Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ГРУПИ КОРПОРАТИВНИХ КОНФЛІКТІВ




Читайте также:
  1. Види конфліктів
  2. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів
  3. Глобалізація та соціо-економічні аспекти сучасних міжнародних конфліктів.
  4. Конструктивні правила-рекомендації щодо роз’вязання конфліктів
  5. Методи регулювання конфліктів
  6. Міжособисті стилі розв'язання конфліктів.
  7. Можна виокремити ще ознаки, які визначають значущість, спрямованість конфліктів, характер їхнього вирішення.
  8. Обрання старости групи на посаду та позачергове припинення його повноважень.
  9. ОПИС МОДУЛІВ Розв'язання конфліктів

 

За суб’єктним складом учасників типових корпоративних конфліктів останні можна умовно розділити на конфлікти між:

1. акціонерами АТ, зокрема:

o мажоритарними та міноритарними;

o державою (в особі уповноваженого органу) та приватними;

o інсайдерами (топ-менеджерами АТ) та аутсайдерами (портфельними інвесторами, дрібними незалежними власниками акцій);

2. акціонерами та найманими топ-менеджерами АТ.

За типом правовідносин типові і найбільш значимі корпоративні конфлікти можна розділити на конфлікти, пов’язані зі:

1. скликанням, підготовкою і проведенням ЗЗА;

2. формуванням органів управління АТ;

3. виплатою дивідендів;

4. проведенням додаткового випуску акцій АТ;

5. створенням дочірніх підприємств АТ та господарських товариств за участю АТ;

6. реорганізацією АТ;

7. продажем акціонером акцій закритого АТ стороннім особам, тобто не цьому товариству та не особам, які є акціонерами цього АТ;

8. угодами щодо розпорядження значними активами АТ.

Основними зовнішніми причинами, що сприяють виникненню і розвитку корпоративних конфліктів, є:

1. недосконале корпоративне законодавство України, зокрема:

o “білі плями” (нормативна неврегульованість низки правовідносин);

o суперечливість;

o застарілі норми (що не відповідають сучасним економічним умовам);

o нестабільність;

2. недосконала судова система, зокрема:

o низька кваліфікація суддів, які розглядають корпоративні спори, в галузі корпоративного права;

o відсутність спеціалізації суддів із корпоративних спорів;

o корупція;

o політизація;

3. сильна політизація і адміністративне втручання в економіку органів державної виконавчої влади та їх посадовців, зокрема:

o наявність у власності держави великих пакетів акцій;

o широкі повноваження органів державної влади і управління у сфері економіки;

o корупція серед чиновників;

o репресії щодо великих акціонерів з політичних мотивів;

4. низька корпоративна культура акціонерів і керівництва АТ, зокрема:

o незнання законодавства;

o переважання короткострокового планування та інтересів над довгостроковими (що, загалом, відображає венчурний, тобто ризиковий і ситуативний характер інвестування в акції українських АТ, що є, здебільшого, результатом триваючої економічної, політичної та правової нестабільності в Україні);



o прагнення максимально обмежити доступ до інформації про організацію та діяльність АТ (що, зокрема, є наслідком “багаторівневої”, тобто подвійної, потрійної “тіньової”, бухгалтерії підприємств, що ведеться з метою протизаконного “податкового планування”);

o відсутність спеціалізованої бізнес-освіти;

відсутність тривалої корпоративної традиції в економіці та суспільстві.

 

КОРПОРАТИВНИЙ КОНФЛІКТ Так звані корпоративні конфлікти, які полягають в істотних розбіжностях, що виникають всередині товариства між його учасниками (акціонерами), а також між учасниками (акціонерами) і самим товариством в особі його органів управління, наразі є досить розповсюдженим явищем. Як правило, передумовою їх виникнення є дві складові – це перерозподіл влади, що полягає у різному баченні шляхів розвитку компанії, та, безумовно, перерозподіл майна, метою якого є привласнення сторонами конфлікту певних матеріальних благ (зокрема, отримання дивідендів, розпорядження майном і коштами товариства тощо). Корпоративний конфлікт є динамічним процесом та, як правило, у своєму розвитку проходить три стадії: 1. передконфліктна ситуація; 2. відкритий конфлікт, що включає етапи початку, розвитку і завершення конфлікту; 3. післяконфліктний період. Саме на стадії відкритого конфлікту виникає необхідність у переданні спору на вирішення в судові або інші інстанції. Однак, оскільки в основі переважної більшості корпоративних конфліктів лежать істотні бізнес-інтереси їх учасників, нерідко сторони вдаються до застосування неправових методів захисту своїх прав, іншими словами - до рейдерства, активно залучаючи при цьому політичні сили, засоби масової інформації, силові структури. Корпоративні конфлікти мають різноманітні форми, проте практично завжди вони завдають значних збитків не тільки товариству, а й самим учасникам конфлікту. Хоча, зазвичай, коли більшість учасників конфлікту втрачає, дехто, навпаки, отримує вагомі прибутки. Несвоєчасне залучення кваліфікованих фахівців до вирішення існуючого корпоративного конфлікту найчастіше призводить до блокування роботи товариства, а в деяких випадках і до його фактичного знищення. Однак, як показує практика, нерідко корпоративні конфлікти ефективно вирішуються завдяки втручанню ще на першій стадії їх розвитку незалежного учасника – групи професійних юристів. Про це свідчать, зокрема, позитивні результати проведення процедури медіації (мирного врегулювання) існуючих корпоративних конфліктів.

 



 


Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты