Аналіз показників матеріально-технічного забезпечення і використання предметів праці

Основними розрахунками при аналізі показників матеріально-технічного забезпечення і використання предметів праці являються:

• визначення рівня забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами за зазначений період часу;
• виявлення над нормативних або дефіцитних видів матеріальних цінностей;
• визначення долі транспортно-заготівельних (у тому числі і різниці в цінах) витрат у загальних затратах при надбанні матеріальних цінностей;
• розрахунки показників раціонального використання матеріалів у виробничому процесі;
• установлення розмірів втрат внаслідок змушених замін одних матеріалів іншими тощо;
• крім того, обчислюються різні (планові, нормативні, фактичні) коефіцієнти використання матеріалів у виробництві, їх доля витрат у собівартості готової продукції тощо.

Розглянемо порядок формування деяких показників при аналізі матеріально-технічного забезпечення.

Забезпечення підприємства необхідними матеріальними цінностями належної якості і у відповідний час при мінімальних затратах – головний показник діяльності відділу матеріально-технічного забезпечення. А тому у першу чергу аналізують показники, які характеризують виконання договорів постачальниками матеріальних цінностей.

Для виконання цих розрахунків використовується інформація, яка, з одного боку, є у базі даних загального призначення як планово-договорна і характеризує постачальників, строки і номенклатуру поставок, ціни, обсяги поставок тощо (масив DOGPOSM), з другого, є в оперативному масиві OPPRM, що відображає фактичне надходження на склади матеріальних цінностей від постачальників. Використовується також аналогічної назви масив нагромаджувальних даних фактичних поставок з початку року наростаючим підсумком (#OPPRM).

Дані для аналізу формують за будь-який проміжок часу ( день, з початку місяця, кварталу, року) з наступним виводом результатів як на паперовий носій (машинограма у вигляді таблиці), так і на екран ПЕОМ користувача. Так, у формі, що виводиться на екран ПЕОМ і характеризує обсяги та ритмічність поставок матеріальних цінностей постачальникам за звітний період, є: коди і найменування постачальників та матеріальних цінностей, одиниця виміру, а також кількість по договору (усього, у тому числі за одну поставку), відповідне відхилення першого від другого, відсотки виконання договору. Інколи, крім того, в зазначену форму включають ціни і вартісні показники матеріальних цінностей.

При аналізі наявності матеріальних цінностей на складі розраховують показники рівня забезпеченості тим чи іншим матеріалом. Для цього використовують дані про фактичну наявність конкретного матеріалу (залишок матеріалу на складі на початок періоду – масив OSTM), з одного боку, і показники нормативно-планової потреби цього матеріалу для виробництва на цей же період (дані з бази даних загального призначення), з другого боку. Рівень забезпеченості визначається діленням першого показника на другий.

Важливе значення має контроль рівня запасів матеріалів на складах. Такий контроль визначається за поточним та страховим (гарантованим) запасами матеріалів на складі, у коморі цеху, та на підприємстві у цілому. Сюди відноситься також визначення номенклатури дефіцитних та наднормативних матеріалів, а також матеріалів, які довгий час на складі знаходяться без руху.

Як відомо, поточний запас складає частину виробничого запасу, яка призначена для забезпечення потреби виробництва при незбіжності строків і розмірів (обсягів) надходження і споживання матеріальних цінностей. Страховий запас створюється для забезпечення виробництва необхідними матеріалами в умовах, коли порушується встановлений режим їх надходження або споживання. На практиці, як правило, визначається загальний рівень запасів матеріалів відношенням кількості того чи іншого матеріалу, що значиться у запасі, до кількості цього ж матеріалу, що передбачено до нормативно-планової середньодобової витрати цього ж матеріалу на виробництво. Абсолютне відхилення цього показника визначається як різниця зазначених даних.

Для оперативного регулювання запасів необхідно першочергове виявлення номенклатури дефіцитних та наднормативних матеріалів, а також матеріалів, які знаходяться без руху тривалий час (більше як один-три місяці) на складах і в коморах. У зв’язку з тим, що у базі даних всі запаси зберігаються з зазначенням конкретних дат руху матеріалів, то можна відібрати усі найменування матеріалів, які знаходяться на складах тривалий час без руху, а потім прийняти рішення про їх подальший стан.

Крім зазначених, розраховуються коефіцієнти планового і фактичного використання основних матеріалів, а також питомої ваги вартості цих матеріалів у загальній вартості предметів праці; визначається ступінь виконання норм витрат матеріалів і частка затрат предметів праці у вартості готової продукції (тобто металомісткість готової продукції) і т.ін. Так, при розрахуванні коефіцієнтів використання і витрачення матеріалів на виробництво застосовується інформація, яка характеризує норми витрат матеріалів і маси, наприклад на виготовлення однієї деталі (база даних загального призначення), а також показники про фактичну кількість виготовлених деталей (оперативні масиви OPEVIRI і OPEVBRI) та фактичну кількість витрачених матеріалів на виробництво (оперативний масив OPRASM). Вихідні дані, що одержані у процесі розрахунків, видаються на екран ПЕОМ по формі, в якій є: коди матеріалу, одиниці виміру та деталі; фактична кількість усіх витрат матеріалів і виготовлених деталей; витрати матеріалів на одну деталь; середньо фактичні, по нормі та абсолютне відхилення; маса однієї деталі; загальні відходи матеріалів при виготовленні усіх деталей: розрахункові і реальні (фактичні); розрахункові коефіцієнти: використання і витрачання матеріалів.

Велике значення для зниження собівартості виготовляємих виробів має аналіз вимушених замін одних матеріалів (комплектуючих виробів тощо), яких немає на складі, другими, які є на складі. При наявності таких випадків на екран ПЕОМ користувача видаються дані, які характеризують, з одного боку, ті найменування матеріалів і їх кількості, які потрібні по технології виробництва, але які фактично відсутні, з другого боку, ті найменування матеріалів і їх кількості. Якими зроблена фактична заміна. Зазначені кількості програмно розрізняються і на екран ПЕОМ виводяться вартісні показники, у тому числі і відхилення вартості перших матеріалів від других.

Проводиться економічний аналіз показників, які характеризують матеріальні цінності з інших боків.