Методичні основи організації економічного аналізу

Підсистема економічного аналізу і прийняття управлінських рішень відноситься до групи функціональних підсистем управління виробництвом. Основне призначення цієї підсистеми - організація системної обробки інформації на ПЕОМ з метою використання її для одержання і всебічної оцінки результатів виробничо-господарської і іншої діяльності підприємства, а потім і прийняття рішень по управлінню виробництвом, випуском, відвантаженням і реалізацією готової продукції, основними засобами, матеріальними і енергетичними ресурсами, трудовими ресурсами, фінансовими (у тому числі затрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції) ресурсами по всіх видах діяльності підприємства.

Наявність засобів і методів, які застосовуються для системного аналізу в даний період часу, дозволяють всі розрахунки, які виконуються в цій підсистемі, поділити на два основні класи.

До першого класу відносяться розрахунки, які виконуються у ритмі виробництва, а одержані результати цих розрахунків використовуються в оперативному економічному аналізі і при прийнятті оперативних управлінських рішень. У цих випадках результати розрахунків видаються на екрани ПЕОМ, які установлені на робочих місцях користувачів – керівників і фахівців різних рівнів. При цьому, на екран звичайно видається інформація тільки про відхилення фактичних показників від планових (договірних, нормативних тощо). Ця інформація видається лише по тих позиціях, де ці відхилення формуються. Крім цього, у цих позиціях зазначаються також реквізити, які характеризують питому вагу цих відхилень, причини відхилень і їх винуватців. В тих же випадках, коли показники порівняльних позицій збігаються, ці позиції взагалі на екран не видаються, через те, вони будуть створювати інформаційний надлишок. Це значить, що відсутність інформації свідчить про задовільне положення справ, процесів тощо.

До другого класу відносяться розрахунки, які виконуються звичайним порядком за більш довгий час – місяць, квартал тощо. У цих випадках результати обробки інформації для економічного аналізу виробничо-господарської та іншої діяльності можна видавати користувачам як на екран ПЕОМ, так і на паперовий носій у вигляді машинограм (таблиць). При цьому, екран ПЕОМ застосовується лише тоді, коли такий аналіз вибірковим методом і для цього використовується невелика кількість показників. При суцільному економічному аналізі необхідні дані, як правило, виводяться на паперовий носій.

Ринкові відношення змушують керівників і фахівців підприємства значно розширювати межі проведення економічного аналізу як за часом, і у пообєктному напрямку. Першочергового значення набуває контроль за рівнем цін на товари, особливо на ті з них, які користуються широким попитом , або виробляються на підприємстві. Крім того, треба оперативно контролювати виконання договорів на постачання готової продукції і покупцям, а також слідкувати за постачанням постачальниками матеріальних цінностей для виробництва, грошовим станом на рахунках у банках тощо.

У звітний період виконуються також і традиційні розрахунки для економічного аналізу. Це аналіз: ходу виконування цільових завдань (по кінцевому продукту) госпрозрахунковими або арендними бригадами, ділянками цехами; використання засобів праці (виробничого устаткування) і їх ремонту; використання предметів праці як у виробництві, так і в наявності їх у запасі (наднормативні залишки); стану і руху кадрів; використання робочого часу, дотримання трудової дисципліни робітниками і службовцями; як виконуються норми виробітку робітниками-відрядниками; виробництва, випуску, відвантаження готової продукції; затрат на виробництво і собівартість продукції; оборотності оборотних коштів; прибутків і рентабельності виробництва; фінансового стану, а також визначення загальної оцінки виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства і його складових частин, утворення і використання фондів економічного стимулювання та інших резервів.

Таким чином, узагальнюючи вищезазначене, слід виділити такі основні комплекси задач, що розв’язуються підсистемою по обробці даних за різні періоди часу або за станом на будь-яку дату для економічного аналізу:

• виконання плану виробництва по випуску деталей, складальних з’єднань , готових виробів, запасних частин та інструменту, а також виконаних робіт і послуг за межі виробництва як дільницями і цехами, так і підприємством у цілому у кількісних і вартісних показниках;
• виконання договірних поставок готових виробів, виконання робіт і послуг, а також розрахунків за цю продукцію;
• наявність браку деталей, складальних з’єднань і готових виробів у різних аспектах;
• динаміки незавершеного виробництва деталей, складальних з’єднань і готових виробів;
• становища фактичних запасів готової продукції на складах, а також продукції, яка довгий час на складі знаходиться без руху;
• використання основних засобів, у тому числі виробничого устаткування, а також даних про хід капітального ремонту і будівництва об’єктів;
• забезпеченість основним виробничим устаткуванням процесів виготовлення готової продукції, яка передбачена планами виробництва;
• виконання договірних поставок постачальниками матеріальних цінностей, а також розрахунки з ними за ці поставки;
• використання матеріальних цінностей у виробництві, їх доля витрат у виготовленні готової продукції, а також динаміки витрат при заготовленні цих матеріалів;
• становище фактичних запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тари, палива, запасних частин, спецодягу і спецвзуття, інструменту, пристроїв та інше;
• динаміку руху, наявність складу працівників, та забезпеченість кадрами виробництва у різних аспектах;
• використання робочого часу, порушення трудової дисципліни у різних аспектах;
• використання фонду заробітної плати, виконання норм виробітку робітниками-відрядниками, а також доля заробітної плати у затратах при виготовленні готової продукції;
• використання коштів, кредитів та позик банків, даних про хід розрахунків з постачальниками і покупцями тощо;
• формування затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в різних аспектах;
• формування різних фондів та прибутків і їх використання, а також показник результатів виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства;
• формування даних для інформування керівників і фахівців різних рівнів про результати проведеного економічного аналізу виробничо-господарської та іншої діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому за різні періоди часу.

Розрахунки для економічного аналізу виконуються не тільки за визначеним графіком часом, але і за запитом користувача за будь-який період часу як по підприємству в цілому, так і по його структурних підрозділах. При виконанні цих розрахунків використовуються як традиційні способи і прийоми економічного аналізу (абсолютні, відносні і середні величини; методи порівняння, групування ланцюгових підстановок; балансовий, індексний та інші методи), так і математичні методи економічного аналізу (графічні методи, кореляційний і регресій ний аналіз, лінійне і динамічне програмування, матричні методи, методи моделювання і імітації тощо).

Для розрахунків, які виконуються при економічному аналізі, використовуються, у першу чергу, дані оперативних масивів, що формуються при збиранні первинної (фактичної) інформації для господарського обліку. Використовується і умовно-постійна інформація – нормативна, планова, договірна, довідкова, а також та, що нагромаджена з початку року, фактична інформація, яка сформована у базу (бази) даних загального призначення. Крім того, використовується і похідна інформація, яка одержана при складанні установленої зведеної звітності на підприємстві.