідків, таких як рак крові, пухлина мозку, гормональні захворювання, дегенеративні процеси ЦНС.



Особливу небезпеку ЕМП становлять для дітей, вагітних жінок, а також для людей з хворобами ЦНС, гормональної серцево-судинної систем, алергиків і людей з послабленим імунітетом.

На рис. 4.1 наведено параметри ЕМП, які впливають набіологічну реакцію організму, що призводить до розглянутих наслідків. Кожен із діапазонів електромагнітних випромінювань по-різному впливає на розвиток живого організму. Електромагнітні випромінювання, особливо світлового діапазону (з довжиною хвилі (0,39...0,76)*10-6 м), не тільки є потужним фізіологічним

 

 

фактором біоритмів живого, а й мають могутню інформаційну дію на організм через органи зору.

Негативна дія ЕМП спричинює зворотні й незворотні зміни в організмі: гальмування рефлексів, зниження кров'яного тиску (гіпотонія), уповільнення розвитку організму.

У цілому дія ЕМП на організм людини певною мірою є небезпечнішою ніж іонізуючі випромінювання, з таких причин: механізм біологічної дії ЕМП недостатньо вивчений; ЕМП постійно діє на значну частину населення, особливо у містах; рівні електромагнітного забруднення постійно зростають; заходи із захисту населення розроблені недостатньо; населення, як правило, не забезпечене достатньою інформацією про цю небезпеку і не має побутових приладів для систематичного контролю в житлових офісних приміщеннях.



Джерела ЕМП поділяють на природні й техногенні (рис. 4.2).

До природних джерел ЕМП належать: ЕМП Землі, що складається з постійних електричного і магнітного полів: радіохвилі, що генеруються космічними джерелами.

Електричне поле Землі створюється надлишковим від'ємним зарядом на поверхні. Напруженість електричного поля від 100 до 500 В/м грозові хмари можуть збільшити до десятків і сотень кіловольт на метр.

Магнітне (геомагнітне) поле Землі складається з постійного (99 %) і змінного (до 1 %). Існування постійного магнітного поля Землі поясняється процесами, що відбуваються у рідкому сталевому ядрі Землі з віковими змінами. Напруженість магнітного поля на середніх широтах до 40 А/м. Змінне (тимчасове геомагнітне поле, що створюється електричними струмами у магнітосфері та іоносфері, більш нестійке і може коливатись у широкому діапазоні частот — від 10-5 до 10-2 Гц. "Магнітні бурі" у багато разів збільшують амплітуду змінної складової геомагнітного поля.

Техногенні джерела ЕМП поділяють на технологічні, що використовуються в різних сферах економіки і побічно створюють негативний фактор дії ЕМП на населення, та на ЕМП, що спеціально генеруються для виведення з ладу певних об'єктів інфраструктури і для ураження населення (джерело ЕМП воєнного призначення).



 

Рис. 4.2. Класифікація джерел ЕМП

 

За критерієм частоти технологічні джерела ЕМП поділяють дві групи: перша група — джерела, що генерують випромінювання в діапазоні від 0 Гц до 3 кГц; друга група — джерела, що генерують випромінювання в діапазоні від 3 кГц до 300 ГГц.

У фізиці під ЕМП розуміють особливу форму матерії, що зумовлює взаємодію між зарядженими частинками. Будь-яка електрично заряджена частинка оточена електромагнітним полем, що становить з нею єдине ціле. Але ЕМП може існувати у віль­ному, віддаленому від заряджених частинок стані, у вигляді фотонів або електромагнітних хвиль, що рухаються зі швидкістю світла

с = 3*108 м/с і мають довжину α і частоту f (с = α*f).

Електромагнітне поле, що рухається, характеризується векторами напруженості електричного Е (В/м) і магнітного Н (А/м) полів, які визначають силові властивості його. В електромагнітній хвилі вектори Е і Н завжди взаємоперпендикулярні, безперервно змінюються, збуджуючи одне одного.

Електромагнітне поле має ближню і віддалену зони. В ближній зоні (зоні індукції) на відстані r < α формується електромагнітна хвиля. В цій зоні напруженості електричного і магнітного полів вимірюють окремо. У віддаленій зоні випромінювання (r <3α) вимірюють тільки напруженість електричного поля Е на частотах f < 300 МГц, а інтенсивність ЕМП визначають густиною електромагнітної енергії, Вт/м2,

 

(4.2)

де — потужність джерела випромінювання, Вт.

У зоні індукції магнітну складову ЕМП характеризують магнітною індукцією В з одиницею тесла (Тл). Магнітна індукція1 мкТл рівнозначна напруженості магнітного поля 1,25 А/м.

Принципи нормування електромагнітних полів. Щоб захистити населення і запобігти професійним захворюванням, встановлюють гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП, тобто такі значення параметрів його, які при щоденному опроміненні у притаманному для даного джерела режимі не спричиняють у населення (без обмеження статі й віку) захворювань або відхилень у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами

 

 

дослідження в період опромінення або у віддалені строки після його припинення.

На сьогодні вплив електричних і магнітних полів частої 10...З0 кГц оцінюється за густиною струму провідності. Вважається, що густина струму провідності j < 0,1 мкА/см2, індукована зовнішнім полем, не впливає на роботу мозку, оскільки імпульсні біоструми, що наводяться в ньому, мають більші значення.

Небезпеку для здоров'я людини оцінюють за значенням і густини струму, наведеного в тканинах, і характеристикою ЕМП

Густину струму, що індукується магнітним полем, визначають за формулою

(4.3)

де R — відстань від поверхні органа до його середини, см; у — питома електрична провідність, См/м; f — частота, Гц; В = µН — магнітна індукція, Тл.

Для питомої провідності мозку у = 0,2 См/м, для серцевого м'яза у = 0,25 См/м. Якщо взяти R = 7,5 см для голови і 6 см для серця, то добуток уR є однаковим у обох випадках. За такого підходу безпечна для здоров'я магнітна індукція дорівнює близько 0,4 мТл при частоті 50 (60) Гц. Це еквівалент напруженості магнітного поля Н < 300 А/м.

Густину струму, що індукується в тілі людини електричним полем, з різними коефіцієнтами К для ділянок серця і мозку оцінюють за формулою

j = КfЕ. (4.4)

Для орієнтовних розрахунків беруть К = 3*10-3 См/(Гц-м).

У діапазоні частот від З0 до 100 кГц механізм дії полів, що проявляється у збудженні нервових і м'язових клітин, поступається місцем тепловій дії і за визначальний фактор беруть питому потужність поглинання (Вт/кг). Вважається, що безпечною питомою потужністю поглинання є 0,4 Вт/кг. Залежно від густини струму наведеного зміненим полем у тілі людини, можливі такі ефекти:

j, мкА/см2 Ефекти, що спостерігаються

0,1 Немає

1,0 Мерехтіння світлових кругів в очах, аналогічне при натисненні на яблуко ока

 

10...50 Гострі невралгічні симптоми, подібні до тих, що зумов­люються електричним струмом, тобто проявляється стимуляція сенсорних рецепторів і м'язових клітин

 

>100 Зростає ймовірність фібриляції шлуночка серця, зупин­ка сердечної діяльності, тривалий спазм дихальних м'язів, серйозні опіки

 

Щоб запобігти захворюванням, пов'язаним з дією радіочастот, встановлено гранично допустимі рівні напруженості й густини потоку енергії (ГПЕ) на робочому місці персоналу і для населення. У діапазоні частот 60 кГц...300 МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня напруженість не повинна перевищувати ГДР, встановлених стандартом (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2. ГДР напруженості ЕМП на частотах 60 кГц...300 МГц

Частота Електрична складова, В/м Магнітна складова, А/м
60 кГц...З МГц
60 кГц...1,5 МГц
3...30 МГц
30...50 МГц 0,3
50...300 МГц

 

Гранично допустимі значення густин потоку енергії і напруженості електричного поля на території житлової забудови, а також на робочих місцях осіб віком до 18 років та вагітних жінок:

 

f 50 Гц 30...300 кГц 0,3...3,0 МГц 3...30 МГц 30...300 МГц 0,3... 300 ГГц

Е, В/м 500 25 15 10 3 0,1

Гранично допустимі рівні ЕМП для окремих джерел і гранично допустима густина потоку енергії під час експлуатації мікрохвильових печей не повинні перевищувати 0,1 Вт/м2 при триразовому щоденному опроміненні по 40 хв і загальній тривалості опромінення не більше ніж 2 год за добу.

Допустимий рівень опромінення користувача стільникового телефону не повинен перевищувати 1 Вт/м2.

 

Допустимі рівні дії електричного поля (ЕП) від ліній електропередач промислової частоти (ПЧ):

ГДР ЕППЧ, кВ/м Умови опромінення

0,5 Всередині жилих приміщень

1 На території житлової забудови

5 На території незабудованої зони і на території садів і городів

10 На ділянках перетину ЛЕП з автошляхами І—IV ка

горій

15 У ненаселеній місцевості

20 У важкодоступній місцевості та на ділянках, недоступних для населення

 

Для ЛЕП встановлено такі розміри санітарно-захисних зон (СЗЗ):

 

Напруга ЛЕП, кВ Розмір СЗЗ (для електричної складової), м

330 20

500 30

750 40

1150 50

Примітка. Для магнітної складової ЕМП розміри СЗЗ можуть становити 200...400 м.

 

У межах СЗЗ ЛЕП забороняється розміщувати житлові будівлі, стоянки та зупинки транспорту всіх видів, улаштовувати спортивні та гральні майданчики. Рекомендується обмежити перебування людей у цій зоні, не збирати плоди, ягод лікарські рослини. Якщо в СЗЗ є садові ділянки, то доцільно будову покрити залізним дахом, поставити вздовж стін металеву решітку та заземлити її.

Для функціональних передавачів інформатики — теле і радіоцентрів, радіолокаторів, станцій різних систем зв'язку - гранично допустимі рівні дії ЕМП такі:

 

 

f 330...300кГц 0,3 МГц 3...30 МГц 300 МГц..30 ГГц E, В/м 25 15 10 S = 10 кВт/см2

 

 

Для цих передавачів розміри СЗЗ наведено в табл.4.3.

Таблиця 4.3. Діапазон межСЗЗ радіопередавальних об'єктів

Об'єкт Діапазон частот, кГц Розміри СЗЗ, м
Джерела:    
довгохвильові 30 ...300 100...1000
середньохвильові 300...3000 200...1000
короткохвильові 3*104...3*106 50... 700
Телевізійні центри і УКХ ра- 3*104...107 25...800
діостанції    

 

Через місцеві санітарні органи нагляду треба встановити місце розміщення і розміри СЗЗ різних стаціонарних джерел ЕМВ в районі проживання та обмежити час перебування людей у цих зонах. Без інформації про межі СЗЗ не наближатися ближче ніж на 1 км, не дотикатись до антен руками; до антен супутникового зв'язку не наближатись на відстань 20 м.

Норми і рекомендації для захисту від ЕМП під час експлуатації комп'ютерів. Відеодисплейний термінал (ВДТ) на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ) є джерелом випро­мінювання електромагнітного спектра кількох діапазонів: рентгенівського та оптичного випромінювань, високочастотних, низькочастотних і наднизькочастотних ЕМП та електростатичних полів. Під час регулярної роботи за комп'ютером без використаннязахисних заходів випромінювання цих полів спричинює:

захворювання органів зору (у 60 % користувачів);

хвороби серцево-судинної системи (у 60 %);

захворювання шлунково-кишкового тракту (40 %);

захворювання шкіри (у 10 %);

різні пухлини, насамперед мозку.

Особливо небезпечне ЕМВ комп'ютера для дітей і вагітних. Встановлено, що у вагітних, які працюють за комп'ютерами з дисплеями на ЕПТ, з 90-відсотковою ймовірністю в-1,5 раза частіше виникають викидні, у 2,5 раза частіше з'являються на світ діти з уродженими вадами.

 

Згідно з прийнятими нормами (СНиП 2.2.2.542-96) в діа зоні частот 5 ГЦ...2 кГц напруженість електричного поля Е не повинна перевищувати 25 В/м, а магнітна індукція В — 250 нТл, що рівнозначно напруженості магнітного поля Н = 0,2 А/м.

У діапазоні частот 2...400 кГц Е 2,5 В/м, а Н 0,02 А/м. Ці значення мають характеризувати ЕМП на відстані 50 см ВДТ. Відстань між тильною поверхнею одного відеомонітора й екраном другого має бути не менше ніж 2 м, а між боковими поверхнями — не менше ніж 1,2 м.

Під час особистого користування ПЕОМ або при однорядному їх розміщенні треба встановити захисне покриття на задню і бокову стінки. Електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В. Слід вибирати найпрозоріший екран оскільки під час роботи з темним потрібно збільшувати яскравість, що підвищує інтенсивність випромінювань у діапазоні найшкідливіших низьких частот.

Найефективніша система захисту від випромінювань р реалізується за допомогою додаткового металевого внутрішнього корпусу, що надягається на вбудований закритий екран. Така конструкція може зменшити електричне та електростатичне поля фонових значень уже на відстані 5...7 см від корпусу, а при компенсації магнітного поля вона забезпечує максимально можливу безпеку. У будь-якому разі монітор слід розміщувати на відстані витягнутої руки користувача. Оптимальною вважається відстань до екрана 60...70 см і в ніякому разі не ближче ніж 50 см.

З'явився новий показник напруженості праці — тривалість спостереження за екранами ВДТ. Оптимальною вважається 2 год за зміну, допустимою — до 3 год, понад 3 год — напруженості першого ступеня, а понад 4 год — напруженість другого ступеня.

Тривалість роботи викладачів вищих навчальних закладів у дисплейних класах не повинна перевищувати 4 год в день а максимальна тривалість для першокурсників — 2 год в деньстудентів старших курсів — 3 академічні години. Для школярів тривалість роботи за комп'ютером, протягом дня має бути 45...90 хв, безперервно — 10...30 хв.

Методи і засоби захисту від дїі ЕМП. У разі невідповідності норм робочому діапазону частот, характеру робіт, рівню опромінення і необхідній ефективності захисту застосовують

 

такі способи і засоби захисту та їх комбінації: захист часом і від­станню; зменшення параметрів випромінювання безпосередньо у самому джерелі випромінювання; екранування джерел випромінювання; екранування робочого місця; раціональне розміщення пристроїв у робочому приміщенні; встановлення раціональних режимів експлуатації пристроїв і роботи обслуговуючого персоналу; застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлової, звукової та ін); виділення зон випромінювання; використання засобів індивідуального захисту.

Захист часом передбачає обмеження тривалості перебування людини у робочій зоні, якщо інтенсивність випромінювання перевищує встановлені норми 5 В/м і застосовується там, де немає змогизнизити її до гранично допустимих значень. Використовується тільки для випромінювань у діапазоні 3*Ю8...3*1011 Гц, також для електростатичного та електричного полів частотою 50 Гц. Допустима тривалість перебування людини в зоні дії ЕМП залежить від інтенсивності випромінювання.

Допустиму тривалість опромінення людини, год, розраховують за формулами:

для постійного електричного поля

(4.5)

де — фактична напруженість електричного поля в робочій зоні, кВ/м;

для змінного електричного поля промислової частоти напруженістю від 5 до 20 кВ/м

При напруженості поля від 20 до 25 кВ/м тривалість перебування людини в зоні випромінювання не повинна перевищувати 5 хв. Допускається перебування персоналу без спеціальних засобів захисту протягом всього робочого дня в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м. Допустима тривалість перебування в електричному полі може бути реалізована одноразово або кілька разів короткочасно протягом робочого дня. В решту робочого часу слід використовувати засоби захисту або перебувати в електричному полі з

Е 5 кВ/м.

Допустиму тривалість для магнітного поля промислової частоти визначають із табл. 4.4.

 

Таблиця 4.4. Залежність між загальною тривалістю діїЕМП протягом робочого дня і гранично допустимою напруженістю поля
Тривалість впливу t, год Безперервні та ім- Магнітні поля
пульсні магнітні поля ti > 0,02 с, tп < 2 с 60 с ti 1 с; tп >2 с 0,02 с ti 1 с
До 1,0 6,0 8,0
1,5 5,5 7,5 9,5
2,0 4,9 6,9 8,9
2,5 4,5 6,5 8,5
3,0 4,0 6,0 8,0
3,5 3,6 5,6 7,6
4,0 3,2 5,2 7,2
4,5 2,9 4,9 6,9
5,0 2,5 4,5 6,5
5,5 2,3 4,3 6,3
6,0 2,0 4,0 6,0
6,5 1,8 3,8 5,8
7,0 1,6 3,6 5,6
7,5 1,5 3,5 6,5
8,0 1,4 3,4 5,4

Примітка: ti — тривалість імпульсу; tп — тривалість паузи між імпульсами.

Захист відстанню застосовують, коли неможливо зменшити інтенсивність випромінювання іншими заходами, у тому числі й скороченням тривалості перебування людини в небезпечній зоні. В даному разі збільшують відстань між джерелом випромінювання та обслуговуючим персоналом. Цей вид захисту базується на швидкому зменшенні інтенсивності поля при віддаленні джерела випромінювання.

Зменшення, значень параметрів випромінювання безпосередньо в джерелі досягається використанням узгоджених навантажень і поглиначів потужності. Поглиначі потужності послаблюють інтенсивність випромінювання до 60 дБ (у 106 разів і більше). Це коаксіальні або хвилевідні лінії, що частково заповнені поглинальними матеріалами, в яких енергія випромінювання перетворюється в теплову.

 

Рівень потужності можна зменшити за допомогою атенюаторів (ослаблювачів, зменшувачів). Промислові атенюатори ослаблють до 120 дБ випромінювання потужністю 0,1...100 Вт і довжиною хвилі 4*10-3...3*10-1 м.

Екранування джерела або робочого місця — спосіб най­активніший і найчастіше використовується. Форми і розміри екранів різноманітні й мають відповідати умовам використання, Ефективність екранування характеризується ступенем ослаблення ЕМП. Вона виражається відношенням значень величин Е, Н, у даній точці до значень Е0, Н0, S0 у тій самій точці за наявyjсті екрана. На практиці ослаблення випромінювання оцінюnm у децибелах і визначають за однією з таких формул:

 

(4.7)

де L — ослаблення, дБ; Е— напруженість електричного поля, В/м; Н— напру-ність магнітного поля, А/м; S' — густина потоку енергії, Вт/м2.

 

Розрізняють екрани, що поглинають випромінювання і що віддзеркалюють їх. Захисна дія віддзеркалювальних екранів зумовлена тим, що електромагнітне поле наводить у масі екра­на вихровий струм, магнітне поле якого має напрямок, протилежний первинному полю. Сумарне поле швидко зменшується в екрані й проникає на незначну глибину.

Глибина проникнення α для будь-якого заданого ослаблення Lполя може бути вирахувана за формулою

 

α= , (4.8)

де і — відповідно магнітна проникність, Гн/м, і електрична провідність, См/м, матеріалу; w = 2f— кутова частота поля, рад/с.

 

На відстані, що дорівнює довжині хвилі, електромагнітне поле у провідному середовищі майже повністю згасає, тому для ефективного екранування товщина стінки екрана має дорівню­вати довжині хвилі в металі. Глибина проникнення ЕМП висо­ких і надвисоких частот дуже мала, наприклад для міді вона становить десяті й соті частки міліметра. Тому товщину екрана вибирають залежно від конструктивних потреб. Часто для екранування

 

 

використовують металеві сітки, що дають можливість оглядати і спостерігати за екранованими пристроями, вентиляцією та освітленням екранованого простору. Сітчасті екрани мають гіршу екранувальну властивість порівняно з суцільними. їх використовують, коли треба ослабити густину потоку;потужності на 20...30 дБ (у 100...1000 разів). Усі екрани мають бути заземлені. Між окремими листами екрана або сітки має бути надійний електричний контакт.

Засоби захисту (екрани, кожухи тощо) з радіопоглинальних матеріалів виконують у вигляді тонких гумових килимків, гнучких або жорстких листів поролону чи волокнистого дерева просоченого відповідними речовинами, феромагнітних пластин.

Варто зауважити, що екранувальні пристрої, які призначені для захисту від електричних полів промислової частоти і вибираються залежно від механічної міцності, можуть бути мало ефективними при дії магнітного поля. При частоті 50 Гц електромагнітна хвиля проникає в мідний екран на декілька сантиметрів. Тому екран навіть з феромагнітного матеріалу повинен мати товщину стінки не менше ніж 4 мм.

Раціональне розміщення пристроїв у робочому приміщенні. Електромагнітна енергія, що випромінюється окремими елементами електричних пристроїв і радіотехнічної апаратури, коли немає екранів (при налагодженні, регулюванні, випробуванні поширюється у приміщенні, віддзеркалюється від стін і перекриттів, частково проходить крізь них і дещо розсіюється в них. Внаслідок утворення стоячих хвиль у приміщенні можуть створюватися зони з підвищеною густиною електромагнітних випромінювань. У зв'язку з цим роботи рекомендується проводити в кутових приміщеннях першого та останнього поверхів будівель.

Щоб захистити персонал від випромінювання потужним джерелами електромагнітних випромінювань за межами приміщень, треба раціонально планувати територію радіоцентру розміщувати служби за межами антенного поля, встановлювати безпечні маршрути переміщення людей, екранувати окремі будівлі та ділянки територій.

Виділення зон. Зони випромінювання виділяються на основі інструментальних вимірювань інтенсивності випромінювання для кожного конкретного варіанта розміщення апаратури.

 

Пристрої огороджують або межу зони відмічають яскравими фарбами на підлозі приміщень. Сигнальні кольори і знаки безпеки передбачено нормативними актами.

Щоб захиститися від електричних полів повітряних ліній електропередач, треба вибирати оптимальні геометричні параметри їх, збільшувати висоту підвішування фазних проводів ЛЕП, зменшувати відстань між ними, що знизить напруженість біля ЛЕП у 1,6...1,8 раза.

Використання засобів індивідуального захисту. Під час налагодження апаратури оператору треба обов'язково бути в зоні електромагнітних випромінювань значної густини потоку енергії. Втаких випадках слід користуватися засобами індивідуаль­но захисту (ЗІЗ), до яких належать комбінезони і халати з металізованої тканини. Вони захищають людину за принципом сітчастого екрана. Очі захищають від ЕМВ захисними окулярами з металізованими скельцями типу ЗП5-80. Поверхня одношарового скла, що повернута до ока, покрита прозорою плівкою двооксиду олова, яка послаблює електромагнітну енергію до 30дБ при світлопропусканні не менше ніж 75 % .

Екранований одяг застосовують і тоді, коли інші засоби і методи захисту від полів неможливі. В комплект ЗІЗ від електричних полів входить костюм, кашкет, рукавиці та спеціальне взуття. Костюм виготовляють із спеціальної металізованої струмопровідної тканини у вигляді комбінезона, куртки з брюками або плаща. Кашкет — металева або пластмасова каска чи капюшон з струмопровідної тканини. Взуття — шкіряні черевики з підошвою із електропровідної гуми або черевики чи чоботи з гуми, при цьому опір підошви взуття не повинен перевищувати 50 кОм. Всі предмети екранованого одягу повинні мати між собою надійний електричний зв'язок.

Прилади для вимірювання напруженості електричного і магнітного полів і густини потоку енергії їх. Для вимірювання напруженості електростатичного поля (ЕСП) у прос­торі рекомендуються прилади ИНЄП-1, ИЄСП-1, ИНЄП-20Д з діапазоном вимірювання 0,2...2500,0 кВ/м, а для ЕСП на поверхні — ИЄЗ-П з діапазоном 4...500 кВ/м.

Напруженість постійного магнітного поля вимірюють за допомогою приладів Ш1-8 і Ф4355. Діапазон вимірювання 0...1600 кА/м.

 

 

Для вимірювання напруженості магнітного поля промислової частоти застосовують прилад Г-79 з діапазоном вимірювання 0...15 кА/м. А для вимірювання напруженості електричного поля промислової частоти рекомендується німецький прилад NMF-1. Він працює в широкому діапазоні частот, вимірюючи напруженість електричного і магнітного полів. Застосовуюють для цього також прилади ИЭМП-1, ПЗ-15, 16, 17, 21, 22.

Прилади ПЗ-9, ПЗ-18, ПЗ-19, ПЗ-20 придатні для вимірювання напруженості ЕМП надвисоких частот (330 МГц і вище). Діапазон вимірювання їх 1 мкВт/см2...100 мВт/см2.

Напруженість ЕМП в житлових будинках і офісах контролюють регістратори інтенсивності ЕМП: РИЄП50/20 і РИМП50/2,4. Прилади дають звуковий і світловий сигнали в разі перевища ГДР даного джерела. Похибки приладів для вимірювання параметрів ЕМП коливаються в межах 20...40 %.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 53; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.04 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты