Інфляція. Інфляція попиту та витрат. Рівень інфляції. Гра «Аукціон».

Найбільш типовий випадок – паперових грошей набагато більше, ніж реальна потреба в них. Тоді зростає середній рівень цін, купівельна спроможність грошової одиниці падає, вона знецінюється. Маємо інфляцію.

Інфляція – це процес зростання середнього рівня цін, що веде до падіння купівельної спроможності грошей.Показниками інфляції є рівень інфляції (індекс споживчих цін певного року або індекс інфляції)та темп інфляції. Ці показники розраховуються за наступними формулами:

або:

Показник темпу інфляції характеризує не темп росту загального рівня цін, а темп приросту загального рівня цін. В залежності від темпів зростання середнього рівня цін розрізняють декілька видів інфляції: повзуча, галопуюча, гіперінфляція. Якщо повзуча (до 5% на рік) інфляція має навіть позитивний вплив на економіку, оскільки примушує підприємців не складати отриманий прибуток “в шухляду”, бо він знеціниться, а вкладати його у розширення власного виробництва і, таким чином, створювати нові робочі місця і збільшувати обсяг виробництва, то вже галопуюча інфляція свідчить про серйозні проблеми економічного розвитку країни. Гіперінфляція (рівень цін зростає більш ніж на 50% на місяць) для економіки її руйнівними наслідками є швидке зростання безробіття, знищення механізму нагромадження грошей та їх вкладення в розвиток виробництва. Країна певний час може жити в умовах гіперінфляції. Найчастіше гіперінфляція починається, коли держава друкує гроші для покриття своїх видатків.

Визначаючи причини інфляції, одні економісти пов’язують її перш за все з появою надлишкового попиту (інфляція попиту), а інші - із зростанням витрат на одиницю продукції (інфляція витрат). Розрізняють два основні типи інфляції. При інфляції попиту “забагато грошей полює за невеликою кількістю товарів”, тобто сукупний попит виявляється набагато більшим, ніж сукупна пропозиція товарів та послуг, що призводить до зростання загального рівня цін. Та в міру подальшого зростання попиту економіка наближається до повної зайнятості і до повного використання наявних ресурсів. Середній рівень цін починає поступово зростати. Адже тепер у виробництво “втягується” і менш кваліфікована робоча сила, і сировина гіршої якості. Коли реальний обсяг національного продукту досягає свого максимуму, подальше збільшення попиту обов’язково веде до інфляції. Між виробниками іде боротьба за перерозподіл ресурсів; залучити необхідні ресурси саме у своє виробництво може лише той, хто заплатить за них найвищу ціну. Це викликає підвищення загального рівня цін в суспільстві.

Отже, інфляція попиту виникає тоді, коли існує надлишковий попит. Існує навіть вираз – “гарячі гроші”. При інфляції витрат ціни зростають внаслідок підвищення витрат на виробництво (наприклад, внаслідок зростання цін на енергоносії). Термін “інфляція, обумовлена зростанням витрат”, пояснює зростання цін такими чинниками, які призводять до збільшення витрат на одиницю продукції. Витрати на одиницю продукції - це середні витрати за даного обсягу виробництва. Вони розраховуються таким чином: треба поділити загальні затрати на ресурси на кількість виготовленої продукції. Зростання витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки і обсяг продукції, який підприємства можуть пропонувати за існуючого рівня цін. У результаті зменшується пропозиція товарів і послуг в масштабі всієї економіки. Це зменшення пропозиції веде до зростання середнього рівня цін, тобто до інфляції. За цією схемою вже не попит, а витрати примушують ціни зростати.

Вважається, що загальна вартість виготовленого продукту в країні повинна дорівнювати добутку величини грошової маси та швидкості обігу грошової одиниці (рівняння обміну або рівняння Фішера):

MV=PQ.

Якщо обсяг виробництва Q не може бути збільшений і швидкість обігу V постійна, то зростання грошової маси M призведе до незабезпеченого виробництвом підвищення рівня цін P. Таким чином, зміна грошової маси (кількості грошей) керує інфляцією. Коли ж обсяг виробництва змінюється внаслідок того, що суспільство не завжди повністю використовує наявні ресурси, і коли швидкість обігу змінюється з розвитком нових форм платіжних засобів (наприклад, електронних розрахунків, пластикових карток тощо), тоді зв’язок між грошовою масою і інфляцією буде менш очевидним.

Опис економічної гри “Аукціон”

Потрібні матеріали:

- від 5 до 20 кукурудзяних зерен та квасолин для кожного учня.

Час гри:

до 15 хвилин

Методика проведення гри “Аукціон”

Кожному учню роздається від 5 до 20 кукурудзяних зерен та квасолин, як це запропоновано далі. Не обов’язково давати всім учням однакову кількість зерен і квасолин, але вчитель повинен слідкувати за загальною сумою “грошей”, розданих у кожному раунді, щоб використати це при аналізі. Вчитель оголошує, що він має намір провести три аукціони, щоб продати три однакові коробки солодощів, по одній в кожнім раунді.

Перший раунд. Вчитель роздає кожному учневі по п’ять зерен кукурудзи і пояснює, що в цій вправі кожне зерно варте 10 копійок. Перша коробка солодощів продається тому, хто запропонує найвищу ціну. У переможця треба забрати “гроші” і записати на дошці сплачену ціну (у гривневому еквіваленті) та величину пропозиції грошей у класі.

Другий раунд. Вчитель роздає зерна кукурудзи, які залишились. Друга коробка солодощів потрапляє до того, хто запропонує найвищу ціну. Вчитель забирає у переможця “гроші” і записує на дошці ціну та величину пропозиції грошей.

Третій раунд. Пропозиція грошей збільшується: окрім зерен кукурудзи, які ще залишилися в деяких учнів, вчитель роздає кожному квасолини, “вартість” кожної дорівнює 1 гривні. Третю коробку солодощів продаємо тому, хто запропонує найвищу ціну. На дошці треба записати сплачену ціну та величину пропозиції грошей. Вчитель звертає увагу учнів на те, що інтенсивність їх прагнень отримати солодощі стимульована швидким зростанням пропозиції грошей в класі за незмінної кількості наявних для споживання товарів у кожному раунді. Це спричинило зростання ціни солодощів. Якби щоразу продавалося більше ніж один вид товару, а пропозиція грошей швидко зростала при постійній величині кількості товарів у кожному раунді, то ціни теж зростали б від одного раунду до іншого.

Варто записати на дошці визначення інфляції: це стабільне зростання середнього рівня цін товарів і послуг і економіці. Вчитель пояснює учням, що протягом другого і третього раундів аукціону вони простежили дію основного довгострокового джерела інфляції в економіці – пропозиція грошей зростає швидше, ніж пропозиція товарів і послуг, які можна купити. Часто це описується як “занадто багато грошей полює за невеликою кількістю товарів”. Якщо довгострокове зростання виробництва товарів і послуг в економіці становить в середньому 2-4% на рік, а довгострокове зростання пропозиції грошей здійснюється приблизно тими ж темпами, то відбувається нейтральний вплив на ціни, якщо припустити, що люди не змінюють своєї поведінки щодо видатків та заощаджень з якихось інших причин.