Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Розділ3. РОЗВЕДЕННЯ СВИНЕЙ




Підвищення продуктивності свиней та збільшення виробництва свинини не можливе без правильної організації племінної роботи. Вона включає організаційно-зоотехнічні заходи(добір,підбір,спрямоване вирощування молодняку зоотехнічний та племінний облік),а також – використання племінних тварин для підвищення продуктивності свиней у товарних стадах.

В практиці свинарства в залежності від категорії господарств, напрямку їх спеціалізації і прийнятої системи племінної роботи існує три основних методи розведення: чистопородне, міжпородне (схрещування) і міжвидове (гібридизація).

При чистопородному розведенні парують маток з кнурами тільки однієї породи. Мета його – зберегти сформовані позитивні якості заводської породи, удосконалити її в обраному напрямку, нарощувати її ареал. Це основний метод у роботі по дальшому удосконаленню племінних і продуктивних цінностей порід, що розводять. Він є обов’язковим на племінних заводах, у племінних радгоспах і племінних фермах.

При чистопородному розведенні можна спаровувати тварин, що знаходяться в родинних зв’язках між собою, тобто споріднених і неспоріднених.

Неспоріднене розведення (аутбридинг) характеризується тим, що тварини, яких спаровують, не мають загального (спільного) предка до четвертого ряду родоводу.

Споріднене парування (інбридинг) – особливе кровозмішування і близьке споріднення, як, наприклад, батька з дочкою, брата з сестрою, знижує багатоплідність маток, поросята народжуються недорозвинені, а інколи і мертвими або сліпими, досить часто хворіють, погано ростуть, розвиваються і відгодовуються. [1]

Схрещування. При цьому методі розведення спаровують свиней різних порід, а одержаний молодняк називають помісним. Помісі відрізняються високою життєздатністю, швидким ростом, міцністю конституції і високою продуктивністю. Біологічною основою схрещування є гетерозис.

Під терміном гетерозис розуміють можливість помісей і гібридів першого покоління перевищувати за життєвою стійкістю, багатоплідністю та іншими ознаками кращого з батьків. У свинарстві він звичайно спостерігається при різних варіантах схрещування і виявляється у великій життєздатності і витривалості нащадків, а часто і в більш високій продуктивності у порівнянні з батьківськими формами при розведенні «в собі». В залежності від особливостей і сполучуваності порід, що використовуються для схрещування, типів і спеціалізованих ліній гетерозис може виявлятися і в збільшенні багатоплідності, підвищенні великоплідності поросят, їх збереженості і скоростиглості, в скороченні витрат кормів на одержання продукції, покращанні м’ясності туш, якісних показників м’яса і сала. Численними науковими дослідженнями і практичними спостереженнями встановлено підвищення окремих ознак продуктивності свиней, що використовуються в господарстві, в порівнянні з чистопородним розведенням при двохпорідному схрещуванні на 3,5-6,3%, при трьохпорідному – на 3,7-9,2% і при гібридизації на 5,8-13,6%.[8]

Є багато прикладів зниження кількісних показників окремих ознак продуктивності при схрещуванні.

В багатьох країнах з розвинутим свинарством виробництво товарної свинини засновано на використанні схрещування і гібридизації. В Англії частка помісей від загальної кількості відгодовуваних свиней складає 90%, США – 85%, Угорщині – 80% і т.д. В основі цього зоотехнічного прийому лежить «великий» закон природи Ч.Дарвіна. Посилення життєздатності, підвищеної міцності, витривалості і продуктивності нащадків від схрещування неспоріднених і вирощених в різних умовах особин отримало назву гетерозису.[7]

В свинарстві вже більш 150 років відома наявність «гібридної сили» у помі сей, розроблено багато гіпотез, які пояснюють явище природи, а фактичне його використання в багатьох країнах світу приймає збільшенні розміри. За останні 40 років в наших дослідженнях проблемі вивчення гетерозису і використання його в свинарстві був присвячений ряд науково-господарських досліді, в яких була встановлена ефективність багатьох сполучень вихідних форм, ліній, родин і окремих особин при двох- і трьохпорідному схрещуванні свиней. В якості маточної породи в схрещуваннях були використанні районовані по зонам породи, в основному це найбільш розповсюджена, універсального напрямку порода – велика біла. В різні роки на поєднаність в схрещуваннях були випробуванні миргородська, коротковуха біла, північнокавказька, беркширська, велика чорна, гемпширська, ландрас, уельська, естонська беконна, урумська, дюрокська і полтавська м’ясна породи (двохпорідне: ВБ х Л, ВБ х М, ВБ х У, ВБ х ВЧ, ВБ х ЕБ, ВБ х Кор.Б, Б х Л, Б х У, ВБ х Б, ВБ х С, ВБ х Д, ВБ х ПМ, та ін. трипорідне: ВБ х Л х М, ВБ х М х Л, ВБ х У х Л, ВБ х У х ЕБ, ВБ х Л х У, ВБ х Л х ЕБ, ВБ х ЕБ х Кор.Б х ЕБ, ВБ х Кор.Б х У,Б х У х Л, ВБ х ПМ х Д, ВБ х Б “в собі” х У х Л). Дослідження показали, що в більшості випадків двохпорідне схрещування мало позитивний вплив на репродуктивні якості свиноматок, швидкість росту і резистентність поросят в молочний період, відгодівельні і м’ясо-сальні якості двохпорідних помісей різних генотипів.

Багатоплідність свиноматок в середньому по групам склала в межах 9,4-13,3 голови. В16 сполученнях з 23 свиноматок при схрещуванні проявили більш високу багатоплідність, ніж при внутрішньопорідному розведенні, на 0,1-0,2 поросяти (1,0-17,6%). Використання з матками великої білої породи кнурів уельської, естонської беконної, дюрок, полтавської м’ясної, миргородської і великої чорної порід супроводжувалось збільшенням багатоплідності в порівнянні з контролем; кнурів беркширської і північнокавказької порід – зниженням багатоплідності.[3]

По великоплідності свиноматок тільки в сполученнях великої білої з беркширською і коротковухою білою відмічено деяке зниження показників на10-70 г, а в усіх останніх переконливе збільшення на 10-290 г (0,9-27,3%) в порівнянні з чистопородним розведенням. Це свідчить про більш високу швидкість росту двохпорідних помісей в ембріональний період їх розвитку.

Молочність свиноматок великої білої породи при інших рівних умовах в силу більшої життєвої активності помісних поросят-сисунів в переважаючій більшості сполучень виявилась більш високою – на 1,1-43,5%. Тільки в сполученнях ВБ х ВЧ, ВБ х Б і ВБ х Кор.Б і у маток великої чорної породи вона виявилась нижче показників в контрольних групах на 1,2-10,6%. Більш високу енергію росту помісних поросят в молочний період підтверджують середні данні по від’ємній живій масі їх в двомісячному віці. Двохпорідні помісі випробуваних генотипів досягали живої маси в середньому по групам на 0,3-3,37 кг більшої, ніж їх чистопородні ровесники, тобто ефект звичайного гетерозису ( за методикою В.Т. Горіна перебільшення помісей над материнською породою) склав 1,7-24,1%. Однак помісі, ½ ВБ + ½ ВЧ, ½ ВБ + Кор.Б і ½ Б + ½ Л: ½ Б + ½ У на 0,5-0,94 кг важили менше ровесників великої білої породи. При відгодівлі підсвинків до товарної живої маси 100 кг тільки помісі двох генотипів ( ½ ВБ + ½ Б і ½ ВБ + ½ Кор.Б) на 1,1 і3,1 дні пізніше досягли кінцевої живої маси в порівнянні з чистопородними ровесниками великої білої породи, всі ж останні в проведених дослідах виявились більш скоростиглими, на 1,8-22,5 днів раніше уходили з відгодівлі (ефект звичайного гетерозису – 0,8-10,2%), при економії кормових засобів на 1 кг приросту живої маси 0,08-0,79 к. од. (1,9-16,0%).

По завершенню відгодівлі, коли в дослідах підсвинки досягли товарної живої маси 100кг, були проведені контрольні забої помісей. Забійний вихід по групам двохпорідних помісей в середньому склав 69,6-80,6%. В порівнянні з групами ровесників великої білої породи величина даного показника при забої помісей була вища на 0,1-6,02% чи приблизно рівною.

В результаті обвалки встановлено, що по вмісту м’яса в туші тільки помісі від кнурів миргородської і коротковусої порід, а також від свиноматок великої чорної породи дещо поступалися чистопородним підсвинкам. В усіх інших сполученнях порід відмічено зростання м’ясності туш, вихід м’яса в тушах на 0,9-13,6% був більшим, ніж в тушах контрольних груп. Особливо звертає на себе увагу виключно позитивний вплив на м’ясні якості помісей спадковості спеціалізованих м’ясних порід – ландрас , уельської і естонської беконної.[3]

В процесі проведення контрольних забоїв підсвинків був визначений хімічний склад м’яса і сала ( проби найдовшого м’яза спини і шпику над шостим-сьомим грудними хребцями). В тушах помісей м'ясо відрізнялось підвищеним вмістом сухої речовини в порівнянні з чистопородними ровесниками на 1,33-4,22%. Збільшення вмісту сухої речовини в м’ясі напівкровних помісей відбувається за рахунок жиру (0,28-1,58%) в порівнянні з пробами з туш тварин контрольних груп. В складі сала помісей дещо більше сухої речовини, але різниця між групами незначна, вони збігаються в межах 1%. Збільшення кінцевої живої маси при відгодівлі від 100 до 125 кг і особливо до150 кг і більше, яке ми неодноразово випробовували при проведенні науково-господарських дослідів, супроводжується природнім подовженням термінів і помітним зростанням затрат кормових засобів на одиницю приросту живої маси по всім генотипам, збільшенням забійного виходу і значною зміною м’ясо-сальних якостей в зв’язку з посиленим жировідкладенням в старшому віці.[11]

Напівкровні помісні свиноматки проявили достатньо високу багатоплідність – 9,9-11,0 поросят на опорос. Тільки в трьох випадках з 15 середні показники багатоплідності помісних маток виявилися нижче, ніж у ровесниць великої білої породи (на 0,1-0,3 поросяти), а в 12 сполученнях в середньому на опорос отримано на 0,2-0,8 порося більше, ніж в контрольних групах (2-8). Найбільш бажані результати по багатоплідності отримані в сполученнях ½ ВБ + ½ У; Л, ½ ВБ + ½ Л х У (11,0гол.), ½ ВБ + ½ Л х М і ½ ВБ + ½ ПМ х Д – (10,9гол.). Великоплідність напівкровок склала 1,15-1,40 в середньому по групам. Використання великої білої породи через батьківську або материнську форми супроводжувалось деяким (на 50-80 г) зниженням великоплідності. В інших сполученнях помісні свиноматки відрізнялись більш високою великоплідністю в порівнянні з ровесницями великої білої породи на 70-200 г (6,1-16,7%). Звертаючи на себе увагу особливо позитивний вплив на великоплідність свиноматок спадковості ландрас і уельської порід. По молочності (умовній) практично тільки напівкровки по коротковусій породі поступалися чистопородним маткам на 1,6 кг (2,4%), а помісні матки інших генотипів проявляли більш високу молочність на 0,6-24,4 кг (0,9-43,5%) в порівнянні з контролем [5]

Середня жива маса поставлених на порівняльну відгодівлю (не менше 20 голів) тварин відповідала середньому показнику по всім відлученням в групі. При забезпеченні годівлі на рівні загальноприйнятих норм і оптимальних умов утримання трьохпорідні помісі проявили більш високу напруженість росту, на 4,1-36,1 днів раніше чистопородних ровесників досягли кінцевої живої маси при економії кормів на 1 кг приросту 0,12-1,05 к. од. Найбільш привабливі відгодівельні якості трьохпородних помісей, в генотипі яких є спадкові задатки двох спеціалізованих м’ясних порід. За забійними якостями повної однорідності серед помісей не встановлено, однак в більшості поєднань вихідних порід проявлялась тенденція деякого збільшення забійного виходу при забої трьохпородних помісей в порівнянні з аналогами із контрольних груп на 0,5-6,18%. Використання миргородської породи при отриманні помісей дозволяє помітно збільшити забійний вихід на 5-6%. Обвалка туш при проведенні контрольних забоїв показала, що вміст м’яса в них коливався в межах 56,2-63,6, сала – 26,1-34,2, кісток – 8,11-11,0%. В порівнянні з підсвинками великої білої породи в тушах трьохпорідних помісей вміст м’яса виявився вищим на 0,8-7,4%, а сала – меншим на 0,3-7,7% .[7]

Порівняльний аналіз результатів дослідів, проведених в різноманітних зонах, свідчить, що найбільш позитивний вплив на м’ясо-сальні якості трьохпорідних помісей виявляє використання в схрещуваннях великої білої і двох спеціалізованих м’ясних порід через кнурів-виробників (ландрас, уельс, дюрок, естонської беконної і полтавської м’ясної). За вмістом кісток різниця між групами була невелика, вона знаходилась в межах 0,8%. М'ясо трьохпорідних помісей в своєму складі містить 29,83-30,04% сухої речовини, це на 2,72-3,22% більше, ніж в м’ясі підсвинків контрольних груп (великої білої породи). Ця різниця склалась за рахунок більшого вмісту білку на 2,14-2,82% і жиру на 0,32-0,72%. В салі трьохпорідних помісей міститься дещо більше сухої речовини, однак різниця в порівнянні з салом чистопородних підсвинків не велика – менше 1% (0,39-0,90%). Для досягнення ефекту гетерозису не завжди виявляється достатнім тільки підбір, адже навіть на одному маточному поголів’ї використання кнурів різноманітних ліній будь-якої породи дасть далеко неоднакові результати. Так, в проведенні науково-господарського досліду в колгоспі ім. Фрунзе Білгородського району Білгородської області в 1976 р. було встановлено на маточному поголів’ї ½ ВБ + ½ ЕБ, що для збільшення запліднюваності свиноматок цілеспрямовано використовувати уельських кнурів лінії Велингтона, поросят з найбільшою енергією росту в період підсосу дають кнурі лінії Уейтера. Лінія Уотчмана в схрещуванні не дає ефекту в порівнянні з чистопородним розведенням великої білої породи. Використання змішаної сперми кнурів 3 ліній для осіменіння маток ефективно як для підвищення репродуктивних якостей маток, так і для покращення отриманих нащадків. Таким чином, збільшення гетерозиготності при хорошому поєднанні вихідних форм забезпечує високий рівень продуктивності свиней. Двох- і трьохпорідне схрещування має позитивний вплив на репродуктивні якості помісних нащадків, є економічно доцільним методом. [10]

Усі випробувані низкою вищенаведених вчених поєднання трьохпорідного схрещування свиней цілеспрямовані для широкого застосування при виробництві товарної свинини, особливо в крупних комплексах. Для підвищення м’ясності помісей і покращення якості продуктів забою найбільш кращі поєднання великої білої і двох спеціалізованих м’ясних порід. Помісі названих поєднань можуть бути вдало використанні на тільки в товарному виробництві, але й при створенні нових генотипів для племінного призначення. На величину ефекту гетерозису здійснює вплив не тільки поєднаність вихідних порід, але й підбір ліній, родин і навіть окремих особин. Ефективність схрещування значно збільшується при масовому використанні кнурів-поліпшувачів в товарному свинарстві з використанням штучного осіменіння свиней. Отже, в спеціалізованих свинарських, особливо великих товарних господарствах, найбільш цілеспрямовано основувати виробництво свинини на використанні трьохпорідного схрещування.

На свинокомплексі ТОВ ”Арцизька м’ясна компанія “ проводять чистопородне розведення таких порід, як: ландрас, п'єтрен, велика біла. Також проводять такі схрещування:

Св/м Пьетрен Х кнур.Дюрок

Св/мЛандрас Х кнур.Велика біла

Св/мF – 100 Х кнур.Ландрас

У свинокомплексі добір проводять на основі бонітування, його суть полягає в тому, що майже все поголів’я, здатне до відтворення, безпосередньо у виробничих умовах підлягає індивідуальному вивченню за сукупністю ознак: походження, розвитком, будовою тіла, власною продуктивністю і якістю потомків з метою добору для дальшого розведення кращих тварин і вибракування менш цінних. Бонітують свиней згідно зі спеціальною інструкцією Міністерства сільського господарства і продовольства України ( Інструкція по бонітуванню свиней.)

Бонітування проводять зоотехніки – селекціонери із залученням спеціалістів ветеринарної медицини.

Нижче наведені таблиці, в яких вказані результати бонітування свиней станом на 2010 рік.

 

Таблиця6


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты