Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Соціально-економічне дослідження галузі




Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність в галузі охорони природи, використання природних ресурсів.
  2. Аналіз результатів експериментального дослідження
  3. Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій ті її ідентифікації
  4. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом
  5. Вибір методів наукового дослідження.
  6. Вільсон О. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. – К.: «Основа». 2006. – 204 с.
  7. Галузі права
  8. Глава 2 - Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
  9. Глава 3 Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин
  10. Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.

2.1. Місце меблевої промисловості в структурі промисловості України

 

Серед деревообробних галузей промисловості України найпотужнішою є меблева, в якій зайнято 47 % промислово-виробничого персоналу та виробляється 40 % товарної продукції з деревини.

Деякі аспекти меблевого ринку України висвітлено в працях Г. С. Шевченко [1; 2] – проведено аналіз конкуренції на меблевому ринку як метод прийняття маркетингових рішень, факторів макро- й мікросередовища та їх вплив на ефективність роботи меблевих підприємств; Н. Туніцького [3], який вивчав питання сегментації ринку елітних меблів; М. П. Саганюка [4] та С. П. Усика [5] – проводили аналіз стратегії розвитку деревообробної галузі в 2007 р. та ін.

Лише 700 із 1745 зареєстрованих меблевих підприємств здійснюють реальну виробничу діяльність. Із них 348 виготовляють побутові меблі. При цьому майже 82 % підприємств випускають від 1-го до 9-ти найменувань меблів, 17 % – від 10 до 19, і тільки 1 % деревообробної і меблевої промисловості Мінпромполітики, 80 % вітчизняного виробництва забезпечує 21-е велике підприємство (з обсягами продажу від 200 тис. доларів США), решту – майже 1000 середніх і дрібних виробників. Конкуренцію на українському меблевому ринку становлять майже 60 іноземних компаній-виробників меблів.

Як свідчать оператори та фінансові показники компаній, на ринку офісних меблів найпотужнішими є ДП "Меркс Меблі" (найбільший експортер українських дерев’яних офісних меблів), ЗАТ "Енран" (ТМ "Енран-Акрос" і "Акрос"), фабрика "Классум", ПП "Ірма" (ТМ"Аматі"), ТОВ "Снайт" (щойно перейменоване ТОВ "Інтехсервіс"),ТМ "Ліга-Нова", ТОВ "Арт Метал Фурнітура", ВАТ "Спецмеблі", ТОВ "Конус", ЗАТ "Лагода", ЗАТ ВБФ "Берест", ВАТ "Меблева фабрика ім. Боженка", АТЗТ "Новий стиль – Україна", ТОВ "Олісма", ТОВ "L-майстер" та ін.

Деревообробна промисловість України виробляє понад 300 найменувань товарної продукції, яка поставляється як на внутрішній, так і зовнішній ринок. За даними Державного комітету статистики України,обсяги виробництва продукції деревообробної промисловості (крім меблів) у 2010 р. зросли на 19.5 % порівняно з 2009 р., випуск меблів – на 22.4 % й становили 5796,0 і 946,2 млн грн відповідно. Серед позитивних факторів, що на той час сприяли поліпшенню обсягів реалізації на внутрішньому ринку, варто відзначити досить стабільні споживчі ціни, підвищення якості продукції, збільшення попиту й зростання реальних доходів населення. Обсяги реалізації деревообробної продукції надано в табл. 2.1, згідно якою можна простежити динаміку їх нарощування протягом п’яти років.



Таблиця 2. 1

Обсяги реалізації продукції деревообробної галузі у 2006–2010 рр., млн грн [7]

 

Продукція Роки
Вироби з деревини(крім меблів) 3719,4 4454,6 5796,4
Меблі 431,7 514,1 684,8 825,3 946,2

 

На фоні загального переважання імпорту торговельне сальдо продукції деревини (крім меблів) характеризується позитивним значенням протягом усього досліджуваного періоду. Однак за темпами зростання, починаючи із 2006 р., приріст імпорту випереджає експорт на 24 %, на 20 – у 2007–2009 рр. та на 49 – у 2010 р. Водночас і зовнішньоторговельне сальдо операцій із меблевою продукцією вказує на значну частку імпорту, що пояснюється насамперед її вищою порівняно з українськими товарами якістю [9, с. 246–247].



Найбільше зростання імпорту спостерігалося в 2010 р. і пов’язане із скороченням внутрішнього виробництва (імпорт меблевої продукції перевищує експорт на 253 420.2 тис. доларів США). Протягом 2006–2007 рр., а також у 2009 р. темпи зростання експорту меблів перевищували темпи зростання імпорту. Продукція деревообробної галузі імпортується з 61 країни світу. Основними постачальниками є країни СНД – 17.1 %, із країн Європи надходить 57.5 % загального обсягу імпорту. Найбільші країни-імпортери – Росія (14 %), Польща (12.2 %), Туреччина (8.6 %), Італія (10.8 %) і Німеччина (7.5 %) [9, с. 248].

За даними Держмитслужби України, за січень – листопад 2011 р. завезено в Україну меблів на суму 196.1 млн доларів США, що на 51.2 % менше, ніж за аналогічний період 2010 р. Офіційний імпорт меблів в Україну в 2010 р. переважав їх експорт на 3 %. Однак, згідно з аналітичними даними, які базуються на інформації торговельно-економічних місій (ТЕМ) при посольствах України за кордоном, за шість місяців 2011 р. обсяги імпорту меблів в Україну перевищили відповідні дані Держкомстату майже в два рази.

Споживачами українських меблів є понад 60 країн світу. Незважаючи на широку географію експорту меблів і деревини, 77.6 % його сконцентровано в дев’яти країнах (рис. 2.1). За даними Держмитслужби України, за січень – листопад 2011 р. українськими виробниками експортовано меблів на суму 189.7 млн доларів США, що на 36.4 % менше, ніж за аналогічний період 2010 р.



Рис. 2.1. Структура експорту українських меблів, %

 

В Україні спостерігається нерівномірний територіальний розподіл щодо виготовлення меблів, оброблення деревини та виробів із неї. Розподіл виробництва продукції меблевої промисловості України наведено на рис. 2. Найбільша частка припадає на підприємства Харківської, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської та Волинської областей – 83.0 % загального обсягу виробництва меблів в Україні.

Серед спеціалізованих підприємств з виробництва меблів виділяється Івано-Франківська, Житомирська, Київська ім. В. Н. Боженка меблеві фабрики, а також Дрогобицький, Львівський, Молочанський меблеві комбінати.

Розвитку деревообробної промисловості в Україні сприяють також асоціації, засновані на добровільному об’єднанні учасників: Асоціація "Меблідеревпром", Асоціація виробників паркету України (АВПУ), Українська асоціація деревообробного обладнання [9, с. 246].

Переважна кількість виробників меблів в Україні (84 %) – це малі підприємства з чисельністю працюючих до 50 осіб. Середні підприємства, чисельність працівників яких коливається від 51 до 250 осіб, становлять 14.5 % усіх меблевих підприємств країни, а на великі (з чисельністю працівників понад 250 осіб) припадає 1.5 % загальної кількості виробників. Аналогічний розподіл підприємств-виробників за розміром і офісних меблів – відповідно 82, 15 і 3 % [6].

Рис. 2.2. Регіональна структура виробництва меблів в Україні, %

 

Виробники, які працюють на деревообробному ринку, характеризують нинішній стан промисловості як "стабільно важкий" і вважають, що впевнено нині почуваються ті, хто працює на експорт, тоді як ті, хто працює на внутрішньому ринку, залежать від подальшого розвитку системи кредитування. На їхню думку, для відновлення нормальної діяльності та збільшення обсягів виробництва потрібна підтримка держави й переорієнтація галузі з "виробництва дров" на глибинне перероблення деревини [6]. Орієнтовані винятково на експорт виробники надто залежать від коливань курсу валюти, що може мати негативні наслідки, якщо не переглянути в державі порядок формування цін на сировину. Це питання державної політики, адже багато наших лісових господарств, маючи запаси сировини, не можуть її заготувати, в т. ч. внаслідок поганої інфраструктури лісових доріг.

Отже, ситуація в деревообробній промисловості досить складна. Одним із поширених методів оцінки середовища з метою виявлення сильних та слабких ознак об’єкта, що досліджується з одночасним визначенням можливостей та загроз, притаманних зовнішньому середовищу, є метод проведення SWOT-аналізу. Він має широке застосування й може успішно використовуватися в стратегічному аналізі та при визначенні перспектив компаній, будь-яких організацій, країн чи регіонів і побудови стратегій найрізноманітніших галузей діяльності. Застосування SWOT-аналізу в меблевій галузі представлено на рис.2.3.

