Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Принцип побудови наземної охорони та оборони аеродрому _____хв.




Читайте также:
  1. Cистема качества,основанные на принципах ХАССП
  2. I Общеэкономические принципы.
  3. I. Основные принципы метода электронной микроскопии
  4. I. Психофизиологические принципы
  5. II. Основна частина 70 хв.
  6. III. Принцип, касающийся обязанности в соответствии с Ус­тавом, не вмешиваться в дела, входящие во внутреннюю ком­петенцию другого государства (принцип невмешательства).
  7. S: Перечислите принципы осуществления свободы совести.
  8. V. Функции и принципы гражданского права
  9. V. Цель, задачи и основные принципы маркетинга
  10. VI. Принцип добросовестного выполнения государствами обязательств, принятых ими в соответствии с Уставом ООН.

Наземна оборона і охорона аеродромів організовується з метою виключення діянь диверсійно-розвідувальних груп, повітряного (морського) десанту противника; військ противника прорвавших нашу оборону; терористичних угруповань; забезпечення цілісності зброї, техніки і запасів матеріальних засобів; запобігання несанкціонованого зльоту літаків та вертольотів, а також для затримки літальних апаратів противника, які приземлилися.

Відповідальність за організацію охорони і оборони аеродрому (авіаційної частини) покладається на старшого авіаційного начальника – командира авіаційної частини. Він є начальником оборони аеродрому(частини). Його заступники: з наземної оборони – начальник штабу авіаційної частини; з ППО – командир частини(підрозділу ППО, що прикриває аеродром).

Охорона та оборона місць дислокації авіаційної частини організовується на підставі рішення командира частини, як начальника оборони аеродрому та здійснюється силами та засобами роти (батальйону) охорони з залученням особового складу інших підрозділів авіаційної частини. Рішення командира авіаційної частини на охорону та оборону місць дислокації оформляється у вигляді плану охорони та наземної оборони і пояснювальної записки до нього.

Охорона аеродромів здійснюється внутрішніми вартами, вартами воєнізованої охорони (ВОХОР), сторожовою охороною, патрульними, підрозділами протидії диверсіям та терористичним актам, добовим нарядом.

Батальйон охорони здійснює охорону об’єктів несенням вартової та патрульної служб на території дислокації авіаційної частини.

Кількість виділених для охорони сил та засобів залежить від важливості об’єктів, їх кількості і розмірів, умов розміщення, характеру місцевості та інших умов обстановки.

Охорона літаків, військових об’єктів на аеродромі здійснюється вартами згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

На аеродромі охорона літаків здійснюється особовим складом воєнізованої охорони.

Охорона літаків чергового підрозділу і засобів наземного забезпечення польотів здійснюється особовим складом чергової зміни відповідно до Інструкції по організації бойового чергування, яка затверджена командиром авіаційної частини, виходячи з місцевих умов базування.



Підтримання внутрішнього порядку й відповідальність за збереження авіаційної техніки та військових об’єктів на аеродромі в робочий час покладається на чергових стоянок частин і підрозділів, які щоденно призначаються наказом по частині.

Під час роботи особового складу на стоянках за збереження літаків, обладнання та майна підрозділу, яке знаходиться на стоянці, відповідає начальник інженерно-технічної служби, за яким закріплені літаки.

Допускати сторонніх осіб до літаків і об’єктів без дозволу командира підрозділу, заступника командира підрозділу з озброєння та їх прямих начальників забороняється.

Наземна оборона аеродромів будується круговою і ешелонованою по глибині. Основу її складають система опорних пунктів (оборонних позицій), рухомий резерв, зенітно-артилерійські засоби на вогневих позиціях та інженерні загородження.

Створення оборонних споруд включає улаштування вогневих позицій для вогневих засобів, протитанкових і протипіхотних загороджень, підготовку до оборони окремих об’єктів і будівель. В першу чергу обладнуються оборонні споруди для прикриття пунктів управління і зон розосередження.

Наземна оборона здійснюється шляхом створення системи опорних пунктів (оборонних позицій) і розміщення на них бойових розрахунків зі стрілецько-кулеметним озброєнням, показана на рис. 38. Основу бойових розрахунків складає особовий склад батальйону охорони.



В окремих випадках за планом авіаційної частини можуть виділятися частини (підрозділи) сухопутних військ.

Опорний пункт представляє собою розвинуту в інженерному відношенні ділянку місцевості шириною по фронту до 400 м, розміщену на відповідному природному рубежі на віддаленні 1000-1500 м від основних об’єктів аеродрому. виключаючому можливість враження всіх видів зброї піхоти і в першу чергу кулеметів.

Кожний опорний пункт обороняється одним взводом. Відстань між опорними пунктами складає 1200-1400 м, що забезпечує вогневу взаємодію між взводами. Крім того, в інтересах оборони використовуються варти, які охороняють окремі об’єкти, дозори, пости спостереження і внутрішній наряд. Для ефективного відбиття нападу противника організовується безперервна розвідка із застосовуванням дозорів, секретів, патрулів на БМП (БТР) або автомобілях.

Рис. 22 Схема охорони і оборони аеродрому.

 

Весь особовий склад, виділений для оборони, зводиться до взводів чисельністю по 20-25 чоловік. Всього може бути сформовано 12-13 взводів. Із цього складу 25-30% виділяється в рухомий резерв, який створюється для посилення оборони окремих секторів на загрожуючих напрямках в ході бою і для боротьби з десантами противника. На озброєнні особового складу, виділеного для наземної оборони знаходяться автомати, гранати, можуть бути кулемети. Придані підрозділи сухопутних військ мають штатне озброєння.



Успіх оборони аеродрому досягається вмілим обладнанням опорних пунктів в інженерному відношенні і маскуванням, чіткою організацією системи вогню, створенням системи протитанкових та протипіхотних загороджень знанням задач і порядку дії особового складу та вмілим управлінням особовим складом, чіткою організацією взаємодії всіх сил і засобів, які ведуть оборону аеродрому.

Злагоджені дії особового складу і обладнання аеродрому для наземної оборони відпрацьовуються в ході бойової підготовки авіаційних частин в мирний час.

Наземна оборона будується круговою і ешелованою по глибині.

Основу її складають опорні пункти, рухомий резерв і вогневі позиції зенітних та артилерійських засобів. Крім того, в інтересах наземної оборони використовується варта, для охорони окремих об'єктів, дозори, спостережні пости, внутрішній наряд частин і підрозділів. З метою створення більш стійкої оборони аеродрому, примикаюча до нього територія обладнується в інженерному відношенні.

Для зручності управління обороною аеродрому, вся його територія поділяється на сектори. Межі секторів визначаються істотними рубежами місцевості (галявини лісу, просіки, дороги, ріки і т.і.). Всього на аеродромі може бути організовано три – п’ять секторів оборони. Між ними організовується вогнева і тактична взаємодія. В кожному секторі призначається начальник сектору, якому підпорядковуються командири взводів і відділень.

Начальник сектору оборони підпорядковується начальнику наземної оборони аеродрому.

При виявленні противника на ближніх підступах до аеродрому (об'єкту тилу), або значних його сил, взводи наземної оборони займають підготовлені опорні пункти, в інших секторах організуються спостереження силамидозорів. Рухомий резерв зосереджується у місці де він міг би без довгих перешикувань і пересувань контратакувати противника.

Танки, бронетранспортери, БМП противника повинні знищуватися на підходах до аеродрому авіацією. При наближенні їх на дальність обстрілу ведуть по них вогонь: протитанкові керовані ракети(ПТКР)- 4000 м. танкові гармати ~~ 1100 – 5000 м, гармати БМП 1 - 800 м, БМП 2, БМП 3 – 2000 м, їх ПТРК – до 4000 м, стрілецька зброя від 400 м.

При наближенні противника на дистанції 800-1000 м по ньому відкривають вогонь з кулеметів з метою знищування і відсічі мотопіхоти від танків, БТР, БМП.

З наближенням противника на відстань 300-400м кулеметно-автоматний вогонь (із стрілецької зброї) ведеться з основних позицій з максимальною потужністю.

Знищення танків, БТР і БМП противника здійснюється всіма засобами (ПТКР, протитанковими гранатометами, гранатами і т.і.).

При наближенні піхоти противника на відстань 30-40м її закидають гранатами і ведеться вогонь із стрілецької зброї.

Противник, який увірвався на позиції опорного пункту, знищується вогнем в впритул, гранатами, у рукопашній сутичці і контратаками.

При прориві противника в глибину оборони, взводи наземної оборони повинні утримувати займаний опорний пункт, вони не мають права залишити позиції, яка займається, без наказу начальника оборони.

Після відбиття атаки противника начальники секторів доповідають начальнику наземної оборони про результат бою, відновлюється система вогню, зруйновані оборонні споруди і загородження, здійснюється медична допомога пораненим, евакуація тяжкопоранених, поповнення бойових підрозділів особовим складом, боєприпасами, ракетами, пальним, продуктами та іншими матеріальними засобами.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 108; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты