ПРИКМЕТНИК

(ADJECTIVE)

Прикметник – це повнозначна частина мови, що позначає оз­наку предмета. За значенням прикметники бувають якісними (large – великий, small – маленький, heavy – важкий, brave – хоробрий) і віднос ними (wooden – дерев'яний, central – центральний) тощо.

В англійській мові, як і в українській, прикметники утворюють два ступені порівняння: вищий (deeper – глибший, more interest­ing – цікавіший) і найвищий (the biggest – найбільший, the most interesting – найцікавіший). При цьому необхідно пам'ятати, що відносні прикметники не мають ступенів порівняння й не сполучаються із прислівником very (дуже).

Вищий ступінь порівняння прикметників (Comparative Degree).

Вищий ступінь прикметників в англійській мові може утворю­ватися синтетично (додаванням суфікса -еr) або аналітично (за до­помогою конструкції зі словом more).

1. Синтетично утворюють вищий ступінь односкладові прикмет­ники (крім right і wrong), а також частина двоскладових прикметників (усі, що закінчуються на -у, а також прикметники clever, narrow, quiet, simple),наприклад:

Таблиця 7.

2.Багато двоскладових прикметників можуть утворювати ви­щий ступінь як синтетично, так і аналітично, наприклад: common (розповсюджений) – commoner / more common (більш розповсюджений); polite (чемний) – politer/more polite (більш чемний).

3. Тільки аналітично вищий ступінь утворюють двоскладові прикметники, що закінчуються на -ing, -ed, -ful і -less,а також прикметники, що складаються із трьох або більше складів. У деяких випадках спосіб утворення вищого ступеня двоскла­дових прикметників слід встановлювати за словником, наприклад: eager (енергійний) – more eager (енергійніший) intelligent (розумний) – more intelligent (розумніший).

4. Для позначення спадання ступеня прояву якості замість зай­менника moreвикористовується займенник less,наприклад: less interesting – менш цікавий, less expensive– менш дорогий.

5. Прикметник у вищому ступені може мати при собі уточнюючі слова (означальні займенники, прислівники) much, many(перед more +іменник у множині), far, a lot, lots– набагато, значно, any– скільки-небудь, rather– досить, a little, a bit–трохи,even, all the– ще, any the– ще скільки-небудь, none the– ще ані­трохи не. Слова any, no, a bitі a lot,як правило, не використовують­ся при прикметниках у вищому ступені, що мають при собі іменники.

6. Синтетична форма вищого ступеня не використовується, якщо порівнюються дві можливі характеристики того самого предмета: She is more nice than wise. – Вона скоріше мила, ніж розумна.

7. Кілька прикметників утворюють вищий ступінь від інших коренів: good – better; little – less; bad – worse; old – elder; much, many – more; far – farther, further.

Найвищий ступінь порівняння прикметників (Superlative Degree)

Найвищий ступінь прикметників в англійській мові може утво­рюватися синтетично (додаванням суфікса -est)або аналітично (за допомогою конструкції зі словом most).

1.Синтетично утворюють найвищий ступінь односкладові прик­метники (крім right і wrong),а також частина двоскладових прик­метників (усі, що закінчуються на -у, а також прикметники clever, narrow, quiet, simple),наприклад:

Таблиця 8.

2. Багато двоскладових прикметників можуть утворювати найвищий ступінь як синтетично, так і аналітично, наприклад: pleasant (приємний) – the pleasantest/the most pleasant (най­приємніший), severe (суворий) – the severest/the most severe (найсуворіший).

3. Тільки аналітично утворюють найвищий ступінь двоскладові прикметники, що закінчуються на -ing, -ed, -fulі -less,а також прик­метники, що складаються із трьох або більше складів.

Таблиця 9.

4. Кілька прикметників утворюють найвищий ступінь від інших коренів або мають кілька форм найвищого ступеня:

Таблиця 10.

5. Прикметники в найвищому ступені, як правило, уживають­ся з означеним артиклем theабо присвійним займенником. Без артикля вживаються прикметники в найвищому ступені, якщо порів­нюється ступінь прояву якої-небудь характеристики того самого предмета в різних ситуаціях, наприклад: She feels best when she's taken a bath. – Вона почуває себе най­краще після ванни.

ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ.

На відміну від української мови, порядок слів в англомовному реченні строго фіксований, оскільки є одним з основних засобів вираження відношення між словами. У англійській мові відділяють чотири типи речень:

Розповідне (стверджувальне речення): Sure, I will help you with your exams.

Заперечне речення: I have not heard about this before.

Запитальне речення: When did you graduate from the University?

Наказове речення: Send a runner for a new tray of instruments.

Розповідні речення (Declarative Sentences).

Особливістю англійського речення у порівнянні з українським розповідним реченням є сталий порядок слів, тобто перше місце посідає підмет, друге – присудок, третє – додаток, четверте – обставина.

Розповідне речення в англійській мові характеризується прямим поряд­ком слів (direct word order), при якому підмет стоїть перед присудком, а додаток – за присудком. Обставина може займати позицію як в абсолютному початку, так і в абсолютному кінці речення.

Таблиця 11.

Питальні речення (Interrogative sentences)

Загальні запитання (General Questions).

