Система місцевого самоврядування в Україні

Завдання визначення системи місцевого самоврядування та її елементів досить складне, оскільки саме поняття місцевого самоврядування, як було показано раніше, можна розглядати в різних площинах. Оскільки за сучасного стану справ в Україні кожна з цих площин-аспектів виражається в певних формах, то в процесі опису системи українського місцевого самоврядування необхідно враховувати всі ці аспекти.

Певної складності додає і законодавець, формулюючи в ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», що система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, органи самоорганізації населення. Але із самого поняття місцевого самоврядування, яке дає Закон «Про місцеве самоврядування», випливає, що це не тільки право, а й реальна здатність громади самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення. А цю здатність громада може самостійно реалізувати тільки застосовуючи різноманітні форми безпосереднього народовладдя.Тому законодавче визначення системи місцевого самоврядування є неповне і може розглядатися тільки як система суб’єктів місцевого самоврядування, або, як зазначено в деякій навчальній літературі, як система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані.

Систему форм здійснення місцевого самоврядування складають:

1. Форми безпосередньої демократії, застосовувані в системі місцевого самоврядування. До них належать:

– місцевий референдум – форма вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення;

– місцеві вибори – вибори депутатів відповідної місцевої ради та сільських, селищних, міських голів;

– загальні збори громадян – збори всіх або частини жителів територіальної громади за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення;

– місцеві ініціативи – пропозиції членів громади щодо обов’язкового розгляду на відкритому засіданні ради будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи визначає рада або статут громади. Внесена місцева ініціатива підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи;

– громадські слухання – заслуховування не рідше одного разу на рік громадою звітів депутатів ради і посадових осіб місцевого самоврядування, під час якого можуть порушуватися різні питання і вноситися пропозиції з питань місцевого значення;

– організація й участь у мітингах, походах, демонстраціях, пікетуваннях на місцевому рівні;

– участь населення в роботі органів місцевого самоврядування на добровільних засадах (як експертів, спеціалістів, консультантів, громадських контролерів).

2. Форми представницької демократії, застосовувані в системі місцевого самоврядування, – представницькі органи місцевого самоврядування, місцеві голови, органи самоорганізації населення, які обирає населення і через діяльність яких громадяни можуть впливати на здійснення місцевого самоврядування на відповідній території.