При алкогольній залежності

• Дисульфірам (Disulfiram)

Фармакотерапевтична група:N07BB01 - засоби, що застосовуються при алкогольній залежності

Основна фармакотерапевтична дія:інгібує дію багатьох ферментів; інгібіювання ацетальдегід-дегідрогенази призводить до підвищення концентрації ацетальдегіду, метаболіту етилового спирту, який спричиняє виникнення неприємних симптомів: інтенсивне почервоніння обличчя, нудота, блювання, відчуття дискомфорту, тахікардія та гіпотензія.

Показання для застосування ЛЗ:ад’ювантна терапія для попередження рецидиву алкогольної залежності ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначений для перорального застосування, приймати дорослим 1 табл./добу, запити водою (половина склянки), приймати вранці під час сніданку, після утримання від вживання алкоголю протягом принаймні 24 год; тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:нудота, блювання, біль у шлунку, діарея, залишковий металічний присмак у роті, неприємний запах із ротової порожнини (галітом), неприємний запах у пацієнтів з колостомією; підвищення рівня трансаміназ, гепатит; поліневрит нижніх кінцівок, неврит зорового нерва, психоневрологічні розлади (втрата пам’яті, сплутаність свідомості), сонливість, втомлюваність на початку лікування, головний біль; АР на шкірі; побічні ефекти, пов’язані з поєднанням дисульфіраму та алкоголю - інтенсивний рум’янець на обличчі, еритема, нудота, блювання, відчуття нездужання, тахікардія, гіпотензія, порушення серцевого ритму, напади стенокардії, СН, ІМ, раптова смерть, пригнічення дихання, сплутаність свідомості, енцефалопатія, епілептичні напади , судоми.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до дисульфіраму або компонента препарату, тяжка печінкова недостатність, ниркова недостатність, тяжка ДН, ЦД, психоневрологічні розлади, СС розлади, вживання алкогольних напоїв або ЛЗ, що містять спирт, протягом останніх 24 год, вагітність, лактація.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій, 0,25 г/мл по 1 мл в амп.; табл. для імплантації по 100 мг; табл. по 150 мг, по 500 мг

Торгова назва:

• Метронідазол (Metronidasole) * (див. п. 17.2.9., п. 17.6.3., п. 17.6.5., п. 17.7.2.4. розділу "ПРОТИМІКРОБНІ ТА АНТИГЕЛЬМІНТНІ ЗАСОБИ")
• Налтрексон (Naltrexon)

Фармакотерапевтична група:N07BB04 - засоби для лікування алкогольної залежност.

Основна фармакотерапевтична дія:являє собою опіоїдний антагоніст з найбільшим спорідненням до опіоїдних мю-рецепторів; не володіє або володіє в дуже незначній мірі внутрішньою активністю. У пацієнтів з фізичною опіоїдною залежністю введення препарату викликає симптом відміни; блокує дію опіоїдів, конкурентно зв’язуючись з опіоїдними рецепторами головного мозку; механізм дії стосується ендогенної опіоїдної системи; блокаду можна подолати підвищенням доз опіоїдів, що проявляється такими симптомами, як підвищення секреції гістаміну; не є засобом аверсивної терапії і не викликає дисульфірамподібної реакції при прийомі опіатів або алкоголю.

Показання для застосування ЛЗ:Лікування алкогольної залежності у пацієнтів, здатних утриматися від прийому алкоголю перед початком лікування.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:в/м введення: рекомендована доза становить 380 мг в/м 1 раз на 4 тижні або 1 раз на місяць; якщо хворий пропустив чергову дозу, то наступну дозу слід ввести якомога швидше; перед застосуванням препарту не приймати налтрексон перорально. Перорально: лікування можна розпочати після утримання від приймання наркотиків протягом 7 - 10 днів ^БНФ, у пацієнта має бути відсутній с-м відміни та ознаки абстиненції; утримання від приймання наркотиків ідентифікується за аналізами сечі; лікування не розпочинають доти, поки провокаційна проба з 0,5 мг налоксону не стане негативною; налоксонова проба не проводиться пацієнтам із симптомами абстиненції, при виявленні опіатів у сечі, пробу можна повторити через 24 год; збільшують дозу поступово; можна розпочинати з прийому дорослим 20 мг ^БНФ препарату і тримати пацієнта під наглядом 1 год, за відсутності ознак абстиненції можна дати решту (30 мг) добової дози; підтримуюча терапія: після того, як пацієнт пройшов фазу введення у курс лікування доза 50 мг кожні 24 год ^БНФ буде достатньою, щоб блокувати дію опіатів, введених парентерально; можна використати і гнучкіші схеми лікування: 100 мг препарату призначають кожні 2 дні або 150 мг кожні 3 дні,100 мг препарту призначають у понеділок, 100 мг – у вівторок і 150 мг – у п’ятницю ^БНФ; ця схема зручна для пацієнтів, які наважилися перебувати у стані, вільному від опіатів, тривалий час; тривалість курсу лікування – 3 - 6 місяців. Для лікування алкоголізму налтрексон використовується у середній добовій дозі 50 мг кожні 24 год або призначається перед прийомом алкоголю, мінімальна тривалість курсу лікування – 3 місяці.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:нудота, блювання, часті дефекації, шлунково-кишкові розлади, рідкі випорожнення, біль в животі, дискомфорт у шлунку, сухість у роті, анорексія, зниження апетиту, порушення апетиту; інфекції верхніх дихальних шляхів, ларингіт, синусит, фарингіт, назофарингіт; в місці введення: біль, болючість, ущільнення, припухлість, свербіж, крововилив, астенія, тривога, летаргія, в’ялість; артрит, біль у суглобах, скутість в суглобах, біль у спині, біль у кінцівках, спазм м’язів, посмикування м’язів, скутість в м’язах; висипання, папульозні висипання, пітниця; головний біль, мігрень, запаморочення, знепритомнення, сонливість, седативний стан.

Протипоказання до застосування ЛЗ:хворим, які приймають наркотичні (опіоїдні) анальгетики; хворим з існуючою фізіологічною опіатною залежністю; хворим у стані гострої відміни опіатів; хворим, які не пройшли провокаційну пробу налоксоном, або тим які мають позитивний результат тесту на наявність опіатів у сечі; хворим із гіперчутливістю до налтрексону або до будь-якого компонента препарату.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 50 мг; порошок для приготування суспензії для в/м введення пролонгованої дії по 380 мг у фл; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 50 мг

Торгова назва:

• Ондансетрон (Ondansetron) (див. п. 3.6. розділу "ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ", п. 19.5. розділу "ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ")

Показання для застосування ЛЗ:нудота, блювання, що спричинені цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією ^БНФ; профілактика та лікування післяопераційних нудоти і блювання ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:для профілактики післяопераційних нудоти і блювання рекомендована доза - 4 мг у вигляді одноразової в/м або повільної в//в ін’єкції ^БНФ під час введення в наркоз; для лікування післяопераційних нудоти і блювання рекомендована разова доза - 4 мг у вигляді в/м або повільної в/в ін’єкції ^БНФ; діти та підлітки (віком від 1 міс. до 17 років): для профілактики і лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей, які оперуються під загальною анестезією, можна вводити у дозі 0,1 мг/кг маси тіла (максимально - до 4 мг) ^БНФ шляхом повільної в/в ін’єкції ^БНФ до, під час, після введення в наркоз або після операції.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:реакції гіперчутливості негайного типу, аж до анафілаксії; головний біль, судоми, рухові порушення, включаючи екстрапірамідні реакції, запаморочення під час швидкого в/в введення препарату; скороминущі помутніння в очах, під час в/в введення, минуща сліпота, під час в/в застосуванні (вона минає протягом 20 хв); аритмії, біль у ділянці серця, брадикардія; відчуття тепла, припливу крові, гіпотензія, дихальна система та органи грудної порожнини - гикавка; запор; безсимптомне підвищення показників функції печінки.

• Ціанамід (Cianamid)

Фармакотерапевтична група:N07BB - засіб, що застосовується при алкогольній залежності.

Основна фармакотерапевтична дія:сенсибілізаційна дія на алкоголь; дія ціанаміду заснована на блокаді ферментної біотрансформації етилового спирту, призводить до підвищення концентрації метаболіту етилового спирту – ацетальдегіду, який спричинює негативні відчуття (приплив крові до обличчя, нудоту, тахікардію, задишку та ін.), які роблять надзвичайно неприємним вживання алкоголю після прийому препарату, що зумовлює умовнорефлекторну відразу до смаку та запаху алкоголю; сенсибілізаційна дія ціанаміду на алкоголь виявляється раніше (приблизно через 45-60 хв) та продовжується менше (близько 12 год), ніж дія дисульфіраму; на відміну від дисульфіраму ціанамід не має гіпотонічного ефекту.

Показання для застосування ЛЗ:для лікування хворих на хр. алкоголізм та для профілактики рецидивів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:застосовують внутрішньо, по 36-75 мг (по 12-25 крап. 2 р/добу з інтервалом 12 год) за індивідуальною схемою.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:втома, сонливість, шкірний висип, шум у вухах, транзиторний лейкоцитоз.

Протипоказання до застосування ЛЗ:тяжкі серцеві захворювання, ДН, печінкова або ниркова недостатність, вагітність, лактація, гіперчутливість до препарату.

Форми випуску ЛЗ:краплі для внутрішнього застосування, 60 мг/мл по 15 мл в амп.

Торгова назва:

• Гліцин (Glycine) **

Фармакотерапевтична група:N07Х Х10 - засоби, що діють на нервову систему.

Основна фармакотерапевтична дія:нейромедіатор гальмівного типу дії, регулятор метаболічних процесів у ЦНС; являє собою замінну амінокислоту (природний метаболіт), зменшує психоемоційне напруження, підвищує розумову працездатність; виявляє нейропротекторну, антистресову, седативну дію, поліпшує метаболізм мозку, нормалізує сон; сприяє знешкодженню токсичних продуктів окислення етилового спирту, зменшує абстинентний с-м, знижує патологічний потяг до алкоголю; не спричинює звикання; легко проникає у більшість біологічних рідин і тканин організму, у тому числі у головний мозок; швидко руйнується у печінці гліциноксидазою до води та вуглекислого газу. Накопичення гліцину в тканинах не відбувається.

Показання для застосування ЛЗ:зниження розумової працездатності; при стресових ситуаціях і психоемоційному напруженні; девіантні форми поведінки дітей та дорослих; функціональні та органічні захворювання нервової системи, які супроводжуються підвищеною збудливістю, емоційною нестабільністю, зниженням розумової працездатності і порушенням сну: неврози, неврозоподібні стани та нейроциркуляторні дистонії внаслідок нейроінфекцій та ЧМТ, перинатальні та інші форми енцефалопатій, у тому числі алкогольного генезу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:у період г. алкогольного сп’яніння, при проявах агресивності та психічного збудження з одночасним потягом до алкоголю призначають по 0,1 г (1 табл.) одноразово, за необхідності призначають повторно, з інтервалом 15–20 хв; при хр. алкоголізмі для усунення запою спочатку призначають 1 табл. (0,1 г), через 20 хв – другу, через 60 хв – третю, потім – по 1 табл. 3–4 рази протягом 1 доби; загальна добова доза не повинна перебільшувати 0,6–0,7 г; при абстинентному с-мі препарат призначають по 1 табл. 2 р/добу протягом 5–7 днів; надалі, протягом 6–15 днів – по 1 табл. вранці; курсова доза дорівнює 2,8–4,2 г; у разі необхідності курси лікування повторюють 4–6 разів на рік. дітям старше 3 років та дорослим: при затримці розумового розвитку, психоемоційному напруженні, зниженні розумової працездатності, пам’яті, уваги, девіантних формах поведінки призначають по 1 табл. (0,1 г) 2 - 3 р/добу протягом 15 - 30 днів. Добова доза – 0,3 г; при функціональних та органічних ураженнях нервової системи, яка супроводжується підвищеною збудливістю, емоційною лабільністю та порушенням сну призначають по 1 табл. 2 - 3 р/добу, курс лікування – 7 - 14 днів; при астено-невротичному с-мі призначають по 2 табл.3 р/добу протягом 20 - 30 днів; при порушеннях сну призначають 1 табл. за 20 хв до сну.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:АР; нудота, погіршення концентрації уваги, головного болю, напруження, дратівливості.

Протипоказання до застосування ЛЗ:непереносимість препарату, артеріальна гіпотензія.

Форми випуску ЛЗ:табл. під'язикові по 100 мг; табл. по 100 мг

Торгова назва: