Державний бюджет. Податки:суть та функції. Типи фіскальної політики.

Фіскальна (податково-бюджетна політика) – один з найважливіших державних інструментів відновлення порушень макроекономічної рівноваги. Роль держави в економіці найбільш повно реалізується в оподаткуванні та здійсненні державних витрат. Державний бюджет країни – це зведений план надходжень держави та використання отриманих коштів на покриття всіх видів державних витрат. Кожна країна має свою структуру доходів і видатків, яка залежить від державного устрою, рівня економічного розвитку тощо. Доходна частина бюджету складається в основному з податкових надходжень і частково – з неподаткових, наприклад, надходжень від продажу держмайна тощо. Серед державних витрат виділяють витрати на утримання соціальної сфери, соціальний захист населення, на оборону тощо.

Суб’єкти оподаткування – це ті, з кого стягують податки: фізичні та юридичні власники доходів (домогосподарства, підприємства), власники майна, споживачі товарів та послуг. Об’єкти оподаткування – це те, з чого стягується податок: зарплата, прибуток корпорацій, доход з майна, виручка від реалізації, фонд заробітної плати тощо. Скільки існують податки – стільки люди нарікають на їх обтяжливість. Але без податків держава не могла б здійснювати свої соціально-економічні функції.

Щоб визначити норму оподаткування (податкову ставку), треба знайти співвідношення між вилученою часткою доходу та його загальною сумою.

Податки поділяються на прогресивні, пропорційні та регресивні. Податок є прогресивним, якщо його середня ставка підвищується із зростанням доходу. Отже, зростання доходу веде до збільшення частки, яку становить сума податку, а також до зростання абсолютної величини податку. Регресивний податок - це податок, середня ставка якого знижується із зростанням доходу. Такий податок дорівнює все меншій і меншій частині доходу при збільшенні останнього. Пропорційний податок передбачає, що середня ставка оподаткування залишається незмінною незалежно від розмірів доходу.

За механізмом стягування податки поділяються на прямі та непрямі. Прямий податок(податки на доходи, механізм стягнення неприхований)– це збір на користь держави, який стягується з кожного громадянина або господарської організації в залежності від розмірів їхніх доходів або вартості майна. Непрямий податок (приховані в ціну товару, податки на споживання) – це збір на користь держави, який стягується з громадян або господарських організацій тільки якщо вони здійснюють певний дії, наприклад, купують певні види товарів.

До прямих податків відносяться особистий прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, податки на майно, платежі по обов’язковому соціальному страхуванню. До непрямих податків відносяться акцизи, податок на додану вартість, мито.