Кліматичні пояси. Основні типи клімату Землі

Кліматичні пояси. Клімат Землі досить різноманітний і закономірно змінюється з широтою, тобто зонально. Тому на планеті виділяють кліматичні пояси — широтні смуги, кожна з яких має порівняно однорідний клімат. Усього в обох півкулях (Північній та Південній) налічується 13 кліматичних поясів. їх межі визначаються двома чинниками: кількістю сонячної радіації та переважаючими повітряними масами.

Розрізняють основні та перехідні кліматичні пояси. До основних кліматичних поясів, де упродовж року переважає один із зональних типів повітряних мас, належать екваторіальний, тропічні, помірні, арктичний і антарктичний пояси.

Перехідні кліматичні пояси ще називають субпоясами. Зональні повітряні маси змінюються тут за сезонами, надходячи із сусідніх основних поясів. При цьому вони пересуваються за Сонцем. Так, коли в Північній півкулі тепла пора року, всі повітряні маси зміщуються на північ, а коли холодна — навпаки — на південь.

Основні типи клімату. Під типом клімату розуміють сталу сукупність кліматичних показників, характерних для тривалого періоду часу на певній території. Такими показниками є: а) кількість сонячної радіації; б) середня температура найтеплішого та найхолоднішого місяців; в) річна амплітуда коливання температур; г) переважаючі повітряні маси; д) середньорічна кількість опадів і режим їх випадання.

Екваторіальний, антарктичний і арктичний кліматичні пояси мають тільки один тип клімату, оскільки характеризуються сталими впродовж року повітряними масами. У тропічному, помірному поясах та всіх кліматичних субпоясах виділяють також кліматичні області. Кожна з них має свій тип клімату.

Екваторіальний кліматичний пояс. На екваторі, де Сонце двічі за рік буває в зеніті, впродовж року спостерігаються високі температури повітря (+26°С — +28°С). Річна амплітуда мала, становить приблизно 2°-3°С. Тут переважають вологі екваторіальні повітряні маси. Щоденні зливи зумовлюють велику річну кількість опадів — близько 2000-3000 мм. Вони випадають протягом року рівномірно.

Тропічні пояси. Над тропічними широтами Сонце також буває в зеніті. Сухість тропічних повітряних мас, що переважають у поясі, зумовлює високу прозорість атмосфери.Тому кількість сонячної радіації тут велика, що спричиняє дуже високі температури повітря. Пересічна температура найтеплішого місяця +30°С, найхолоднішого +15° — +16°С. Влітку над суходолом температура повітря може досягати найвищого значення на земній кулі — майже +58°С. Але взимку поверхня дуже швидко охолоджується, на ґрунті трапляються заморозки.Залежно від кількості опадів у тропічному поясі спостерігаються різкі кліматичні контрасти. На заході та у внутрішніх районах материків формується область тропічного пустельного типу клімату. Тут переважають низхідні рухи повітря, за рік випадає менш як 100 мм опадів. На сході тропічних поясів материків розташована область вологого тропічного типу клімату. Тут панують морські тропічні повітряні маси, що надходять з пасатами з океанів. Тому на східних узбережжях, особливо в горах, може випадати впродовж року кілька тисяч міліметрів опадів.

Помірні пояси. У помірних широтах кількість сонячної радіації помітно коливається упродовж 12-ти місяців, тому яскраво виражені пори року. Тут цілорічно переважають помірні повітряні маси.Помірному поясу властиві істотні кліматичні відмінності, які зумовлені характером підстилаючої поверхні та особливостями циркуляції повітряних мас. Тут виділяють кілька кліматичних областей з відповідними типами клімату.

Область морського типу клімату формується над океанічними просторами та на західних окраїнах материків. Тут мала річна амплітуда температур через вплив океану. Кількість опадів велика, понад 1000 мм за рік. Літо — прохолодне, зима — м'яка.

Область помірно-континентального типу клімату (перехідного до континентального) властива для території України. Так, у Києві середня температура січня -6°С, червня +19°С, кількість опадів 660 мм за рік.

Внутрішні райони материків, віддалені від океану, перебувають в області континентального типу клімату. Для нього характерна невелика кількість опадів і значна річна амплітуда коливання температури. В деяких районах, наприклад у Сибіру, різниця між максимальними літніми та зимовими температурами становить понад 100° (більш як +40°С влітку, -60°С узимку).

На східних окраїнах материків у помірному поясі сформувалась область мусонного типу клімату. Для нього характерне щорічне чергування двох сезонів — теплого вологого та холодного сухого. (Чим пояснюється їх зміна?) На вологий, з рясними дощами літній сезон припадає в десятки разів більше опадів, ніж на сухий. Наприклад, на Тихоокеанському узбережжі влітку подекуди випадає до 95% річної суми опадів. Середня липнева температура перевищує +20°С, а взимку опускається нижче -20°С.

Арктичний та антарктичний пояси мають подібні кліматичні умови. Кількість сонячної радіації дуже велика в полярний день, проте високе альбедо спричиняє переважання в цих поясах холодних і сухих арктичних або антарктичних повітряних мас. Температури впродовж року переважно від'ємні. Опадів буває менш ніж 200 мм за рік.

Отже, основні типи кліматів Землі закономірно змінюються від екватора до полюсів, охоплюючи території, що мають вигляд широтних зон. Ось чому кажуть, що основні типи кліматів Землі змінюються зонально. Проте неоднорідність земної поверхні, особливо великих ділянок суходолу та водної поверхні, сприяють різноманітності типів клімату.

Розрізняють основні та перехідні кліматичні пояси.

Основні кліматичні пояси характеризуються переважанням упродовж року одного зонального типу повітряних мас.

У перехідних кліматичних поясах повітряні маси з сусідніх поясів змінюються за сезонами.