Ферментні муколітики

Протеолітичні ферменти наразі рідко використовуються внаслідок ризику розвитку кровотеч, деструкції міжальвеолярних перетинок. Трипсин зараз не застосовується. Хімотрипсин використовується переважно при гнійно-некротичних процесах.

• Хімотрипсин (Chymotrypsin)

Фармакотерапевтична група:B06AA04 - гематологічні засоби. Ферменти.

Основна фармакотерапевтична дія:протеолітична дія; протеолітичний фермент, який отримують із підшлункових залоз великої рогатої худоби, гідролізує переважно зв’язки, утворені залишками тирозину, фенілаланіну та іншими ароматичними амінокислотами; розщеплює пептидні зв’язки в молекулах білка та продуктів його розпаду; виявляє протизапальну дію, оскільки фактори запалення являють собою білки або високомолекулярні пептиди (брадикінін, серотонін, некротичні продукти та ін.); лізує некротизовані тканини, не впливаючи на життєздатні клітини, внаслідок наявності в них специфічних антиферментів.

Показання для застосування ЛЗ:захворювання органів дихання – трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба, пневмонія, абсцеси легенів, ателектаз, БА з підвищеною секрецією.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:при захворюваннях органів дихання застосовують в/м дорослим по 5 –10 мг, дітям по 2,5 мг на добу протягом 10 – 12 днів; в подальшому, через 7–10 днів, курс лікування можна повторити; при хр., тривалих процесах лікування можна повторити 3 – 4 рази; при ексудативних плевритах, емпіємах препарат можна застосовувати внутрішньоплеврально – з метою профілактики післяопераційних ускладнень (операція на легенях) вводять в/м дорослим по 5–10 мг, дітям по 2,5 мг щоденно, починаючи за 5–10 днів перед операцією і продовжуючи протягом 3 – 4 днів після неї, у післяопераційному періоді (при ателектазі, який виник, або на початковій стадії пневмонії) призначають в/м дорослим по 5–10 мг, дітям по 2,5 мг/добу (в 1 – 3 мл 0,25% р-ну новокаїну); при цьому рекомендується комбінувати введення хімотрипсину в/м з застосуванням хімотрипсину аерозольно у 5% водному р-ні в кількості 3 – 4 мл; при гемотораксах, емпіємах вводять щоденно внутрішньоплеврально по 20 –30 мг (розводити у 5 – 10 мл фізіологічного р-ну або 0,25% новокаїну); у фтизіохірургії препарат призначають з тією ж метою і в таких самих дозах на фоні специфічної антибактеріальної терапії; при хр. фіброзно-кавернозному туберкульозі легенів, ускладненому бронхітом, курс передопераційної підготовки триваліший (по 10 – 12 днів), іноді повторюється до максимальної санації бронхіального дерева.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:після інгаляції зрідка охриплість, що зникає без будь-яких лікувальних заходів, субфебрильна t°, яка швидко проходить.

Протипоказання до застосування ЛЗ:декомпенсація серцевої діяльності, емфізема легенів з ДН, декомпенсовані форми туберкульозу легенів, г. дистрофія і цироз печінки, інфекційний гепатит, панкреатити, нефрити, геморагічний діатез; не вводити у центри запалення і рани, що кровоточать, та порожнини, на виявлені поверхні злоякісних новоутворень; АР, що пов’язані зі всмоктуванням продуктів протеолізу некротичних тканин.

Форми випуску ЛЗ:ліофілізат для р-ну для ін`єкцій по 10 мг у фл.

Торгова назва: