КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Характеристика технологій колективно-групової діяльностіТехнології колективно-групового навчання - технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу. Залежно від змісту та мети навчання можливі такі варіанти колективно-групового навчання 1„Коло". Де загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги студентів до складання або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань. Викладач має заохочувати всіх студентів до рівної участі та дискусії. Для цього бажано розташувати стільці або аудиторні столи по колу. Вся академічна група обговорює ситуацію, проблему чи подію, що стосується якоїсь певної теми. Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначити зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Студенти висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитися. Викладач бере слово, якщо вважає за потрібне, наприкінці обговорення, висловлюючи свою думку щодо почутого. 2„Мікрофон". Різновид колективно-групової технології, яка надає можливість кожному студенту сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Організація роботи академічної групи: - поставити чітко сформульоване запитання чи проблему; - запропонуйте групі якийсь предмет, який виконуватиме роль уявного мікрофона, який студенти передаватимуть один одному, по черзі беручи слово; - надавайте слово тільки тому, хто отримує уявний мікрофон; - запропонуйте студентам говорити лаконічно й швидко, не більше ніж 1-2 хвилини; - не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді; - підведіть підсумок обговорення. 3 „Незакінчені речення". Така технологія майже поєднується з „Мікрофоном" і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх х іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої студенти будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи мікрофон, викладач формулює незакінчене_ речення і пропонує студентам, висловлюючись, закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: - „Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що..."; - „Це рішення було прийнято тому, що..."; - „На сьогоднішньому занятті для мене найбільш важливим відкриттям було..." тощо. 4. „Мозковий штурм". Це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко" використовується для прийняття рішень щодо розв'язання конкретної проблеми чи ситуації. Мозковий штурм (атака) спонукає студентів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, проявляти творчу фантазію. Мета „Мозкового шторму" чи „мозкової атаки" полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо озвученої проблеми від усіх студентів протягом обмеженого періоду часу, визначеного викладачем. Організувати роботу за цією технологією можна наступним чином. Після презентації проблеми чи ситуації та їх чіткого формулювання (краще записати на аудиторній дошці чи дисплеї) запропонуйте всім студентам висловити ідеї, коментарі, навести цитати, фрази чи ключові слова, пов'язані з цією проблемою. При цьому потрібно зауважити, що ідеї або пропозиції можуть бути будь-які, навіть фантастичні. Запишіть усі ідеї та пропозиції на дошці (великому аркуші, дисплеї) в порядку їх надходження від студентів без зауважень, коментарів чи запитань. Зверніть увагу на такі головні моменти: - Під час висування ідей чи пропозицій не пропускайте жодного, навіть, на перший погляд абсолютно безглуздого. Якщо ви будете судити їх під час висловлювання, студенти зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі. - Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. Якщо під час мозкового штурму не вдається одержати багато ідей, що може пояснюватися тим, що студенти піддають свої ідеї цензурі — добре подумають, перед тим, як висловлять. - Спонукайте всіх студентів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висування нових, що перевершують первинні. - В аудиторії можна повісити такий плакат: - „Кажіть усе, що спаде на думку. - „Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших". - „Розширення запропонованої ідеї заохочується". 11) Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість творчо пофантазувати. 11) На закінчення обговоріть і оцініть запропоновані студентами ідеї. 5. „Броунівський рух". Це інтерактивна технологія, яка використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Вона дає можливість студентам узяти участь у передачі своїх знань одногрупникам. Використання цієї технології дає загальну картину понять і фактів, які необхідно засвоїти на занятті, викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання. Організувати роботу академгрупи можна таким чином: 1. Попередньо підготуйте картки з інформацією, що стосується теми заняття, по одній . на кожного студента. 2. Роздайте по одній картці кожному студенту. 3. Протягом кількох хвилин студенти читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане. 4. Дозвольте студентам ходити по аудиторії і знайомити зі своєю інформацією інших одногрупників. 5. Студент може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією і самому отримати інформацію від іншого студента.Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного студента з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації. 6. Піеля того, як студенти завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. 6. „Вирішення проблем". Метою застосування такої технології є навчити студентів самостійно вирішувати ситуаційні проблеми та приймати колективні (командні) рішення. Організувати роботу академічної групи під час практичних або семінарських занять можна наступним чином [95]. 1. Приготуйте для студентів кожної академічної групи, що складають лекційний потік, проблемне завдання або виробничу (комерційну) ситуацію. 2. Ознайомте студентів академгрупи із навчальною ситуацією (проблемою) та визначте суть проблеми. 3. 3.Запитайте студентів, чи розуміють вони суть проблеми. Запропонуйте їм описати її. 4. Об'єднайте студентів у підгрупи, у яких вони могли б обговорити проблему перш, ніж перейти до пошуків шляхів її вирішення. 5. 5.Запитайте студентів: чи справді, вони хочуть розв'язувати запропоновану проблему? Чи вважають вони проблему важливою? 6. Скориставшись технологією „мозкового штурму", дайте їм можливість визначити якнайбільше шляхів вирішення проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішення, варіант або пропозицію не потрібно відкидати і коментувати. Необхідно згенерувати якомога більшу кількість ідей. 7. Разом зі студентами проаналізуйте, поясніть та спробуйте об'єднати різноманітні ідеї. 8. Обговоріть можливі позитивні та негативні наслідки кожної ідеї. 9. Виберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його використання для вирішення проблеми. Це можна зробити шляхом рейтингового голосування, за яким перемагає рішення, що набрало найбільшу кількість голосів. 10. Виберіть другий і третій варіант як резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди студентів щодо випробування додаткових варіантів. Етапи вирішення навчальної проблеми: - з'ясуйте її суть; - з'ясуйте важливість проблеми; - обміркуйте всі можливі варіанти вирішення; - проаналізуйте можливі наслідки кожного варіанта; - виберіть можливий варіант вирішення, який здається вам оптимальним; - якщо перший варіант рішення виявився неефективним, спробуйте інший і розпочніть все спочатку.
|