Акти Кабінету Міністрів України

Конституційно закріплено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції приймає постанови і розпорядження, які відрізняються за характером і структурою. Урядові акти, що мають нормативний характер, видають у формі постанов, акти з оперативних, організаційно-розпорядчих та інших питань, які не мають нормативного характеру, – у формі розпоряджень. Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен відповідати регламенту Кабінету Міністрів України.

Нормативно закріплено вимоги до тексту і структури урядових актів. Структурно постанову Кабінету Міністрів складають такі елементи: назва, вступна і постановна частини, додатки (у разі потреби), підпис і реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття. Розпорядження має аналогічну структуру, крім вступної та постановної частин.

Назва акта повинна бути лаконічна і відображати його основний зміст. У вступній частині постанови зазначають мету акта або посилання на акт законодавства України, на виконання якого вона спрямована.

Постановна частина містить нормативні положення, правові норми, конкретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою, визначення виду і міри правових наслідків недотримання цих правил (зокрема юридичної відповідальності), умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку з набранням чинності даною постановою, у разі потреби – посилання на додатки, норми, пов’язані з набранням чинності постановою або її окремими положеннями, та в разі потреби – перелік суб’єктів контролю за її виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів тощо.

Розпорядження повинне містити індивідуально визначені приписи щодо виконання конкретних завдань або вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додатки).

У випадках, коли постанови чи розпорядження вносять зміни відповідно до інших постанов або розпоряджень, у них викладають суть цих змін. Якщо акти Кабінету Міністрів (їх окремі норми) визнають такими, що втратили чинність, наводять їх перелік. Недопустиме повторення норм, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів. Завдання та заходи можуть бути оформлені як таблиці, додані до акта. Для кожного завдання (заходу) визначають термін виконання та виконавців.

За формою викладу постанова складена з пунктів. Пункт містить завершене нормативне положення і може мати підпункти, а підпункти – абзаци. Пункти, а в разі потреби і абзаци, нумерують. У разі потреби весь текст постанови може бути поділений на розділи і підрозділи, які мають заголовки і нумерацію.

Зміст постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен бути викладений офіційно-діловим стилем із дотриманням нормативів державної мови. Уживані в тексті терміни повинні застосовуватися в одному значенні й не допускати різного тлумачення. Речення повинні бути стислими, простими і доступними за змістом.

Суб’єкти права подання проектів постанов уряду є члени Кабінету Міністрів, центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, робочі групи, утворені Кабінетом Міністрів, та Державний секретар. Якщо підприємства, установи та організації мають пропозиції щодо прийняття актів Кабінету Міністрів, вони подають їх центральним органам виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим органам виконавчої влади, до компетенції яких віднесене питання, що підлягає врегулюванню.

Проекти постанов Кабінету Міністрів готують на підставі законів України, актів або доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів.

У випадках, коли розробку проекту постанови Кабінету Міністрів доручено декільком органам виконавчої влади, підпорядкованим уряду, орган, до компетенції якого віднесено предмет правового регулювання і який зазначений першим у дорученні щодо розробки цього проекту, є головний розробник і відповідає за його підготовку та внесення на розгляд до Кабінету Міністрів. Інші органи виконавчої влади, установи та організації, підпорядковані Кабінетові Міністрів, до компетенції яких віднесені питання, що стосуються окремих положень проекту постанови, реалізація яких матиме суспільні та економічні наслідки, тобто причетні органи, зобов’язані брати участь у його розробці та опрацюванні. У разі потреби до підготовки проектів постанов можуть бути залучені науковці, фахівці, представники недержавних організацій за їх згодою (у тому числі на договірній основі).

У процесі підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів головний розробник готує проект, перевіряє його в разі потреби на відповідність міжнародним зобов’язанням України та основним положенням законодавства Європейського Союзу, надсилає копії проекту причетним органам для узгодження, у разі отримання зауважень до проекту опрацьовує їх і вносить необхідні поправки, організовує та проводить детальне обговорення варіантів рішень зі спірних позицій та оцінок за участю міністрів, керівників причетних органів, які мають зауваження.

Проект постанови Кабінету Міністрів повинен бути розглянутий і завізований причетними органами в термін, визначений головним розробником. До обов’язків причетного органу входить опрацювання проекту постанови з питань, віднесених до його компетенції, і його погодження, а в разі наявності зауважень та пропозицій повідомлення про них головного розробника з чітким формулюванням відповідних положень. Копію проекту постанови візує на останній сторінці тексту керівник причетного органу. Якщо проект постанови був підготовлений центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів через відповідних міністрів, то він підлягає погодженню з цими міністрами.

Після узгодження з причетними органами головний розробник надсилає проект постанови Міністерству юстиції, яке проводить правову експертизу проекту постанови на відповідність українському законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу і повідомляє головного розробника про результати експертизи в погоджений з ним термін. Візує проект і підписує висновки про результати експертизи міністр юстиції або один із його заступників.

Проекти постанов Кабінету Міністрів із питань оподаткування, витрачання фінансових і матеріальних ресурсів підлягають погодженню відповідно з Міністерством фінансів і Міністерством економіки, якщо предмет проектів є врегулювання підприємницької діяльності – з Держпідприємництвом, а коли проекти постанов стосуються врегулювання питань оплати праці, грошового утримання, пенсійного забезпечення, соціальних і трудових відносин, – з Міністерством праці.

Якщо проекти постанов мають загальнодержавне значення і стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, то після узгодження з причетними органами головний розробник надсилає їх на розгляд усім міністерствам, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, які зобов’язані протягом 15 днів з моменту одержання повідомити головного розробника про свої висновки. За рішенням Кабінету Міністрів проект його постанови може бути винесений на публічне обговорення шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації або доведений до відома громадян іншими способами.

Підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів візує керівник органу, що є головним розробником, і вносить до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом. До проекту постанови додають: 1) пояснювальну записку, у якій зазначають підставу та мету розробки проекту, визначають його місце у відповідній сфері правового регулювання, аналізують причини, наводять факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображають фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат, прогнозують соціально-економічні результати реалізації акта; 2) довідку про погодження проекту постанови. У разі внесення проекту постанови з розбіжностями до нього додають протокол розбіжностей, у якому повинні міститися редакція спірного пункту (норми, положення) проекту, варіант редакції, запропонований причетним органом, відхилений або частково врахований головним розробником, мотиви відхилення головним розробником зауважень і пропозицій, а також стисле повідомлення про проведену головним розробником роботу з урегулювання цих розбіжностей та про посадових осіб, які брали в ній участь; 3) висновки Міністерства юстиції щодо відповідності проекту постанови українському законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей проект за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; 4) порівняльну таблицю, якщо проект постанови передбачає внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів, у якій зазначають чинні положення (норми) постанови, а також пропозиції щодо змін до них (нова редакція положень, норм постанови); 5) затверджену Кабінетом Міністрів концепцію проекту постанови (якщо її розробляли).

Проекти постанов Кабінету Міністрів, які готують на підставі законів України, актів або доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, подають до Кабінету Міністрів у терміни, передбачені цими актами та дорученнями. У виняткових випадках, якщо проект постанови з поважних причин неможливо подати до Кабінету Міністрів вчасно, установлений термін подання може подовжити Прем’єр-міністр (якщо термін визначив Кабінет Міністрів) або особа, яка його встановила, на письмове вмотивоване прохання головного розробника, яке подають не пізніше ніж за 5 днів до закінчення встановленого терміну. Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів, Державного секретаря про стан дотримання порядку підготовки та встановлених термінів внесення проектів постанов Кабінету Міністрів.

Внесені проекти постанов для розгляду Кабінетом Міністрів готує його Секретаріат. Проект постанови, внесений до Кабінету Міністрів, передають у день його реєстрації до відповідного структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, який перевіряє проект акта та матеріали до нього на відповідність установленим вимогам щодо їх складу та оформлення, проводить аналіз і фахову експертизу проекту та його обґрунтування, вивчає в разі потреби відповідні положення проекту разом з іншими підрозділами Секретаріату, готує проект експертного висновку та передає копію проекту постанови разом із проектом висновку до Юридичного департаменту для проведення юридичної експертизи та редагування.

Якщо поданий до Кабінету Міністрів проект постанови внесено з порушенням установлених вимог, його з підписом Державного секретаря або його першого заступника повертають не пізніше двох днів після надходження головному розробникові. У цьому разі головний розробник зобов’язаний повторно подати Кабінетові Міністрів проект постанови не пізніше ніж у п’ятиденний термін.

Остаточні результати фахової та юридичної експертизи відображають в експертному висновку за підписами керівників і спеціалістів структурних підрозділів, які проводили аналіз та експертизу проекту постанови та його обґрунтування. Цей документ візують заступники Державного секретаря – директори Юридичного департаменту й того підрозділу, до сфери відання якого входить проект.

Над підготовкою проекту постанови, поданого на розгляд Кабінету Міністрів, структурні підрозділи його Секретаріату можуть працювати не більше 10 днів з огляду на те, що Кабінет Міністрів повинен розглянути цей проект протягом місяця з дня його надходження. У разі потреби термін підготовки проекту в Секретаріаті може подовжити Державний секретар або його заступник за обґрунтованим поданням керівника структурного підрозділу.

Проект постанови та матеріали до нього разом з експертним висновком і списком посадових осіб, яких необхідно запросити на засідання урядового комітету, передають структурному підрозділові, відповідальному за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, для формування порядку денного засідання і внесення проекту на розгляд відповідного урядового комітету. Якщо урядовий комітет прийме рішення про схвалення проекту постанови, то відповідний структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів готує проект постанови згідно з протоколом засідання протягом не більше ніж трьох днів для розгляду Кабінетом Міністрів. Якщо комітет приймає рішення про повернення проекту постанови головному розробникові для доопрацювання, зазначений проект у дводенний термін разом із поданими матеріалами, витягом із протоколу засідання урядового комітету повертають головному розробникові відповідно до прийнятого рішення. У випадку, коли проект постанови суперечить законодавству, приймають рішення про його відхилення і голова урядового комітету (крім випадків, коли цей проект подав до Кабінету Міністрів головний розробник із власної ініціативи) доповідає про це Прем’єр-міністрові разом із пропозиціями щодо подальших дій.

Схвалений урядовим комітетом проект постанови Кабінету Міністрів голова комітету візує і подає Державному секретареві для включення до порядку денного засідання Кабінету Міністрів. У виняткових випадках, коли проект постанови потребує невідкладного розгляду Кабінетом Міністрів, за рішенням Прем’єр-міністра він може бути включений до порядку денного засідання Кабінету Міністрів без попереднього схвалення урядовим комітетом.

Якщо постанова була прийнята на засіданні уряду, її підписує Прем’єр-міністр, після чого вона надходить до Міністерства юстиції для внесення до Єдиного державного реєстру нормативних актів. Одночасно цю постанову публікують у газеті «Урядовий кур’єр».

Проекти розпоряджень уряду готують і подають у вищеозначеному порядку, але в дещо спрощеному вигляді, оскільки їх не стосуються вимоги щодо розгляду проекту міністерствами, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, розробки концепції проекту, перевірки проекту на відповідність основним положенням законодавства Європейського Союзу, зазначення в пояснювальній записці місця проекту у відповідній сфері правового регулювання та прогнозування соціально-економічних наслідків його впровадження.

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено пізніший термін. Акти уряду, які визначають права й обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.