ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

Відтворення населения - це процес постійного відновленн покоління людей унаслідок взаємодії народжуваності i смертності.

У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.

Рух населення характеризується особливостями зміни чисельності та складу населення країни. Виділяють такі види руху населення:

- природний - результат народження і смерті людей;

- механічний - просторове переміщення населення;

- соціальний - зміни освітньої, професійної та ін­ших структур;

- економічний - зміни трудової активності населення.

У природному русі населення розрізняють традицій­ний і сучасний типи відтворення.

Традиційний тип відтворення - це рух населення, при якому спостерігається високий рівень народжуваності і високий рівень смертності. Цей тип був властивий раннім етапам розвитку людського суспільства.

Сучасний тип відтворення характеризується зменшенням рівня народжуваності, зменшенням рівня смертності і зростанням середньої тривалості життя.

Розрізняють три режими відтворення:

- розширене відтворення- характеризується переважанням народжуваності над смертністю та, відповідно, природним приростом населення;

- просте відтворення- характеризується постійною кількістю населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності;

- звужене відтворення- характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності, внаслідок чого населення країни зменшується, як це спостерігається в Україні.

За відношенням до економіки, населення є одночасно і виробником і споживачем матеріальних благ. Така двоякість залежностей обумовлює складність та часом суперечливість зв’язків населення і економіки.

Природний приріст населення визначається різницею між числом народжених та померлих. Природній рух населення оцінюється системою показників, які розподіляють на абсолютні і відносні.

До абсолютних показників природного руху населення належать:

¨ кількість народжених;

¨ кількість померлих;

¨ середня тривалість життя;

¨ кількість зареєстрованих шлюбів;

¨ кількість розлучень в даній країні за певний про­міжок часу.

Виділяють три групи населення за рівнем і тенденціями народжуваності:

I група - низька народжуваність (коефіцієнт народжуваності дорівнює 14,5—17,5 народжених на 1000 осіб населення);

II група - середня народжуваність (коефіцієнт народжуваності дорівнює 20,9 - 26,5 народжених на 1000 осіб населення);

III група - високий рівень народжуваності (коефіцієнт народжуваності більше 26,5 народжених на 1000 осіб населення);

До відносних показників при­родного руху населення належать:

1) коефіцієнт народжуваності,який визначається як відношення кількості народжених (Н) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (Ч) в розрахунку на 1000 осіб населення:

Кн =Н/Ч * І000; (2)

2) коефіцієнт смертності, який визначається як відношення кількості померлих (П) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (Ч) в розрахунку на 1000 душ населення:

Кс=П/Ч * 1000; (3)

3) коефіцієнт шлюбності,який визначається як відношення кількості зареєстрованих шлюбів (Ш) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (Ч) в розрахунку на 1000 душ населення:

Кш=Ш/Ч * 1000; (4)

4) коефіцієнт розлучень, який визначається як відношення кількості розлучень (Р) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (Ч) в розрахунку на 1000 душ населення:

Кр = Р/Ч * 1000; (5)

Із входженням України в смугу економічної кризи, політичної нестабільності, різкого падіння рівня життя смертність населення починаючи з 1991 р. знову зросла, а середня тривалість життя в Україні почала скорочуватися. Дедалі більша смертність у поєднанні з дедалі меншою народжуваністю призвели до розвитку тотальної депопуляції, яка виражається у щорічному зменшенні чисельності населення.

Механічний рух населення характеризується просторовим переміщеннямнаселення. Виділяють такі види міграції:

постійна - населення переміщується на постійне місце проживання в іншу країну, регіон чи місто;

тимчасова-переїзд в іншу місцевість на роботу терміном до двох місяців;

сезонна - переїзд в іншу місцевість на роботу терміном до шести місяців;

маятникова - спостерігається в тому випадку, коли працівник мешкає в одній місцевості, наприклад в селі, а працює в місті, тому він кожного дня їде до міста на роботу і повертається додому.

Крім того розрізняють зовнішню і внутрішню міграцію.

Механічний рух населення. характеризується системою показників.Показники механічного руху населення також поділяють на абсолютні і відносні.

До абсолютних показників механічного руху населення відносять такі:

¨ число прибулихна дану територію за рік;

¨ число вибулих з даної території за рік;

¨ сальдо міграції, або механічний приріст, який визначається як різниця між числом прибулих і числом вибулих;

¨ міграційний оборот, або валова міграція визначається як сума прибулих і вибулих на дану територію за рік.

До відносних показників міграції відносять такі коефіцієнти:

¨ прибуття - визначається як відношення кількості прибулих на дану територію за рік (Пр) до середньорічної чисельності населення даної території (Чсер), в розрахунку на 1000 душ населення:

Кпр = Пр/Чсер*1000 (6)

¨ вибуття - визначається як відношення кількості вибулих з даної території за рік (В) до середньорічної чисельності населення даної території (Чсер), у розрахунку на 1000 душ населення:

Квиб = В/Чсер*1000 (7)

¨ механічного приросту - визначається як відношення різниці прибулих і вибулих з даної території за рік (Пр - В) до середньорічної чисельності населення даної території (Чсер), в розрахунку на 1000 населення:

Кмпр=(Пр-В)/Чсер*1000 (8)

¨ механічного обороту — визначається як відношення суми прибулих і вибулих з даної території за рік (Пр+В) до середньорічної чисельності населення даної території (Чсер), в розрахунку на 1000 душ населення;

Кмоб = =(Пр+В)/Чсер*1000 (9)

Міграція населення має такі напрями: із сіл у малі міста, із малих міст у середні і великі міста. Основну масу мігрантів складають особи працездатного віку, головним чином молодь. Загалом міграція населення, це позитивне явище, оскільки сприяє обміну трудовими навиками і виробничим досвідом, сприяє розвитку особистості, впливає на сімейний стан і статево-вікову структуру, веде до оновлення кадрів.