Загальне запитання – це запитання до всього речення, на яке відповідь вимагає зворотного порядку слів. При цьому допоміжне (чи модальне) дієсло­во виноситься наперед (на нульове місце), потім ставиться підмет. Загальне запитання потребує відповіді "так" або "ні", і, як правило, перекладається з часткою чи. Воно вимовляється з підвищеною інтонацією в кінці речення: Does she speak English? – Чи говорить вона англійською мовою? Yes, she does. – Так. Did he get a certificate of degree in 2001? – Чи він отримав диплом у 2001 році? No, he didn’t. – Ні.

Спеціальні запитання (Special Questions).

Спеціальні запитання – це запитання до окремих членів речення. Вони завжди починаються питальним словом і вимовляються зі спадною інтонацією.

Спеціальні запитання до підмета та його означення

1. Запитання, що стосуються підмета, починаються питальними словами who хто; what що, які набувають властивості підмета і потребують прямого порядку слів: Who speaks English? – She speaks English. What works well? – The engine works well.

2. Запитання, котрі ставлять до означення підмета, починаються з питаль­них слів whose чий, which, what який і також потребують прямого порядку слів: Whose sister studies at the institute?– Чия сестра навчається в інституті? What patients are in this dental surgery? – Які хворі перебувають зараз у цьому стоматологічному кабінеті?

Спеціальні запитання до інших членів речення.

Спеціальні запитання, котрі ставлять до другорядних членів речення, починаються з питальних слів whatщо,whomкого, кому, whenколи, whereде, куди, whyчому, howяк, how many(much)скільки і потребують, як і загальні запитання, зворотного порядку слів. Проте, на відміну від за­гальних, у спеціальних запитаннях перед допоміжним (або модальним) дієсловом стоїть питальне слово чи група слів: What does he read at home? When does he read newspapers?

Побудова розповідних і питальних речень

Таблиця 12.

СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИСУДКА В АНГЛІЙСЬКОМУ РЕЧЕННІ

Присудок в англійському реченні можна визначити за такими ознаками:

а) за позицією у реченні (слідує після підмета, вираженого іменником, займенником): Physicians examine patients.

б) за формальними граматичними показниками, наприклад, закінчення -s(-es) третьої особи однини теперішнього часу; -ed (-d) минулого часу групи Simple: My sister goes to the institute in the morning. The surgeon operated on the patient yesterday.

в) за допоміжними дієсловами do (does, did), to be, to have, shall, will, should, would:He hascome in time. He wasdiagnosed bronchitis.

г) за модальними дієсловами: can (could), may (might), must, should, ought to, need: The doctor coulddiagnose pneumonia.

д) за прислівниками, котрі визначають дієслово: These surgeons alwaysoperate successfully.

НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

В англійській мові неозначено-особове речення складається з формального підмета it (one, they) та узгодженого з ним присудка. (Із займенником it завжди виступає дієслово пасивного стану.)

They know that he works here.

It is known that he works here. Відомо, що він працює тут.

One knows that he works here.

Безособові речення.

Якщо в українському реченні немає підмета, то таке речення називається
безособовим. В англійських безособових реченнях, які позначають явища природи, час,
відстань чи відчуття, займенник it вживається без будь-якого значення, як формальний підмет. На українську мову підмет it не перекладається. Присудок англійського безособового речення звичайно складається з дієслова-зв'язки to be (будь-якого часу) та іменної частини, у ролі якої мо­же виступати прикметник, іменник або числівник. It is cold today. – Сьогодні холодно. It was autumn. – Стояла осінь. It will be warm. – Буде тепло.

ЗВОРОТ THERE + TO BE

Коли в центрі уваги того, хто говорить, знаходиться присудок, виражений дієсловами бути, мати, перебувати, існувати, тобто, коли йдеться про наявність або відсутність певного предмета, в англійській мові вживається зворот there + to be:There are many foreign issues in our library. – В нашій бібліотеці багато іноземних видань.

У такому звороті there втрачає своє основне значення там,а лише вказує, що підмет стоїть після присудка, який перебуває в центрі висловлювання. Переклад таких речень слід починати з обставини місця чи присудка. Після звороту there isперед іменником в однині вживається неозначений артикль, у множині артикль випускається. У цьому звороті дієслово to beвживається в особовій формі (was, were, shall be, will be): There was a book on the table. – На столі булакнига. There will be a new hospital in the village. – У селищі буденова лікарня.

У заперечній формі після звороту there + to be, як правило, вживається займенник по, тобто заперечення стосується іменника, а не дієслова, отже, по виключає вживання артикля. There is no book on the table. – На столі немає (жодної) книги.

Примітка:

Заперечення not вживається у короткій відповіді та у тому разі, коли після звороту йдуть слова: any, enough, many, much. There is not any book on the table. – На столі немає (жодної) книги. There is not enough (much) water in the glass. – У склянці води не досить (небагато).

Щоб утворити питальну форму, треба дієслово to beу певній особовій формі відповідного часу поставити перед there. Is there a book on the table? – Чи є на столі книга?

1) У звороті there + to be дієслово to be узгоджується з наступним іменником: There is a book and two pencils on the table. – На столі книга і два олівці. There are two pencils and a book on the table. – На столі два олівці та книга.

2) У звороті there + to be замість дієслова to beможуть вживатися інші дієслова: to lie лежати; to stand стояти; to live жити; to grow рости; to become ставати: There lives a doctor there. – Там живе лікар.

3) Якщо слово there стоїть у кінці речення, то воно перекладається як обставина місця – там.