Ведення оборони

Командир відділення, як правило, знаходиться на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти від­діленням, спостерігати за місцевістю та сигналами ко­мандира взводу.

Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджується в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення, ближній до нього солдат з підходом танка на відстань 15—25 м метає по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає протитанкову гранату в його борт або кормову частину, як показано на рис. 9. Після вибуху гранати солдат приготовляється для знищення екіпажу, який залишає уражений танк.

З підходом піхоти противника до позицій на відстань 30—40 м. відділення закидає її гранатами, як показано на рис .10.

Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем.

З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості броньованих машин в обороні, БМП (БТР), танк може діяти як кочуючий вогневий засіб.

Атака танків і піхоти противника, які наступають на броньованих машинах без спішування, відбивається шляхом зосередження вогню БМП (БТР), танків та протитанкових засобів взводу по головних (які являють собою найбільшу небезпеку) танках і танках з тралами, а потім по решті танків та інших броньованих машинах, що атакують, щоб змусити піхоту спішитися, показано на рис. 26. Потім вогнем із стрілецької зброї піхота, яка спішилась, відсікається від танків і знищується. Атака танків і піхоти, яка за ними наступає в пішому порядку, відбивається вогнем з бойових машин піхоти, танків та протитанкових засобів взводу по танках противника і одночасно вогнем з кулеметів, автоматів і приданих вогнеметів по спішеній піхоті з метою відсікти її від танків і знищити. По мірі наближення противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. В усіх випадках взвод повинен прагнути зірвати атаку противника до його виходу до переднього краю оборони.

Як тільки буде визначене місце пророблення противником проходу в загородженнях перед переднім краєм, командир взводу організовує маневр на цей напрямок протитанкових засобів для найбільш ефективного ураження танків (особливо вогнем в борт і корму), які долають загородження.

Механізований (танковий) взвод, призначений в бойову охорону, повинен не допустити раптового нападу противника на батальйон і перешкодити йому ведення розвідки. У бойовій охороні взвод обороняє позицію до 500 м. по фронту, на віддаленні до 2 км. від батальйону першого ешелону.

Вогнева засада організовується в місцях, які утруднюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу із-під вогню, її позиція повинна забезпечувати потайне розташування взводу (відділення, танка), мати добрі умови для спостереження, ведення вогню і шляхи відходу. На позиції відриваються окопи, які ретельно маскуються, безпосередні підступи до позиції мінуються. Щоб приховати сліди гусениць, висування на місце вогневої засади потрібно здійснювати по твердому ґрунту з низькою рослинністю, взимку сліди гусениць замітаються прикріпленими до бойової машини піхоти, танка деревами з необрубаним гіллям, та іншими засобами.

Рис. 9. Ураження танка противника протитанковою гранатою

Рис. 10. Знищення противника при підході його до позиції відділення.

Рис. 11. Ведення оборони механізованим взводом на БМП, посиленого танком

2. Оборона відділення (танка), взводу,

роти в особливих умовах __________хв

У місті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення – будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Оборона в будинках організовується так, щоб підступи до них прострілювались фланговим та перехресним вогнем.

Обороняючи будинок взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить тривале його утримання навіть при оточені противником. Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходились у вогневому зв’язку між собою. Вогонь підготовлюється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів розміщуються в нижніх поверхах та напівпідвалах. На верхніх поверхах установлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети та вогнемети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню вздовж вулиць та майданів. Порядок розміщення вогневих позицій та особового складу при обороні будинку показано на рис. 12 а,б.

Рис.12а.Оборона будинку механізованим підрозділом (варіант)

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштовувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями. На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються та прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим та перехресним вогнем. Будови, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) влаштовуються проходи та проїзди, всередині кварталів та пристосовуються підземні комунікації. В невикористаних підземних комунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охороняються.

Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, запас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи: підготувати засоби пожежогасіння, засипати дерев’яну підлогу піском (землею). Дрібні будови, по яких вогонь може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.

Для управління боєм командир механізованого взводу розташовується в будинку, який обороняють, та вибирає командно-спостережний пункт у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку. Командир танкового взводу управляє боєм із танку.

У горах відділення може обороняти переважно вузол доріг, позиція відділенням вибирається в місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів та затоплень з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним кинджальним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів. Вогнева позиція БМП (БТР), танка підготовлюється на тонко-небезпечних напрямках і повинна забезпечувати кругову оборону. Взвод може оброняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти. Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходились у вогневому звязку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню вогневих засобів на напрямку, якому погрожують у стислі терміни. Варіант побудови оборони мв в горах показано на рис. 13 а,б.

Рис. 13 а. Варіант побудови оборони мв в горах, приклад ландшафту

Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам’янистих і скельних грунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води.

Атаку противника взвод (відділення) відбиває всіма вогневими засобами та способами ведення вогню, як показано на рис. 14 а,б,в, з широким застосуванням гранат, показано на рис. 15 а,б,в.

а) стрільба знизу вверх з положення стоячи б)стрільба зверху вниз з положення сидячи

в) стрільба знизу вверх з положення лежачи

Рис.14 а,б,в. Способи стрільби в горах із стрілецької зброї

а) із траншеї (окопу) б) із вирви в) із окопу для стрільби лежачи

Рис. 15 а,б,в. Варіанти метання гранат під час відбиття атаки противника

У лісі опорний пункт механізованого взводу (позиція відділення), як правило, перехоплює дорогу , дві (одну) просіки, показано на рис.31, для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування, готує кинджальний вогонь. Облаштовуюьбся вогневі позиції для ведення вогню з дерев, показано на рис. 33, 34; передбачає протипожежні заходи і готує завали із дерев перев’язаних дротом, показано на рис. 16.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття та козирки для захисту особового складу від осколків, снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами.

Рис. 16. Оборона механізованого взводу посиленого танком у лісі (варіант)

Рис. 16. Завал із дерев перев’язаних дротом

На танконебезпечних напрямках взвод (відділення) улаштовує завали, протитанкові бар’єри і прикриває їх вогнем, показано на рис. 19 а, б, в

в) загородження із металевих їжаків

Рис. 19 а,б,в. Варіанти улаштування загороджень на танконебезпечних напрямках в лісі

Зимою командир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє забезпеченню маскування, для цього використовуються підручні і табельні маскувальні засоби, та постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу, для цього можуть обладнуватися не тільки стаціонарні пункти обігріву, а й прості укриття польового типу, показано на рис. 20 а, б, в, г, д, передбачає більш частішу зміну спостерігачів та чергових вогневих засобів, особливо вночі, в заметіль та снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.

а) заслон для захисту людей від вітру б) курінь із зрубленого дерева

в) курінь з бердовим остовом г) конусний курінь

Рис. 20 а,б,в,г. Прості польові укриття для обігріву особового складу

Рис. 20 д)Використання маскувальних костюмів при переході до оборони

В умовах бездоріжжя на позиціях, в окопах і укриттях улаштовуються водостоки. З метою запобігання розмивів та обвалів стінки окопів, траншей та інших фортифікаційних споруджень укріплюються, бойові машини піхоти, бронетранспортери і танки встановлюються на лежні, а на ніч можуть виводитися із окопів, щоб не були приковані льодом до окопів.

З метою маскування місця, які потемніли від порохових газів, і сліди від гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опалення печей в бліндажі та інших укриттях ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ВНОЧІ.

Зимою снігове покриття і холод необхідно використовувати для вимотування противника, що наступає, і послаблення його боєздатності. З цією метою, обладнують невибухові протитанкові загородження, показано на рис. 21 а, б, в, і застосовуючи вогонь усіх видів та інженерні загородження, необхідно змусити противника як можна раніше зійти з доріг та рухатися цілиною снігу, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лісах та ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і як можна довше пробути на морозі.

У випадку вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.

Рис. 21 а,б,в.Невибухові протитанкові загородження які облаштовуються зимою (варіант)