Методи діяльності Президента України

У процесі функціонування інституту глави держави застосовують комплекс організаційних методів, серед яких можна виділити координацію діяльності, планування, вироблення рішень, організацію виконання і контроль за виконанням прийнятих рішень, роботу з кадрами апарату тощо. Президент застосовує ці методи як самостійно, так і за допомогою свого апарату.

Провідне місце в системі організаційних методів діяльності Президента України займає метод координації, що обумовлено його прерогативною функцією забезпечення єдності державної влади.

Цей метод дістає реалізацію насамперед через Національну раду з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів і місцевого самоврядування (далі – Національну раду), яка є консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Національна рада має у своєму складі Голову, Секретаря та членів. Структура даного органу розроблена з урахуванням особливостей системи органів публічної влади в Україні. Головою Національної ради за посадою є Президент України, а його заступниками – Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України і Голова Верховного Суду України.

Персональний склад Національної ради затверджує Президент України. Діяльність такого координаційного центру має сприяти всебічному обговоренню найбільш суттєвих і складних питань державного будівництва з метою вироблення оптимальних за змістом і формою рішень, які б відображали як загальнодержавні, так і місцеві інтереси, позиції різних гілок влади, а в підсумку – забезпечували поступальний розвиток країни на основі єдиної державної політики.

Широко застосовується в діяльності Президента України і метод планування. Відповідно до того, на який період розраховане планування, його поділяють на стратегічне та оперативне. При цьому планування діяльності Президента України як глави держави поєднується з плануванням діяльності Адміністрації Президента та її структурних підрозділів.

Особливості конституційного статусу Президента України істотно позначаються на здійсненні ним стратегічного планування. Виконання функції забезпечення єдності державної влади взагалі та підфункція координації діяльності гілок влади зокрема обумовлюють необхідність здійснення главою держави стратегічного планування не тільки власної діяльності, а й інших складників державного апарату. Тому в межах стратегічного планування Президента України слід розрізняти стратегічне організаційне планування його власної діяльності та стратегічне соціально-економічне чи соціально-культурне планування розвитку певних суспільних відносин.

Метод стратегічного організаційного планування глава держави разом зі співробітниками свого апарату застосовує в процесі складання перспективних (понад рік) робочих планів. Цей метод має комплексний характер, оскільки в таких планах поєднуються заходи щодо реалізації різноманітних правових і організаційних форм діяльності – міжнародних візитів і офіційних зустрічей, участі в роботі міжнародних конференцій і організацій, робочих поїздок Україною. Поточне організаційне планування відрізняється від стратегічного насамперед за строками: у його рамках складають денний і тижневий розпорядок роботи Президента та працівників його апарату, встановлюють графік прийому громадян і посадових осіб. На практиці стратегічне і поточне планування поєднують. Зокрема, відповідно до Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» Президент як Голова Ради затверджує перспективні та поточні плани її роботи, час і порядок проведення її засідань.

Першочергового значення у стратегічному плануванні соціально-економічного та соціально-культурного розвитку країни набувають послання Президента до Верховної Ради України, що є офіційні документи глави держави, у яких він на основі аналізу внутрішнього і зовнішнього становища України визначає найважливіші напрямки економічного, політичного і соціального розвитку, передбачає заходи щодо невпинного забезпечення прав і свобод людини і громадянина, удосконалення нормативних механізмів регулювання суспільних відносин.

У системі організаційних методів діяльності Президента Українизначне місце займаєметод вироблення рішень, що являє собою сукупність засобів і вимог щодо формування владних рішень оптимального, законного змісту і форми. Метод застосовують усі органи публічної влади, однак специфіка структури, функцій, компетенції та форм діяльності кожного з них накладає відбиток на процес його застосування.

Метод організації виконання і контролю за виконанням рішень Президента України полягає у здійсненні низки організаційно-правових заходів, спрямованих на безумовне втілення в життя прийнятих публічно-владних рішень глави держави. Перш за все рішення має бути доведене до виконавців, які одержують чітку інформацію про те, хто, де, коли і якими засобами має виконувати прийняте главою держави рішення. У більшості актів Президент України чітко зазначає виконавців, а також перелік дій, до яких вони повинні вдатися для реалізації вказаних рішень. Як правило, такі приписи уміщують наприкінці президентського акта, а виконавцем призначають Кабінет Міністрів України. Важливий складник організації виконання рішень є їх юридичне, матеріально-фінансове та організаційно-технічне забезпечення.

З методом організації виконання рішень тісно пов’язанийметод контролю, який полягає в цілеспрямованому спостереженні за належним виконанням підвладними суб’єктами прийнятих публічно-владних рішень. Контрольну діяльність Президент України здійснює шляхом проведення перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, рейдів, оглядів, заслуховування звітів і доповідей, вивчення матеріалів щодо скарг і заяв громадян тощо. Президент безпосередньо реалізує даний метод шляхом видання указів і розпоряджень, спрямованих на забезпечення виконання його рішень, може викликати і заслуховувати повідомлення посадових осіб органів виконавчої влади чи свого апарату про хід виконання актів і доручень глави держави, а також знайомитися з аналітичною інформацією щодо стану справ, вказуючи на недоліки та приймаючи відповідні рішення щодо посадових осіб, відповідальних за невиконання чи несвоєчасне виконання актів Президента.

Велике значення для оптимальної організації роботи Президента і його апарату має метод роботи з кадрами, який включає правильну підготовку, підбір і розстановку кадрів, їх перепідготовку, підвищення кваліфікації, заохочення і накладення стягнень.