Тема 2. Інновації, як об'єкт інвестиційної діяльності

1. Підходи до визначення інновацій.

2. Аспекти орієнтації підходів в інноваційному процесі.

3. Класифікація нововведень.

В основі теорії інноваційного шляху розвитку економіки лежить поняття “інновація”, (нововведення) - внесення в різноманітні види людської діяльності нових елементів (видів, способів), що підвищують результативність цієї діяльності. Саме поняття "інновація" широко використовується в транзитивній економіці Україні. Еволюційний процес прагматичного трактування цієї категорії відштовхується від формулювань Й. Шумпетера, що визначав інновацію, як "нову науково-організовану комбінацію виробничих факторів, мотивовану підприємницьким духом". Багато західних (Нільсон Ф., Санто Б., Твісс Б., Хаберланда Ф.) і вітчизняних економістів (Соколов Д., Тітов А., Шабанова Ш., Марозов Ю., Саблук П., Пригожин А., Ілляшенко С. , Михайлова С., Турчина С., Микитюк П., Чухрай Н., Патора Р., Федулова Л.) адаптували і систематизували дану категорію до сучасних умов. Так Саблук П. і Пашута М. визначають інновацію, як досягнення технологій та управління, спрямоване на підвищення ефективності діяльності підприємства, акцентуючи увагу на ролі технологічного фактора виробництва. Пригожин А. і Чухрай Н. підкреслюють зв'язок з тенденціями розвитку економіки знань; необхідність системного погляду на інновацію, як клітину розвитку цілеспрямованих змін; циклічність, безперервність, системність, тенденції прискорення інноваційного процесу, його соціальну значущість. Б.А. Райзберг і Л.Ш. Лозовський визначають інновації як нововведення в галузі техніки, технології, організації праці та управління, які засновані на використанні досягнень науки і передового досвіду, використанні у самих різних галузях і сферах діяльності.

К.Р. Макконнелл і С.Л. Брю використовують поняття інновація та нововведення як синоніми, маючи на увазі під ними запуск у виробництво нового продукту, впровадження нового виробничого методу або застосування нової форми організації бізнесу. Ф. Котлер визначає інновацію як ідею, товар або технологію, що запущені в масове виробництво і представлені на ринку, які споживач сприймає як абсолютно нові або такі, що володіють деякими унікальними властивостями. Б. Твісс визначає інновацію як процес, у якому винахід або ідея набуває економічного змісту. Ф. Ніксон вважає, що інновація - це сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, що приводять до появи на ринку нових й поліпшених промислових процесів, обладнання.

Закон України "Про інноваційну діяльність" трактує інновацію як "новостворені або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція, послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного характеру, які істотно поліпшують структуру і якість виробництва й соціальної сфери".

У комерційному аспекті інновація - економічна необхідність, усвідомлена через споживчий ринок. Інновацію можна розглядати як суспільно-технічний і економічний процес, який через практичне використання ідей і винаходів призводить до створення кращих за своїми властивостями виробів, технологій. У випадку, якщо інновація орієнтується на економічну вигоду, на прибуток, її поява на ринку може принести додатковий прибуток.

Нововведення - оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розробок чи експериментальних робіт у якій-небудь сфері діяльності щодо підвищення її ефективності. Нововведення можуть оформлятися у вигляді: відкриттів; винаходів; патентів; товарних знаків; раціоналізаторських пропозицій; документації на новий чи вдосконалений продукт, технологію, управлінський або виробничий процес організаційної, виробничої чи іншої структури; ноу-хау; наукових підходів чи принципів; документів (стандартів, рекомендацій, методик, інструкцій і т.п.); результатів маркетингових досліджень і т.д. Вкладення інвестицій у розробку нововведення – це лише частка проекту. Головне - впровадити нововведення, перетворити нововведення у форму інновації, тобто завершити інноваційну діяльність і одержати позитивний результат, потім продовжити дифузію інновації. Для розробки нововведення необхідно провести маркетингові дослідження, НДДКР, організаційно-технологічну підготовку виробництва, виробництво й оформити результати. Інновація - кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об'єкту управління й одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту. Нововведення можуть розроблятися як для власних потреб (для впровадження у власному виробництві, або для накопичення), так і на продаж. Нововведення можуть бути покупними або власної розробки, призначеними для накопичення, продажу або впровадження в те, що випускається фірмою ( продукцію, послуги), тобто перетворення у форму інновації. На сучасному етапі технологічної революції фірми прагнуть збільшувати питому вагу нововведень, реалізованих в інноваціях, що дозволяє їм підвищувати рівень монополізму в цій сфері й диктувати покупцям і конкурентам свою політику. Добробут суспільства визначається не масою чинників виробництва й не обсягом інвестицій, а ефективністю інноваційної діяльності, що дає кінцевий позитивний результат. Існують різні підході до класифікації інновацій: за галузевою спрямованістю; за щаблями; масштабами; результативністю; ефективністю; темпами; за радикальністю; структурою; розподілом чинників виникнення та багато інших.

Питання до теми.

1. Порівняйте визначення інновацій за різними авторами.

2. Зробить висновок щодо еволюційного вектору понятійного апарату.

3. Чим відрізняються інновація від винаходу.

4. Головні характеристики інновацій.

5. Наведіть класифікацію за етапами НТП.

6. Наведіть класифікацію за А.Пригожиним.

7. Наведіть класифікацію за В.Горшковим.

8. Наведіть класифікацію за П.Завяліним.

9. Наведіть класифікацію за Г.Морозовим.