КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Легеневі сурфактантиЛегеневі сурфактанти застосовуються для ведення пацієнтів з респіраторним дистрес с-мом у незрілих новонароджених, а також у дорослих з респіраторним дистрес с-мом.
· Природні фосфоліпіди (Natural phospholipidis) Фармакотерапевтична група:R07AA02 - легеневі сурфактанти. Природні фосфоліпіди. Основна фармакотерапевтична дія:сурфактант; поповнює недостатність ендогенного легеневого сурфактанта екзогенним; вкриває внутрішню поверхню альвеол; знижує поверхневий натяг у легенях, стабілізує альвеоли, попереджуючи їх злипання наприкінці експіраторної фази, сприяє адекватному газообміну, що підтримується протягом усього дихального циклу; рівномірно розподіляється у легенях і розповсюджується на поверхні альвеол; у недоношених немовлят відновлюється рівень оксигенації, що потребує зниження концентрації вдихуваного кисню у газовій суміші; при інтратрахеальному введенні основна кількість виявляється у легенях. Показання для застосування ЛЗ:у складі комплексного лікування с-му г. легеневого ушкодження у хворих з політравмою, ЧМТ тяжкого перебігу, панкреонекрозом, г. кишковою непрохідністю, сепсисом, г. порушенням мозкового кровообігу за геморагічним та ішемічним типами, з різноманітними формами туберкульозу легень на фоні базової терапії; при г. та хр. бронхіті Спосіб застосування та дози ЛЗ:перед застосуванням підігріти емульсію до 37°С; шляхи введення препарату - інтратрахеальний, ендобронхіальний, інгаляційний; інтратрахеальний шлях введення застосовують при інтубації хворого під час ШВЛ або під час наркозу; після інтубації пацієнта емульсія препарату вводиться через катетер за допомогою шприца; можливе введення препарату шляхом проколювання ін'єкційною голкою інтубаційної трубки; швидкість введення „повільнокрапельно” для найрівномірнішого розподілу препарату в легенях; одночасно необхідно здійснювати контроль за газовим складом крові пацієнта, регулюючи при цьому подачу газової суміші; протягом перших 10 хв після введення може спостерігатися підвищення SAО2; на перших хв після введення у такий спосіб, над грудною кліткою можуть прослуховуватися великопухирцеві хрипи на вдиху; протягом перших 2 год слід утримуватись від відсмоктування вмісту дихальних шляхів ч/з дихальну трубку; інстиляції виконують 1 р/добу; введення проводять у кількості 3 процедур з інтервалом не менше 6 год; ендобронхіальний шлях введення – за допомогою фібробронхоскопу вводять препарат безпосередньо в уражену частину легень; інгаляційний шлях введення препарату здійснюють за допомогою ультразвукового інгалятора згідно з його інструкцією; інгаляції виконують 1 р/добу; максимальна кількість інгаляцій на курс лікування – 3; спосіб застосування, кількість та періодичність введень препарату призначається індивідуально для кожного пацієнта (для розрахунку дози необхідно застосовувати формулу М=0,37*Х*R, де: М - кількість препарату у мг; Х - маса пацієнта в кг; R - статевий масовий коефіцієнт, за допомогою якого здійснюється переведення маси тіла пацієнта в кілограмах в масу легенів в грамах: для чоловіків він дорівнює 27, для жінок 23; 0,37 - коефіцієнт, який визначає необхідну кількість препарату на один грам маси легенів). Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:гіпероксигенація, легеневі кровотечі. Протипоказання до застосування ЛЗ:вагітність, лактація, гіперчутливість до складових препарату, постгеморагічна анемія. Форми випуску ЛЗ:емульсія для інгаляційного та інтратрахеального введення, 50 мг/мл по 7,5 мл (375 мг);емульсія для інтратрахеального введення, 50 мг/2 мл по 2 мл, у фл., суспензія для ендотрахеального введення, 80 мг/мл по 1,5 мл у фл., та по 35 мг/мл по 3 мл або по 6 мл у флак. Торгова назва:
|