Стратегія маркетингу

Стратегія маркетингу - формування цілей, досягнення їх і вирішення завдань підприємства-виробника по кожному окремому товару, по кожному окремому ринку на певний період. Стратегія формується з метою здійснення виробничо-комерційної діяльності в повній відповідності з ринковою ситуацією і можливостями підприємства.

Складовими маркетингової стратегії являються конкретні стратегії діяльності на цільових ринках, комплекс маркетингу, що використовується підприємством, витрати на маркетинг. У стратегіях розглядається та аналізується окремо кожен елемент комплексу маркетингу.

Стратегія підприємства розробляється на основі досліджень і прогнозування кон'юнктури товарного ринку, вивчення покупців, вивчення товарів, конкурентів і інших елементів ринкового господарства.

Для того, щоб визначити, яка стратегія підходить для компанії Samsung скористуємося матрицею І. Ансоффа «товар - ринок». Матриця пропонує чотири стратегії росту залежно від комбінації двох факторів ˗ товару й ринку (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Матриця І. Ансоффа

Згідно матриці для компанії можна виділити дві такі стратегії:

1) Стратегія глибокого проникнення на ринок. Означає збільшення обсягів збуту та ринкової частки підприємства без зміни його товарно-ринкових позицій за рахунок існуючих товарів на існуючих ринках. Може бути реалізована за двома напрямами:

1) підвищення обсягів збуту для існуючих споживачів:

- запевнити споживача збільшити обсяг споживання;

- запевнити споживача збільшити частоту використання;

2) залучення до товарів підприємства нових споживачів, які користуються товарами конкурентів.

Стратегія глибокого проникнення на ринок характеризується низьким комерційним ризиком та реалізується за допомогою таких засобів, як:

- активізація рекламної діяльності;

- застосування засобів стимулювання збуту;

- підвищення рівня сервісного обслуговування товарів;

- розвиток збутової мережі (робота над веб-сайтом та Інтернет-магазином фірми)

2) Стратегія розвитку товару. Означає модифікацію товару фірми або його якісних параметрів (стилю, іміджу, розширення асортиментної лінії) для існуючого кола споживачів, тобто підприємство пропонує вдосконалений товар або розширює його асортимент. Реалізація стратегії можлива завдяки:

- підвищення якості товарів за рахунок використання більш якісної сировини;

Стратегія розвитку товару відрізняється від попередньої тим, що характеризується значними строками реалізації, високим рівнем ризику та значними витратами на розробку та виробництво нових товарів.

Стратегія розвитку ринку передбачає збільшення обсягу збуту завдяки виходу на новий ринок фірми з наявним товаром. При цьому використовуються дві альтернативи - вихід на нові географічні ринки або орієнтація на нові сегменти ринку. Дана стратегія означає адаптацію та виведення існуючих товарів на нові ринки. Для успішного здійснення стратегії необхідно підтвердити наявність на новому ринку потенційних споживачів існуючих продуктів. Варіанти включають географічну експансію, використання нових каналів дистрибуції, пошуку нових груп споживачів, які поки не є покупцями товару.

Стратегія диверсифікації передбачає розробку нових товарів для нових ринків.(Наприклад, фірма, яка спеціалізується на ремонті устаткування для ресторанів швидкого харчування, розвиває власне виробництво взуття, а фірма, яка займається виробництвом шкіргалантерейних виробів, починає випікати хліб). Ця стратегія є найбільш ризиковою, разом з тим дозволяє перерозподілити ризики завдяки діяльності фірми на різних товарних ринках.

Щодо проблем, пов'язаних з роботою фірми зі "старим" (наявним) або новим товаром, на нових або "старих" ринках, досвід показує: продати споживачам абсолютно нову продукцію набагато складніше, ніж ту, яка знайшла своє місце на ринку. Це стосується також освоєння нових сегментів ринку: легше продати товар споживачам, які вже знайомі з ним, ніж тим, хто ніколи його не купував. За даними дослідження, ймовірність успіху різних стратегій така: наявний товар на наявному ринку - 50%, новий товар на наявному ринку - 33%; наявний товар на новому ринку - 20% і новий товар на новому ринку - 5%.

Отже, аналізуючи ці чотири стратегії можна дійти логічного висновку, що найкращим варіантом для фірми є стратегія глибокого проникнення на ринок. Також можливо засувати стратегію розвиту ринку, яка передбачає вихід на нові ринки зі старим товаром, не змінюючи його позиціонування. Дві інші стратегії передбачають появу нового товару, що є недоцільним для Samsung, адже дана фірма має вже і так широкий випуск продукції, який однією з його і сильних, і слабких сторін. Розробка нових може негативно вплинути на фінансовий стан фірми. Виходить, що найдоцільніше обрати стратегію глибокого проникнення на ринок, яка має найменший комерційний ризик, не змінює позиціонування товару та збільшує обсяги продажів для існуючих споживачів за допомогою засобів стимулювання, а отже, і можливе залучення нових споживачів, що в результаті принесе збільшення прибутку, та популярності бренду.