Типи торгівельної політики: протекціонізм та вільна торгівля.

В залежності від втручання держави в міжнародну торгівлю розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі (фритредерство).

Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняних виробників товарів від конкуренції з боку іноземних фірм. Її суттю є створення для вітчизняних торговців і підприємців особливих пільгових умов порівняно з іноземцями. Її наслідком стає одержання державною казною додаткових грошових надходжень від митних та інших зборів. Протекціонізм має і негативні наслідки: підвищення цін, уповільнення економічного зростання країни, можливість виникнення “торгівельних війн”.

Протилежним підходом до регулювання торгівлі є система лібералізму або вільної торгівлі.Лібералізм(вільна торгівля)– це зовнішньоекономічна політика, за якої митні органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита, не визначають ніяких кількісних чи інших обмежень. Таку політику проводять країни з високою ефективністю національного господарства, наприклад Канада.

В межах торгової політики тісно переплітаються економічні, політичні, адміністративні, організаційні, правові та інші проблеми.

Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі за своїм характером поділяються на тарифні - mi, що засновані на використанні митного тарифу, та нетарифні — вci інші методи. Нетарифні методи регулювання підрозділяються на кількісні методи i методи прихованого протекціонізму.

Митний тарифбудь-якої країни складається з конкретних ставок мита, які використовуються з метою оподаткування товарів, що ввозяться чи вивозяться.

Мито- обов'язкова оплата, що стягується митними органами при iмnopmi чи eкcnopmi товару i є умовою імпорту чи експорту.

Нетарифні обмеження:державна монополія зовнішньої торгівлі, митна квота (кількісне обмеження експорту чи імпорту митного товару, щоб отримати право суб’єкт має сплатити ліцензію), ембарго – повна заборона на ввіз чи вивіз товару, санітарні норми на продовольчі та інші товари.

Пpuxoвані барєри: технічні бар'єри, внympiшнi податки та стягнення, політика в межах державних закупок, вимоги про зміст місцевих компонентів тощо.

Важливу роль в регулюванні міжнародної торгівлі, в усуненні перешкод для її розвитку та лібералізації відіграють міжнародні економічні організації. Одна з них ГАТТ (генеральна угода про тарифи та торгівлю), договір про створення якої було підписано 23 країнами в 1947 p. i вступив в силу в 1948 р. 31 грудня 1995р. ГАТТ припинила своє існування, модифікувавшись у СТО (Світову торгову організацію). На сьогодні СТО охоплює 94% світової торгівлі.