Методика оцінювання знань студентів

Успіхи навчально-пізнавальної діяльності студентів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються і фіксуються оцінкою.Оцінювання знань— визначення й вираження в умовних оди­ницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь інавичок студентів відповідно до вимог навчальних про­грам. У вищих навчальних закладах користуються чотири­бальною системою оцінювання знань, умінь та навичок студентів: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовыльно».

Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання, здатність самостійно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, реко­мендованою програмою. Оцінку «добре» ставлять студентові, який засвоїв на­вчально-програмовий матеріал, у повному обсязі, успішно виконує передбачені програмою завдання, опрацював ос­новну літературу, рекомендовану програмою. Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхід­ному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною літературою, реко­мендованою програмою. Оцінку «незадовільно» ставлять студентові, у знаннях якого є прогалини, який припустився принципових поми­лок у виконанні передбачених програмою завдань, тобто студентові, який неспроможний продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вищого навчального закладу без додаткових занять з від­повідної дисципліни. Чотирибальна система оцінювання знань, умінь і нави­чок студентів вимагає істотного вдосконалення або й замі­ни.її недоліками є: недостатня мотивація до наполегливості навчально-пізнавальної діяльності, бо орі­єнтує на отримання мінімуму знань; розрахована на репродукцію знань і мислення; суб'єктивізм в оцінюванні знань сту­дента; невідповідність шкільній системі, до якої звикли студенти як колишні учні та ін. Поряд з чотирибальною традиційною системою оціню­вання знань студентів дедалі популярнішою стає рейтингова система оцінювання, яка ґрунтується на накопиченні оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік, весь термін навчання) за різнобічну навчально-пізнаваль­ну діяльність

Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів основана на таких принципах: кожна навчальна дисципліна і робота студента з її опанування оцінюється у залікових одиницях, сумою яких визначається рейтинг;обов'язково ведеться облік поточної роботи студен­ти, який відображається у підсумковій оцінці;враховуються особливості викладання різних пред­метів, тобто коефіцієнт складності ;наявність різних видів контролю (вихідний, поточ­ний, проміжний, підсумковий);навчальний рейтинг студента за семестр або рік ви­значається як середньоарифметичний від рейтингу з кож­ної навчальної дисципліни.

Рейтингова система оцінювання знань передусім ак­тивізує самостійну роботу студента, робить її ритмічною і систематичною протягом семестру; краще мотивується навчально-пізнавальна діяльність, підвищується роль стимулювання самостійності, ініціативи, відповідаль­ності, творчості у навчально-пізнавальній діяльності; підвищується об'єктивність оцінювання, майже цілко­вите унезалежнення від вдалої чи невдалої відповіді на заліку чи іспиті; значно зменшується психологічне навантаження під час іспиту. Крім того, вона дає змогу викладачеві здійснювати індивідуалізацію навчання та диференційований підхід до студентів, сприяє раціо­нальному вибудовуванню студентом навчання протягом і семестру, особливо під час заліково-екзаменаційних сесїй.

Втілення рейтингової системи оцінювання у навчаль­ний процес усуває упереджений підхід до оцінювання тань студентів; виступає ефективним засобом заохочення навчально-пізнавальної діяльності; підвищує відповідальність студента за результати навчання; сприяє реалі­зації принципу індивідуалізації навчання; усуває проб­лему відвідування занять; вивільняє студентові час на за­няття за інтересами; в аудиторії превалює дух співпраці, викладач перестає бути наглядачем тощо.

Отже, викладач повинен вдумливо і творчо підходите до використання критеріїв і норм оцінювання знань, умінь і навичок студентів. Він має керуватися наукови­ми основами методики навчально-виховної роботи, уважно ставитись до кожного студента, враховуючи його нахили, інтереси і прагнення, виявляти високу принци­повість і такт.