Класифікація обмежень економічної політики.

Тема 3. Обмеження економічної політики

План

1. Класифікація обмежень економічної політики.

2. Методологічні проблеми та часові обмеження економічної політики.

3. Політичні та психологічні обмеження економічної політики.

Класифікація обмежень економічної політики.

Економіка країни успішно розвивається лише за умов ефективної економічної політики. Реалізація останньої обмежується рядом чинників, що стримують вплив її важелів на економічні процеси. До таких чинників слід віднести: методологічні, ресурсні, цільові та законодавчі обмеження.

Методологічні обмеження економічної політики існують на теоретичному рівні, тобто на етапі вибору цілей та інструментів їх реалізації. Між цілями та інструментами повинна бути повна узгодженість. Адже кожен регулюючий важіль зачіпає інтереси якоїсь групи населення та змінює мотиваційну поведінку господарюючих суб’єктів. Отже, визначаючи інструменти слід зважати на те, яких верств населення вони торкаються, як змінюються відносини між окремими групами економічних суб’єктів і як це вплине, у кінцевому результаті, на соціально-економічний розвиток суспільства. Тому вибір конкретних важелів для тієї чи іншої цілі повинен бути науково обгрунтованим і виваженим, аби запобігти виникненню негативних процесів. Основне завдання на даному етапі – встановлення оптимальної комбінації взаємопов’язаних і водночас суперечливих цілей та визначення інструментів для їх досягнення.

Ресурсні обмеження економічної політики включають: бюджетні, людські та часові.

Бюджетні обмеження пов’язані перш за все з обсягом бюджетних коштів, призначених на ті чи інші цілі, які завжди є обмеженими. А, як звісно, в умовах обмежених ресурсів і безмежних потреб виникає проблема економічного вибору. В таких умовах вибирати потрібно із усієї сукупності цілей найбільш пріоритетні, які слід реалізувати в першу чергу. До таких цілей слід віднести, наприклад, покращення добробуту найбільш вразливих верств населення, фінансування охорони здоров’я, охорони довкілля тощо. Отже, головним є досягнення цілей економічної політики без перевищення грошових коштів, передбачених для їх реалізації.

Людські ресурси виступають обмеженнями у здійсненні економічної політики за умови недостатньої компетентності розробників законопроектів та економічних програм або відсутності взаєморозуміння чи існування конфліктів між безпосередніми її виконавцями. Адже не завжди та чи інша модель розвитку країни, запропонована розробниками, є реалізованою в силу неготовності до змін тих груп суспільства, хто є учасниками цих перетворень.

Часові обмеження пов’язані із значним періодом часу, коли рішення прийнято і досягненням поставленої мети. Цей часовий лаг залежить від рівня бюрократизації державного апарату, наявності відповідної команди для реалізації поставленої мети. Отже, досягнення поставленої мети потребує тривалого періоду часу і, відповідно, слід уживати таких заходів аби даний час скоротити. Ніяким чином цьому не сприяє часта зміна державних службовців.

До часових обмежень також відносяться і виборчі періоди, які слід враховувати при визначенні проміжних цілей та інструментів їх реалізації. Адже невірно обрані елементи економічної політики не дозволять ефективно впровадити намічені заходи, що призведе до зміни уряду і, відповідно, до зміни цілей економічної політики.

Цільові обмеження економічної політики пов’язані з тим, що вибір цілей економічної політики обумовлює обрання відповідних важелів для їх реалізації. Якщо обрання інструментів є нераціональним, тоді відбудеться затримка у реалізації цілей. Причинами багатоваріантності реалізації цілей є те, що не усі цілі можна виразити кількісно (наприклад, економічна свобода, справедливий розподіл доходів тощо); а цілі, що мають кількісне вираження можуть суперечити одна одній (так, забезпечення повної зайнятості є суперечливим стосовно збільшення вільного часу). Дані обмеження слід враховувати при визначенні елементів економічної політики.

До законодавчих обмежень економічної політики відносять існуюче законодавство, в межах якого відбувається реалізація цілей економічної політики. Ці обмеження слід враховувати ще на етапі розробки економічної політики. Поставлені цілі не повинні виходити за рамки діючих чинних юридичних норм. У противному разі виникають негативні явища, суперечності та конфліктні ситуації.

Обмеження (проблеми) економічної політики – це спірні питання, що виникають у процесі її реалізації і потребують вирішення шляхом державного втручання.

Серед основних обмежень економічної політики розрізняють: методологічні; часові; політичні; психологічні.