Види публічного мовлення

У сучасній риториці розрізняють такі види промов:

-громадсько-політичне ораторське мистецтво,

- академічне ораторське мистецтво,

- судове ораторське мистецтво,

- військове красномовство,

- промови з нагоди громадських урочистостей,

- дипломатичне ораторське мистецтво,

- церковно-богословське красномовство.

Публічне мовлення – це особливий жанровий різновид мовленнєвої діяльності, покликаний організувати взаємини між людьми.

За метою проголошення публічні виступи можна поділити на:

-інформативні ( звіти, лекції, доповіді).Умова успіху – доступність, подання матеріалу від простого до складного;

-переконувальні ( дебати, дискусії, суперечки). Умова успіху – виклад, звернений до розуму і почуттів слухачів;

-розважальні. Умова успіху – визначити незвичайне, комічне, перебільшити значення події, але все на серйозній основі.

Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяються такі найважливіші жанри публічного мовлення: доповідь, промова, лекція, презентація.

Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів.

Політичні доповіді – насичені фактичним матеріалом, зазвичай достатньо аргументовані. У політичній доповіді наявні елементи, властиві агітації та пропаганді.

Звітна доповідь – це промова, в якій офіційна особа повідомляє факти діяльності керівної особи чи певного колективу за певний період , аналізує та оцінює її результати. У такій промові говориться також про завдання на майбутнє. Після її обговорення до окремих частин можуть бути внесені корективи; потім відповідно до тексту виступу обов’язково приймається рішення – програма майбутніх дій.

Ділова доповідь – це документ, який містить виклад певних питань з висновками й пропозиціями; вона призначена для усного читання. Ділова доповідь завжди містить значний обсяг інформації і розрахована на підготовлених слухачів, тому її текст може бути предметом обговорення, зазнавати критики та суттєвих доповнень новими положеннями.

Промова – це агітаційний виступ на масових зборах і мітингах; він охоплює значну тему, яка хвилює слухачів, має логічну стрункість.

Мітингова промова, вирізняючись емоційністю, присвячується актуальній проблемі. Вона має на меті допомогти слухачам сприйняти почуту інформацію в певному руслі.

На мітингу виступає кілька ораторів з короткою промовою.

Крім мітингових, виділяють судові, дипломатичні, виборчі, агітаційні промови тощо.

Агітаційна промовасхожа з мітинговою промовою. Має основне завдання – роз’яснити щось, зорієнтувати в чомусь; вона звернена переважно до емоцій, до почуттів і уяви слухачів. Агітаційна промова, як правило, розкриває якесь одне питання, спонукає слухачів до певної діяльності.

Ювілейна промова присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої особи, ювілеєві підприємства, організації, установи. Обидва типи промов відзначаються святковістю, урочистістю. Досить часто в таких промовах є елементи підсумків. Якщо відзначається ювілей окремої особи, то промови, як правило, короткі, урочисті і водночас щирі. Доречними в ній будуть спогади про цікаві факти з життя ювіляра.

Лекціяє також однією з форм пропаганди, яка полягає у викладі наукової інформації. Найголовнішою її ознакою є науково-теоретична база. У лекції найчастіше говориться про більш загальні й уже розв’язані проблеми. Виділяють навчально-програмові, настановчі та оглядові лекції.

За своїм змістом та формою викладу лекції є різними, але композиційно всі мають однакову структуру(вступ, основну частину, висновки).

Всі зазначені форми усного діалогічного спілкування є важливими елементами професійної діяльності.