Трудовий потенціал суспільства

В системіі трудових pecypciв особливе місце відводиться трудовому потенціалу. Загалом, термін "потенціал" окреслює засоби, резерви, джерела. які можуть бути використані, а також можливості окремої особи, групи oci6, суспільства в інтересах вирішення певних ситуацйних проблем. В Україні сумарні потенційні можливості трудових pecypciві досить значні, але недоліком є їх слабке використання на практиці.

Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка кількісних i якісних характеристик економічно активного населення.

Розрізняють трудовий потенціал:

Ø людини,

Ø підприємства,

Ø території,

Ø суспільства.

Трудовий потенціал підприємства включає декілька статево-вікових груп працівників, які мають різні потенційні можливості, якісно відрізняються освітнім, професійно-квалифікаційним рівнем та стажем роботи за обраною спеціальністю.

В якості об’ємного показника виміру трудового потенціалу використовуються людино-години. Оцінка трудових ресурсів здійснюється за такими критеріями:

Ø стать;

Ø вік;

Ø освіта;

Ø місце проживання;

Ø професія;

Ø національність і мова;

Ø зайнятість за сферами;

Ø суспільні групи.

Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є:

¨ здоров'я,

¨ освіта,

¨ професіоналізм,

¨ моральність,

¨ мотивованість,

¨ вміння працювати в колективі,

¨ творчий потенціал,

¨ активність,

¨ організованість,

¨ ресурси чого робочого часу та ін.

На рівні суспільства ці компоненти можна приблизно оцінити певними узагальненими показниками.

Здоров'янаселення країни характеризується середньою тривалістю життя, часткою інвалідів, смертністю за віковими групами залежно від різних причин, розміром та часткою витрат на охорону здоров'я тощо.

Моральністьсуспільства визначається його релігійністю, ставленням до інвалідів, дітей, престарілих, показниками соціальної напруги, злочинності тощо.

Творчий потенціал і активністьпроявляються темпами науково-технічного прогресу в країні, доходами від авторських прав, кількістю патентів та міжнародних премій і т. ін.

Організованість на рівні суспільства оцінюється якістю і стабільністю законодавства, обов'язковістю дотримання законів і угод, стабільністю політичної ситуації, якістю доріг та громадського транспорту тощо.

Рівень освіти населення характеризується середньою кількістю років навчання в розрахунку на одну людину, часткою витрат на освіту в державному бюджеті, доступністю різних рівнів освіти тощо.

Ресурси робочого часуоцінюються кількістю працездатного населення, кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік тощо.

Стан здоров'я населення - одна з найважливіших характеристик, трудового потенціалу. Довге і здорове життя відкриває значно більші можливості як для розвитку людини, так і для її реалізації в найрізноманітніших сферах. Здоров'я та довголіття є не лише наслідком, а й найважливішими передумовами розвитку людського потенціалу. Зміцнення здоров'я та зниження смертності відкриши можливості накопичення знань як на основі особистого довшого життєвого досвіду, так і в процесі взаємодії поколінь. Надійнішою стає трансляція культурних цінностей від покоління до покоління, прискорюється розвиток науки. Здоров'я - найважливіша умова здобуття освіти в молодості та подальшого її вдосконалення. Очевидний зв'язок здоров'я зі здатністю до ефективної праці і підвищення особистого та суспільного добробуту. Водночас низький рівень здоров'я населення перешкоджає розвитку економіки.

Значний вплив на погіршення стану здоров'я населення мають проблеми сучасного способу життя, що істотною мірою визнач­ють, рівень здоров'я людини. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухливий спосіб життя, погані матеріально-побутові умови, незгоди в сім'ях, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо. Іншим важливим чинником погіршення стану здоров'я населення є незадовільний стан навколишнього середовища.

На рівень здоров'я впливають ряд чинників:

¨ досконалість системи охорони здоров'я;

¨ соціально-економічний розвиток країни в цілому;

¨ соціальне розшарування населення;

¨ рівень освіти та культури;

¨ бідність;

¨ безробіття;

¨ соціальна незахищеність громадян тощо.

Одним з найвагоміших критеріїв, які характеризують сукупний трудовий потенціал країни, є рівень освіти та професійної підготовки економічно активного населення. Високий рівень освіти значної частини населення, як і достатній рівень професійної підготовки сукупної робочої сили є важливим і активним чинником економічного зростання країни, одним з основних індикаторів рівня людського розвитку і соціалізації економіки. У країнах з соціально орієнтованою розвинутою ринковою економікою на кінець XX ст. середня підготовка найманих працівників досягла 14 років навчання.

Затребувана на ринку праці України кваліфікація в середньому ще менша, ніж кваліфікація економічно активного населення, тобто ринок праці (в середньому) не стимулює населення до підвищення рівня освіти.

Особливу тривогу викликає цей факт з урахуванням глобальних тенденцій інтелектуалізації праці, концентрації робочих місць, які потребують найвищого рівня кваліфікації, у розвинених країнах і перетікання туди висококваліфікованої робочої сили з усього світу. Має місце тенденція еміграції осіб з вищою освітою, кандидатів і докторів наук. Ці втрати суттєво зменшують трудовий потенціал країни, а разом з тим і її шанси досягти високого рівня соціально-економічного розвитку.

Тому збереження та розвиток трудового потенціалу в Україні вбачається важливою складовою державного будівництва, соціальної політики, системи національної безпеки, однією з найважливіших внутрішніх функцій держави.