Рис.2.3. SWOT-аналіз меблевої галузі України

Як видно з наведеного SWOT-аналізу, український меблевий ринок має низку конкурентних переваг, використавши які, можна вигравати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Це сировинні ресурси, зростаючий попит на продукцію, розвинені транспортні комунікації. Однак найбільшими перевагами є високий інженерний потенціал України та великі можливості оптимізації виробничих і бізнесових процесів. Лідерами галузі стали ті, хто взяв на озброєння європейську модель менеджменту та зорієнтовану на клієнта систему маркетингу.

На наш погляд, серед основних заходів, які б стимулювали розвиток меблевого виробництва в Україні, необхідно виділити такі:

- визнати меблеву промисловість України якщо не пріоритетною, то принаймні перспективною;

- зменшити імпорт з Китаю і ретельно вивчити досвід Польщі, Естонії, Латвії, Литви;

- конкурувати в області дизайну, використовуючи національні традиції, та удосконалювати сервіс;

- інвестувати кошти в перспективні вітчизняні наукові дослідження й галузеву освіту;

- розвивати вітчизняне виробництво обладнання, фурнітури та матеріалів; захистити виробника всіма можливими засобами державного регулювання, для чого необхідно:

• звільнити від оподаткування ПДВ на природний газ та електроенергію, що постачаються для виробничих потреб, основні підприємства-виробники ДСП, ДВП, фанери;

• відносити витрати на природний газ та електроенергію до валових витрат виробничої собівартості, виключивши їх із бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції (критичний імпорт);

• відновити вексельну форму розрахунків зі сплати ПДВ при імпорті продукції виробничого призначення;

• запровадити сплату ПДВ за касовим методом, тобто при отриманні покупцем грошових коштів за придбаний товар;

• забезпечити своєчасне повернення ПДВ експортерам – виробникам продукції або зовсім його скасувати як податок;

• пришвидшити реформування системи технічного регулювання через впровадження технічних регламентів з меблів;

• відновити фінансування науково-технічних програм з галузевої науки;

• привести у відповідність тарифи залізничного транспорту на внутрішні перевезення у відповідність із транзитними та ввести мораторій на їх підвищення;

• гарантувати захист внутрішнього ринку в процесі створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС з метою забезпечення рівних умов доступу на ринки ЄС української продукції та продукції країн ЄС на ринок України.

Таким чином, аналіз меблевої галузі України свідчить про зростання попиту на вітчизняну продукцію, а також можливості розвитку меблевого ринку за рахунок багатих сировинних ресурсів; покращання споживчих, у т. ч. естетичних властивостей та дизайну меблів; розвитку фундаментальних і прикладних досліджень; підтримки деревообробної галузі з боку держави.

 

 

2.2. Обгрунтування бізнес-проекту створення ПП "Буковинка"

 

Незважаючи на те, що в будь-якому місті зараз є величезна кількість меблевих магазинів, існує безліч людей, які хочуть, щоб меблі в їх будинку була індивідуальною, неповторною, а, іноді, і зроблені за їх особистим ескізом. Саме з цієї причини відкриття виробництва меблів є хорошою ідеєю для початку бізнесу.

Малому й середньому бізнесу зовсім не просто розвиватися в сьогоднішніх реаліях вітчизняної економіки. Великі торговельні комплекси поступово поглинають малі підприємства, ведуть радикально-агресивну політику й, практично не залишають шансів на розвиток «слабких» конкурентів. Аналогічна тенденція має місце також у виробництві, фінансовій і банківській сферах, будівництві й т.д. Мабуть, тільки сфера послуг у меншому ступені піддається укрупненню й глобалізації.

Розглянуте явище у великій мірі актуально для великих міст. У населених пунктах з мкншою кількістю населення займатися приватним підприємництвом значно легше. Навіть оформлення документів, здачі звітів проходять у рази швидше й простіше, ніж у великих містах.

На відстані від мегаполісів цілком реально розвивати торгівлю, сферу послуг і навіть виробництво. Одним з розповсюджених видів промислової діяльності в малих містах є виробництво меблів.

Для відкриття такої справи необхідні зовсім невеликі капіталовкладення, а саме: устаткування; оренда приміщення; комп'ютерна техніка (необхідна для розрахунків розкрою матеріалів); програмне забезпечення (рівень сучасних «меблевих» програм дозволяє «розкласти по поличках» готовий виріб, максимально ефективно розкроїти заготівлі, розрахувати кошторис, звістки облік); оформлення документів. Сума таких капіталовкладень складе кілька тисяч доларів, що цілком прийнятно для кредитування.

По логіці відкритими залишаються два питання: поставка матеріалів і збут готової продукції. Що стосується першого, то на сьогоднішній день існує велика кількість компаній, які поставляють всі асортименти матеріалів і фурнітури.

Щодо збуту, то більше половини меблевої продукції виготовляється на замовлення. Розмістити про себе інформацію й ефективно неї поширити не вимагає більших фінансових витрат і витрат часу.

Резюмуючи вищесказане, хотілося б виділити наступне: почати меблеве виробництво е складно, особливо, якщо є інженерне утворення. Навчити окремим процесам праці найманий персонал також нескладно.

З огляду на, що попит на меблі росте трохи вище росту рівня добробуту населення, даний вид підприємництва можна сміло віднести до перспективного бізнесу, а створення ПП "Буковинка",щоспеціалізується на виробництві корпусних меблів доцільним.

ПП "Буковинка" - підприємство приватої форми власності, юридична особа, що спеціалізується на виготовленні корпусних меблів для дому та офісу. Особливістю підприємства є виготовлення меблів за індивідуальним замовленням для дому: шафи-купе, вітальні, кухні, комп’ютерні столи, тумби, полиці, гірки, дитячі кімнати, гардеробні та великий вибір меблів для бізнесу: офісні меблі, торгівельне обладнання із ДСП, скла та металевої фурнітури. Підприємство пропонує як типові моделі офісних меблів, які розроблено з урахуванням найпопулярніших характеристик, так і індивідуальні проекти меблів на замовлення.

Для того, щоб розпочати організацію виробництва корпусних меблів, слід спочатку мати уявлення, які саме вироби можна буде виготовляти на цьому підприємстві. Йдеться, насамперед, про вироби з плитних матеріалів (ДСП – деревостружкової плити та ДВП – деревоволокнистої плити), а також з використанням елементів, виготовлених зі штучного каменю, MDF, скла, пластику, натуральної деревини, алюмінію. Останні, зазвичай, можна придбати вже у формі готових напівфабрикатів (стільниці зі штучного каменю, меблеві фасади зі скла, алюмінію, MDF, натуральної деревини).

Конкретні вироби, які можна віднести докорпусних меблів–це письмові (офісні) столи, шафи, полички, шафи-купе, кухні, барні та інші стійки, меблі для ванних кімнат. До корпусних меблів вже, однак, не можна віднести стіл, якщо його підтримують цілком металеві ніжки. Стільці та крісла не належать до корпусних меблів.

Підприємство відрізнятиметься від багатьох аналогічних компаній на ринку кардинально іншим методом виконання робіт. Виробничий процес включатиме в себе комплексний підхід до об’єкту, можливість втілення будь-яких дизайнерських задумів та розробок, нетрадиційних рішень, особистих побажань клієнта щодо вигляду та функціональності виробу, а також інших технічних завдань по об’єкту. Як результат, за максимально короткі терміни клієнт отримує найвищої якості вироби та ідеальний сервіс.

Вся продукція підприємства сертифікована та відповідає усім необхідним технічним вимогам ДСТУ. Виробництво базується на використанні виключно екологічно чистих матеріалів та комплектуючих.

ПП "Буковинка"створюється у формі малого приватного підприємства з індивідуальною формою власності,щодієна основі статуту. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Остання проводиться в органах державної виконавчої влади за місцем діяльності або проживання. Для цього подаються такі документи: рішення власника майна або уповноваженого ним органу, статут, письмове підтвердження про юридичну адресу підприємства, документ, що засвідчує оплату коштів за державну реєстрацію. Державна реєстрація підприємства здійснюється не більше, ніж за 15 днів. Протягом цього терміну видається посвідчення про реєстрацію і надсилаються відомості до відповідної податкової інспекції та органу державної статистики. Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства є підставою для відкриття рахунків в установах банків.

За державну реєстрацію вноситься плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому місцева Рада народних депутатів або державна адміністрація може встановлювати пільгову плату за державну реєстрацію. Одержані кошти зараховуються до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування за місцем реєстрації підприємства.

Після реєстрації малого підприємства необхідно підготувати й направити в банк заяву про відкриття розрахункового рахунку. Банк зобов'язаний відкрити рахунок і в триденний термін повідомити про це податкову інспекцію. Також надсилається заява в органи внутрішніх справ про виготовлення печатки. При цьому ескізи печатки мають бути підготовлені заздалегідь.

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 152; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты