Забезпечення безпеки на велосипеді

Необхідно дотримуватися правил руху, правил утримання велосипеда, а також знати, що робити в зоні інтенсивного руху, як перевіряти гальма, звуковий сигнал, передні і задні світлові вогні, ланцюги.

Управляючи велосипедом, треба пам'ятати про таке: не їхати проти руху; триматися лише правої сторони; наперед сповіщати про зміну руху; не гальмувати різко, щоб уникнути ковзання; бути уважними до пішоходів, які можуть почати переходити вулицю несподівано; бути уважними до автомобілів, які під час обгону створюють повітряну хвилю, що може викликати втрату рівноваги; рухатися один за одним, щоб світловідбиваючі деталі були чистими; возити сумки або пакети тільки на багажнику; виконувати вимоги дорожніх знаків, щоб уникнути ДТП і штрафів; користуватися велосипедними доріжками там, де вони є; не буксирувати інших і не їздити самому на буксирі; не влаштовувати гонок на швидкість або для з'ясування того, хто краще водить; періодично змащувати деталі; тримати дистанцію при русі в потоці; знижувати швидкість на дорозі, покритій піском, льодом, снігом або на спуску.

Учасники і керівник комбінованого походу, маршрут якого включає ділянки різних видів, повинні мати досвід проходження таких ділянок.

Обов'язки і права керівника групи. Керівник, як правило, вибирається членами групи, але може у порядку власної ініціативи набрати групу самостійно.

Керівник зобов'язаний:

- у період підготовки до походу пройти медогляд;

- забезпечити підбір членів групи за їх туристичною кваліфікацією, фізичною та технічною підготовкою, а також психологічною сумісністю;

- ознайомитися з районом походу;

- вивчити складні ділянки маршруту і способи їх подолання, підготувати картографічний матеріал;

- провести необхідні тренування групи;

- організувати підготовку і підбір спорядження, продуктів харчування, складання кошторису витрат;

- одержати у разі потреби дозвіл на відвідування районів з обмеженим доступом (погранзона, заповідник тощо);

- оформити маршрутні документи;

- у разі зміни маршруту, складу групи після виїзду повідомити про це в МКК (маршрутно-кваліфікаційну комісію);

- повідомити в МКК про вихід на маршрут і про завершення маршруту;

- дотримуватися маршруту і виконувати одержані в МКК розпорядження і рекомендації;

- вживати необхідні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки учасників, аж до зміни або припинення походу у зв'язку з виниклими небезпечними природними явищами та іншими обставинами, а також у разі потреби надання допомоги потерпілому. При цьому ускладнення маршруту допускається лише у виняткових випадках і не дає підстави для підвищення залікової категорії складності походу;

- повідомляти про нещасний випадок, що відбувся, до найближчої рятувальної служби або органів внутрішніх справ, а також у МКК;

- оформити звіт про похід і представити його в МКК, а після розгляду звіту оформити довідки членам групи про закінчений похід або зробити відповідні записи в книжці туриста.

Керівник має право:

- після обговорення на зборах групи виключити з числа учасників походу туриста, що виявився за моральними якостями або спортивно-технічними даними не підготовленим до проходження маршруту. Якщо така необхідність виникла в поході, турист при першій нагоді доставляється в населений пункт для відправлення його до місця проживання;

- передавати у разі потреби керівництво походом своєму заступнику або іншому учаснику, що має відповідну кваліфікацію.

Обов'язки і права учасників велопоходу. Учасник походу зобов'язаний:

- своєчасно виконувати розпорядження керівника походу;

- у період підготовки до походу пройти медогляд;

- своєчасно інформувати керівника походу про погіршення стану свого здоров'я;

- брати участь у підготовці походу, тренуваннях і складанні звіту.

- виконувати вимоги правил дорожнього руху;

- здійснювати рух в один ряд якомога ближче до правого краю проїжджої частини дороги;

- дотримуватися інтервалу між велотуристами не менше 2—3 метрів (на спусках — 10—20 метрів);

- не заїжджати поперед направляючого і не виїжджати убік без попередження керівника.

Бажано мати посвідчення особи, а також медичний страховий поліс.

Учасник походу має право:

- вибирати керівника походу;

- брати участь у виборі і розробці маршруту;

- після закінчення походу обговорювати дії керівника і учасників походу, у разі незгоди з їх діями, звертатися до туристично-спортивного підприємства-організатора;

- брати участь у розборі туристично-спортивними організаціями дій групи і його власних.

Перед велопоходом слід звернути увагу на колеса, гальма, троси на перемикачах швидкостей, кріплення велорюкзака до багажника, запастися новою касетою або ланцюгом.

Речі краще упакувати у велосумку — місткістю 20—30 літрів. У неї помістяться всі речі туриста, а зверху еспандером можна причепити намет, спальник і килимок.

Велосумці слід віддати перевагу, адже возити вантаж в рюкзаку на спині незручно і небезпечно. У велопохід з собою слід брати 2—3 пари шкарпеток, тонкий, але теплий шерстяний светр, велотреки, легкі тренувальні штани, легку куртку, пару футболок, плавки. Легкі запасні кросівки.

Учасником велопоходу вихідного дня може бути кожен, кому виповнилося 16 років (за винятком сімейних велопоходів з дітьми) і хто має тверді навики їзди на велосипеді. Проте керівник має право усунути учасника від участі в поході (або зняти учасника з маршруту).

Кожен учасник велопоходу повинен бути обізнаний з правилами дорожнього руху і виконувати їх вимоги.

Велопоходи протипоказані людям з недостатністю кровообігу, не можна вирушати у велопохід тим, хто напередодні зловживав спиртними напоями.

Залежно від темпу руху і рівня фізичного навантаження учасників, велопоходи вихідного дня підрозділяються на походи в повільному, середньому і швидкому темпі.

Повільний темп — поїздка на велосипедах всіх типів на відстань до 60 км із швидкістю руху по рівній дорозі 10—15 км/год. Рекомендується для осіб старшого віку і велотуристів-початківців.

Середній темп — похід для велотуристів на всіх типах велосипедів на відстань не більше 100 км із швидкістю руху по рівній дорозі не менше 15 км і не більше 20—25 км/год. Рекомендується для практично здорових людей, що регулярно їздять на велосипеді.

Швидкий темп — похід на спортивно-туристичних і спортивних велосипедах на відстань не менше 80 км із швидкістю руху не менше 20—25 км/год. Рекомендується для велотуристів з доброю фізичною підготовкою.

При збиранні до походу слід ретельно перевірити стан велосипеда, звертаючи увагу, передусім, на кріплення коліс, рульове управління і гальма. У велосипеда будь-якого типу повинні працювати обидва гальма. Велосипед має бути оснащений насосом із шлангом, набором інструментів і запасною камерою. Велосипед повинен мати багажник і кілька гумок від плечового еспандера для
кріплення рюкзака або сумки. У темний час доби обов'язкова наявність світловідбивачів, заднього червоного та переднього білого ліхтаря.

У всіх походах на привалі влаштовується «загальний стіл», готується чай на багатті, а іноді ще і суп. Учасники походу беруть з собою необхідний запас продуктів на свій розсуд. Туристам рекомендується мати з собою флягу з водою (чаєм, морсом, соком тощо), а також кухоль, ложку, миску, ніж. Все групове спорядження, необхідне для приготування їжі, беруть керівники походів (за винятком походів за попереднім записом).

Одяг не повинен утруднювати рух, а в прохолодну і вітряну погоду він має бути повітронепроникним (типу штормівки). Бажано також їздити у велошоломі.

Сільський туризм (зелений, агротуризм)

Сільський туризм — це туристична діяльність на території сільських поселень, де створені умови як для тривалого, так і для короткочасного відпочинку, крім того, існує екологічно чистий ландшафт, сільське житло, придатне для приймання туристів і необхідні об'єкти обслуговування. Сільський туризм належить до пасивної форми відпочинку, за рівнем своєї організованості є швидше самодіяльним, за метою — більш соціальний.

Сільський туризм включає подорож і транзитне переміщення через сільську місцевість на машині, велосипеді, човні, верхи, а також проживання в сільських будинках. Він пов'язаний як з відвідуванням сільської місцевості, так і зі зацікавленістю науково-дослідною діяльністю, з відвідинами релігійних місць і центрів. Аграрний туризм включає все, що пов'язане з сільськогосподарською діяльністю, з певними подіями, святами, музеями, присвяченими виробництву сільськогосподарських продуктів і з селянськими традиціями і звичаями.

Агротуризм, який включає відвідини туристами сільської місцевості, відпочинок і оздоровлення в екологічно чистих сільських районах, має значні перспективи розвитку в Україні.

Ресурси для розвитку агротуризму є у всіх регіонах України.

Основними напрямами розвитку сільського туризму є:

- створення туристичних сіл на основі існуючих сільських поселень з традиційною народною дерев'яною архітектурою, розташованих у мальовничій місцевості;

- організація «сільських» турів із проживанням і харчуванням туристів у сільському (фермерському) будинку, ознайомленням з традиційним сільським побутом, ремеслами;

- здача в оренду будинків і кімнат у сільській місцевості в екологічно чистих природних районах.

Сільський туризм, на відміну від масового, не справляє шкідливого впливу на навколишнє середовище — природне і культурне і, в той же час, дає поштовх для регіонального розвитку. Сільський туризм є одним із способів переходу туристичної індустрії до сталого розвитку і переосмислення природних і культурних цінностей сучасного світу. Він дозволяє використовувати існуючий житловий фонд, скорочує інвестиційні витрати і запобігає надмірному використанню лісових і пасовищних площ. Низька густина туристичних потоків у сільських регіонах дає можливість більш рівномірно розподілити туристичні об'єкти на території, що буде не лише на користь навколишньому середовищу, але і принесе додаткові доходи місцевому населенню.

Слід зазначити, що з функціональної точки зору сільський туризм тісно пов'язаний з іншими видами туризму, насамперед, з рекреаційним (морським і гірським), культурним, спеціалізованими видами туризму (лижним, мисливським, рибальським, культовим тощо). Це дозволяє включати сільський туризм у комбіновані тури, що збільшує попит на традиційні туристичні послуги.