Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Характеристика словесних методів




Розповідь - це послідовне розкриття змісту навчального матеріалу, у якому тлумачаться явища, події, поняття тощо. Дидактична мета розповіді: забезпечення сприйняття, осмислення, первинного усвідомлення навчального матеріалу.

У процесі викладання соціально-педагогічних дисциплін вико­ристовують такі різновиди розповіді:

- опис;

- -пояснення (розкриття причинно-наслідкових зв.'язків і закономірностей);

- виклад;

-доповідь (усний виклад навчального матеріалу, який характеризується великим обсягом, складністю логічної побудови, сконцентрованістю розумових образів, доведень й узагальнень);

- виступ;

- коментоване читання.

Види розповіді за формою викладу:

o художня - в основі лежить образний перегляд фактів, подій, діяльності людей;

o науково-популярна - аналіз фактичного матеріалу за допомогою наукових термінів;

oнаукова - ґрунтується на теоретичному матеріалі й поясненні абстрактних понять.

Розповідь, яка використовується у викладанні соціально-педагогічних дисциплін, має відповідати таким вимогам:

§ достовірність;

§ науковий зміст;

§ логічна послідовність;

§ чіткість;

§ доказовість.

Методологічні вимоги до підготовки та проведення розповіді:

· наявність мети викладу;

· орієнтовний план викладу;

· достатній підбір понять, фактів;

· мотивація необхідності знань (практична, професійна, соціальна, теоретична);

· уключення проблемних питань;

· застосування запису думок;

· виклад за допомогою бачених фактів;

· складний матеріал слід повторювати декілька разів різними логічними способами;

· виділяти горовне інтонацією;

· підбивати підсумки того, що розповідається;

· емоційний виклад;

· темп мови має не перевищувати 110 слів за хвилину;

· викладач не повинен ходити по аудиторії й не сидіти;

· поєднувати розповідь з іншими методами та прийомами.

Бесіда - діалогічний метод навчання, при якому викладач шляхом спеціально підібраних запитань спонукає студентів до аналізу навчального матеріалу в певній логічній послідовності, формування відповідних висновків, узагальнень або його відтворення. Бесіда має таку структуру:

- наявність запитань;

- наявність відповідей;

- різноманітні коментарі й доповнення зі сторони викладача. Бесіда є багатофункціональною й .виконує такі функції:

1. інформаційну (освітню);

2. осмислення й усвідомлення навчального матеріалу;

3. відтворення та закріплення;

4. узагальнення та систематизація знань;

5. контроль і оцінювання знань.

Важливу роль у проведенні бесіди відіграє її належність до певного виду.

Різновиди бесід, які здавна використовувалися під час навчання:

- евристична;

- катехізична (точне відтворення запитання й поданої на це запитання відповіді).

За призначенням в навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, контрольно-корекційну.

вступну бесіду проводять зі студентами як підготовку до практичних занять, екскурсій, лекцій. Головна мета полягає в актуалізації набутих студентами знань, що є опорою для засвоєння нового навчального матеріалу;

Чи доказовими є Ваші аргументи?

А що Ви відповісте на такий факт, як (наводиться певний приклад, який не

вписується у твердження студента)?

Якими будуть наслідки запропонованих позицій? тощо:

- коректування знань студентів;

- узагальнення й систематизація знань.

- Аналітико-синтетична. Використовується для формування у студентів умінь аналізу й синтезу навчального матеріалу, установлення причинно-наслідкові зв'язків.

Структура:

- поділ інформації на складові частини;

- визначення основного в кожній складовій частині;

- підтвердження фактами й доказами правильності суджень;

- узагальнення та висновки.

- Узагальнююча. Основне завдання-досягнення міцності глибини знань для повного осмислення й засвоєння явищ та понять.

Структура:

- повторення основних понять;

- виділення причинно-наслідкових зв'язків;

- порівняння;

- оцінювання явищ і понять

- узагальнення.

Загальні дидактичні й методичні вимоги до підготовки та про­ведення бесіди:

1.Визначення виду бесіди, тематичного спрямування, мети, змісту, основних понять бесіди.

2. Попередньо викладач повинен поділити зміст бесіди на смислові частини, які мають бути оптимальними, недрібними й не надто об'ємними. На основі цих логічно смислових частин він розробляє запитання.

1. бесіда-повідомлення ґрунтується переважно на спостереженнях, організованих викладачем на занятті за допомогою наочних посібників, інформації, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів тощо;

2. бесіда-повторення використовується для закріплення навчального матеріалу;

3. контрольно-корекційна бесіда. Метою є перевірка, контроль і корекція знань студентів.

4. За характером діяльності в процесі бесіди виокремлюються такі її

5. види:

6. репродуктивна - бесіда, в основі якої стоїть завдання відтворення знань. За допомогою репродуктивної бесіди виявляються наявні в студентів знання, які слугують основою для подальшої навчальної роботи, для контролю відтворення навчальної інформації, виявлення помилкових уявлень тощо;

7. евристична. Завдання: стимулювати самостійний пошук нових знань, висловлювати припущення та ставлення до соціально-педагогічних проблем, допомогти перевірити студентові логічність та послідовність своєї позиції й визначити сферу її застосування. Вона складається з таких компонентів:

1. визначення теми обговорення;

2. актуалізація опорних знань;

3. створення проблемно-пошукової ситуації;

4. спонукання студентів висловлювати припущення про вирішення або . розуміння проблеми;

5. аргументація студентами позиції та власної точки зору;

6.перевірка позицій. Викладач за допомогою аналізу й аргументації переконує студента в правильності чи хибності його тверджень. Аналіз дійснюється у вигляді обговорення. Аргументація побудована на протиставленні за допомогою таких запитань:

Чи достатньо обґрунтованою є Ваша позиція?

3. Якість запитань забезпечує ефективність бесіди.'Запитання за формою є:

1. прості за структурою;

2. складні за побудовою;

3. чіткі;

4. стисло сформульовані;

5. зрозумілі (К. Д. Ушинський зазначав: "Добре зрозуміле запитання є вже половиною відповіді");

6. альтернативні (у яких закладена відповідь "так" чи "ні");

7. подвійні чи потрійні.

За змістом запитання бувають:

- репродуктивними (просте відтворення на усвідомленому рівні);

- реконструктивними (для визначення взаємозв'язків, характерних рис й ознак, для порівняння, узагальнення та класифікації, для з'ясування мети, для встановлення ролі й значень, для ідентифікації, для визначення алгоритму дій, для пояснення й усвідомлення);'

- творчими або проблемно-пошуковими (створюються в невідомій для студента площині, вимагають прояву креативності).

4.Питання повинні ставитися за принципом наступності.

5. Важливим компонентом бесіди є відповіді студентів, які мають бути:

- повними;

- аргументованими;

- представляти знання всієї академічної групи.

 


Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 10; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2023 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты